4 причини дивитися серіал «Виховані вовками» від Рідлі Скотта
Минулого тижня закінчився перший сезон серіалу «Виховані вовками» (Raised by Wolves) від сценариста «Полонянок» Аарона Ґузіковскі та режисера «Чужого» і «Того, хто біжить по лезу» Рідлі Скотта. Серіал про перші спроби заснувати людську колонію на віддаленій планеті став найуспішнішим проєктом молодого стрімінгу HBO Max і вже отримав замовлення на другий сезон. Якщо ви його пропустили, то розповідаємо, чому він заслуговує на вашу увагу та статус одного з найцікавіших нових серіалів року.
Оригінальна наукова фантастика
Мабуть, усім відомо, наскільки важко зараз у Голлівуді знайти оригінальну інтелектуальну власність. Студії завжди шукають можливість додати в новий проєкт знайомих облич, навіть якщо він цього не вимагає. Хочете зняти серіал про молоду королеву-чаклунку? То зробімо її Німуе — нехай люди думають, що якось пов’язано з легендами про короля Артура. Хочете серіал про молоду медсестру? Назвімо її Ретчед — зв’язок з «Над зозулиним гніздом» додасть їй впізнаваності.
Ще гірше справи з фентезі та науковою фантастикою. Майже всі найочікуваніші серіали та фільми, які вже йдуть чи ще готуються до виходу («Дюна», «Відьмак», «Володар перснів», «Колесо часу», «Протистояння», «Фундація») — це візити в добре знайомі та вже усталені світи. Тому навіть нові фільми та серіали в них мають відтінок своєрідної «вживаності». Якщо ви щось не зрозумієте чи вас зацікавить якийсь окремий компонент, то кожен з цих світів має власну енциклопедію, де ви знайдете всю інформацію, яку тільки забажаєте. Це фільми та (переважно) серіали готових відповідей, які позбавляють найбільш допитливих глядачів можливості відкривати новий світ та самостійно розгадувати його загадки. Бо що ж це за наукова фантастика без загадок?
На фоні цього «Виховані вовками» здаються відгуком минулих часів, коли наукова фантастика не йшла в комплекті з товстими енциклопедіями, що пояснюють усі деталі незвіданих світів. Так, до кінця першого сезону ми вже отримуємо відповіді на ряд запитань, але деякі так і залишаються нерозкритими, для майбутніх сезонів.
Християнська і дохристиянська міфологія
Але оригінальність не означає неповторність. І всі, хто більш-менш знайомий з творчістю Рідлі Скотта, побачать у серіалі знайомі складові: андроїдів з молоком у жилах; роздуми про межу між штучним і людським інтелектом; і, звісно, християнство в космосі. Кожен наступний фільм Скотта у всесвіті «Чужого» все відвертіше й відвертіше запозичує з християнської міфології, і «Виховані вовками» (які стилістично дуже нагадують цей всесвіт, хоч у першому сезоні й обійшлося без ксеноморфів) продовжують цю тенденцію. Напряму християнство не згадується, але його впливи очевидні. І, щоб уникнути спойлерів, просто скажемо, що чим далі, тим більше знайомих елементів з міфу про гріхопадіння з’являтиметься в серіалі.
Але християнство стало не єдиним джерелом натхнення для Ґузіковскі та Скотта. Сама назва серіалу відсилає до римської легенди про Ромула та Рема — двох хлопців, вигодованих вовчицею, яким судилося заснувати Рим. Також у серіалі згадується Ламія — героїня грецької міфології, яку Гера з ревнощів перетворила на змію та забрала у неї можливість заплющувати очі. Щоб урятувати кохану, Зевс подарував їй здатність виймати очі, щоб вона могла спати. І повірте, вона згадується не випадково.
Інше очевидне міфологічне запозичення — мітраїзм, який у всесвіті серіалу є панівною земною релігією. Виявляється, людство було змушене шукати новий притулок на далекій планеті через глобальну війну між атеїстами та мітраїстами. Останні поклоняються Солу, богу сонця. І ця релігія — не вигадка Ґузіковскі. Культ Мітри-Сола був одним з найпопулярніших у пізній Римській імперії, а деякі тлумачення навіть ототожнюють постаті Мітри та Ісуса Христа, вважаючи Ісуса своєрідною «адаптацією» Мітри в новій офіційній релігії, християнстві.
Dad Jokes
Dad Jokes — батькові жарти — різновид жартів, які побудовані на примітивній грі слів і зазвичай викликають не сміх, а сором за людину, яка їх каже. Наприклад: «Тату, я голодний. — Привіт, Голодний, я тато», а також численні варіації «Тук-тук. — Хто там?» І в жодному серіалі ці жарти не були настільки частими та настільки важливими для сюжету, як у «Вихованих вовками».
Серіал починається з того, що два андроїди, Батько та Мати, намагаються виховати дітей на далекій чужій планеті. Цю місію запрограмував у них їхній земний творець, Кемпіон. І щоб вони якомога повніше відповідали своїм ролям, він наділив Матір емпатією та чутливістю, а Батька… здатністю вигадувати «dad jokes» у промислових масштабах. І якщо спочатку це просто додає легкості дуже серйозному серіалу, то потім ця його риса вплітається в сюжет, і дурнуваті жарти набувають нового значення в другій половині сезону.
Боді-горор
Візуальна складова серіалу навряд чи продемонструє щось нове фанатам Кроненберга та «Тецуо, залізної людини», але для решти глядачів може створити декілька неприємних спогадів. Важко навіть порахувати кількість ситуацій, коли молокоподібна рідина, яка тече в жилах андроїдів, витікає назовні. Але якщо біла кров вас не лякає, то за 10 серій проливається й достатньо червоної. Загадкових інопланетних істот вбивають майже голими руками; людям без наркозу роблять пластичні операції; люди перетворюються на криваві плями на стіні; немовлятам скручують шиї. Батьківський рейтинг на IMDb, який оцінює фільми та серіали за рівнем жорстокості й зазвичай наводить доволі конкретні приклади, узагальнює опис «Вихованих вовками» до «Надзвичайно багато неймовірно кривавої фантастичної жорстокості та дуже дуже надмірне зображення кровопролиття». Це одна з відповідей, чому серіал від Рідлі Скотта вийшов не на HBO, а на стрімінгу HBO Max. Схоже, такої кількості «дорослих» сцен було забагато навіть для HBO.
