Епізод 5: «Правда»
Перед фінальною серією «Сокіл і Зимовий солдат» взяв невеличкий перепочинок: дійові особи відтягнулися на вихідні позиції, щоб зализати рани або переосмислити своє місце в поточних процесах. Проте назвати цю версію філером ніяк не можна — адже ми нарешті отримали нового Капітана Америку! Але спершу треба розібратися зі старим.
Капітан уже-не-Америка
П’ята серія розпочинається майже з того ж місця, де закінчилася попередня. Джон Вокер щойно привселюдно на площі стратив беззбройну людину без суду та слідства, і тепер намагається змиритися з цим вчинком. Він згадує свого найкращого друга і переконує себе, щоб зробив це заради нього. Саме в цьому нестабільному стані його й знаходять наші головні герої.
На прохання Сема повернути щит Вокер відповідає відмовою, за чим слідує обов’язкова для кожної серії екшн-сцена. Цього разу вона викликає явні паралелі з завершенням «Протистояння», де Стів Роджерс і Бакі вдвох б’ються проти Тоні Старка. Взагалі, командна взаємодія між героями завжди була сильною стороною фільмів Marvel, від перших «Месників» до останніх. Тут теж Сем і Бакі постійно підстраховують та виручають один одного, і навіть сироватка суперсолдата Джону Вокеру не допомагає.
Утім, розважити глядача видовищним екшном — не єдина мета цієї сцени. У одному з епізодів Вокер затискає Сема на підлозі й заносить щит у вже фірмовій для себе позиції ката. Саме в цей момент стає зрозуміло — дороги назад для цього персонажа вже немає. Він готовий був убити Месника щитом Капітана Америки. Після цього вже не допоможуть виправдання про терористів, які вбили його друга. Проте Бакі заважає йому це зробити, залишивши малесеньку-малесеньку ймовірність, що він усе-таки не остаточно втрачений як герой.
Цікаво, що Ваятт Расселл, виконавець ролі Джона Вокера, у своїх інтерв’ю казав, що сподівається, що глядачі зможуть полюбити його героя, нехай навіть той і намагається замінити всенародного улюбленця Стіва Роджерса. Звісно, це може бути звичайна для інтерв’ю Marvel «обманка», і він знав, що гратиме чистого антагоніста. Або ж його герой усе-таки отримає шанс спокутувати свої гріхи. Оскільки до складу Месників він явно не потрапить, єдиний доступний йому спосіб залишитися героєм — пожертвувати собою, рятуючи когось справді цінного для нас. Враховуючи, що до кінця серіалу лишилася всього одна серія, перевірити цю теорію можна буде вже зовсім скоро.
Після поразки і втрати щита Вокер із поламаною рукою постає перед представниками американського уряду, які привселюдно відхрещуються від нього та його дій, позбавляючи його не просто звання Капітана Америки, але й усіх нагород та звитяг, які він заслужив в армії. На це Вокер емоційно відповідає, що робив тільки те, що йому сказали, і що саме уряд перетворив його на машину для вбивства. Це цікава ідея, але, по-перше, її вже набагато глибше піднімали в іншому серіалі Marvel, «Карателі»; а по-друге, ми всі бачили, що проблема саме у запальному та агресивному Вокері, а не в злочинних наказах.
Утім, Вокер не залишився зовсім без прихильників. Останні кілька тижнів у фанатських колах ходили активні чутки, що під час сцени в суді ми побачимо дуже відомого актора чи акторку. Лідером глядацьких спекуляцій був старий Капітан Америка у виконанні Кріса Еванса, але результат виявився абсолютно несподіваним. Валентина Аллеґра де Фонтен у виконанні Джулії Луї-Дрейфус представила себе Вокеру так, ніби нам уже відомо, хто вона така. У чомусь це й справді так: її персонажка мала вперше з’явитися у «Чорній вдові», яка досі лежить на поличці. Тепер невідомо, чи побачимо ми її на великому екрані, але ясно одне: вона у MCU надовго.
Валентина Аллеґра де Фонтен, вона ж Вел, вона ж Агент 14, вона ж Мадам Гідра — персонаж з багатолітньою історією. Вперше вона з’явилася на сторінках коміксів ще 1967 року як агентка Щ.И.Т. Після того вона була дівчиною Ніка Ф’юрі, дівчиною Капітана Америки, російською шпигункою та агенткою «Гідри». Найімовірніше, саме в останній іпостасі ми й побачимо її у MCU.
Несподівана підтримка настільки надихнула Вокера, що він остаточно переконав себе, що робить праве діло, і сам став за ковадло. У сцені після титрів (першій для цього серіалу) можна побачити, що він сам зробив собі синьо-біло-червоний щит.
Капітан ще-не-Америка
Зробити нового Капітана Америку темношкірим — потужний символічний жест. Який, будемо відвертими, очікувався ще з останньої сцени «Завершення», коли старий Стів Роджерс віддав свій щит Сему Вілсону. Але за що варто поаплодувати «Соколу та Зимовому солдату», то це за сміливість не просто зробити цей жест, а ще й прямо та відверто підняти пов’язані з цим жестом запитання.
Повернувши щит, Сем знову їде до Айзеї Бредлі, щоб віддати символ людині, яка, на його думку, заслужила його найбільше. Але той навіть не хоче його бачити. Натомість він згадує деталі своєї служби в лавах армії США. Які відчутно перегукуються з подіями «Першого месника», от тільки з зовсім іншими наслідками для головних героїв. Коли Стів Роджерс рятує Бакі та інших солдатів з табору для полонених, його зустрічають як героя. Коли Айзея Бредлі рятує своїх побратимів з табору для полонених, його на 30 років саджають у в’язницю за порушення субординації. У рекапі другої серії я вже згадував про експеримент у Таскіґі, де чорношкірих американців спеціально не лікували від сифілісу, щоб у клінічних умовах дослідити перебіг хвороби. Шрами, які показує Айзея, нагадують саме про цей епізод новітньої американської історії.
«Вони стерли мене та мою історію. Вони роблять це вже 500 років. Вони ніколи не дозволять чорношкірому чоловіку стати Капітаном Америкою. А навіть якщо дозволять, то жоден чорношкірий чоловік, який себе поважає, не захоче ним бути». Це навряд чи слова, які хтось очікував почути в MCU, де проблема расизму взагалі ніколи не піднімалася. Але сила п’ятої серії була не тільки в цих словах. А ще й у тому, як відреагував на них головний герой.
Сем Вілсон завжди був доволі пасивним персонажем, як у фільмах, де майже не отримував екранного часу, так і у власному серіалі. Поки Бакі витягав Земо з в’язниці, а Джон Вокер вибивав зізнання з прихильників «Винищувачів прапорів», Сем переважно просто стояв поруч. Навіть його зустрічі з Карлі в попередньому епізоді закінчилися, по суті, нічим. Першу розмову перервав Джон Вокер, друга одразу перетворилася на бійку. І якби він продовжив іти за цю траєкторією, то і в цій серії він би послухав старшого товариша, сховав щит і чекав би, поки держава сама не розв’яже ситуацію з терористами. Але Сем нарешті вирішує діяти активно й таки взяти на себе відповідальність, яку доручив йому Стів Роджерс.
І саме це його рішення хотілося б особливо відзначити. Бо останнім часом у американській попкультурі є тенденція до узагальнення досвіду чорношкірої людини в США. Так, вони всі часто стикаються з однаковими упередженнями та перепонами. Але це не означає, що кожна темношкіра людина в Америці пройшла однаковий шлях. Багато хто виріс у малозабезпечених родинах і районах з високим рівнем злочинності. Проте чимало чорношкірих американців виросли в середньому класі, отримали вищу освіту та влаштувалися на хорошу роботу. Саме тому рішення Сема стати Капітаном Америкою після слів Айзеї Бредлі здається настільки вагомішим, ніж просто автоматична передача естафетної палички. Так, держава зрадила Айзею, і він ніколи більше не хотів би носити на собі її прапор. Так само ця держава зрадила сотні тисяч інших темношкірих американців. Але Сем має інший досвід і не збирається забувати його тільки тому, що той не збігається з досвідом його побратимів. І такий плюралізм думок — можна бути темношкірим і зневажати Америку за все, що вона з тобою зробила; а можна любити й вірити в те, що її ще можна змінити — дуже приємно бачити в часи, коли всі, здається, шукають найпростіші та найзагальніші відповіді навіть на найскладніші запитання.
До речі, перетворення Сема Вілсона на Капітана Америку — не єдина можлива «зміна караулу», яку ми побачили в цій серії. Як ми згадували в першому рекапі, у коміксах Хоакін Торрес став новим Соколом після того, як Сем пішов на підвищення. У цій серії Вілсон каже Торресу, що той може залишити поламані Вокером крила собі. Тому, можливо, в останній серії ми вже побачимо нового Сокола поруч із новим Капітаном Америкою.
Тим часом у злочинному світі
Поки в Америці наші герої лагодять човен чи майструють щит, у Європі Карлі та її терористична організація зализують рани, готуючись до вирішального удару. Проте завдати його самотужки вони не можуть, тож звертаються по допомогу до… Шерон Картер? Адже зброю для теракту вони отримують від Батрока, якого залучає до справи саме героїня Емілі Ван Кемп. Чи означає це, що вона — Power Broker, як я колись сміливо припустив? Чи це все-таки роль Джулії Луї-Дрейфус? І чи означає це, що Шерон планує вбити Сокола? Чи Батрок — просто спосіб підібратися ближче до Карлі та сироватки в її крові? І невже теракт під час засідання ГРР — найкращий спосіб розв’язати проблему з іммігрантами? Перед останньою серією «Сокіл і Зимовий солдат» залишають чимало запитань, і у нас є приблизно 60 хвилин, щоб отримати всі відповіді. Чи вистачить цього? І чи влаштують нас отримані відповіді? Дізнаємося цієї п’ятниці.
