«Перезапуск» від Hulu: метаситком для стримінгової епохи
У сучасну епоху стримінгів та боротьби «преміального» контенту один із жанрів, який досі не може знайти себе в новому середовищі — це ситком. Усі найвідоміші представники цього жанру (від «Сайнфелда» до «Друзів», від «Клініки» до «Теорії великого вибуху», від «Спільноти» до «Офісу», прикладів безліч), нерозривно повʼязані з ефірним телебаченням та десятками серій у сезоні.
Причому спроби перенести ситкоми на новий ґрунт здійснювалися неодноразово. Netflix брався за відродження класики, але ні «Сповільнений розвиток», ні «Повніший будинок», ні «Живемо сьогоднішнім днем» успіху на платформі (та за її межами) не знайшли. Суперхіт Apple TV+ «Тед Лассо», хоч і створений майстром жанру Біллом Лоуренсом, але навіть у перших серіях був мало схожий на традиційний ситком, не кажучи вже про другий сезон, набагато ближчий до драми. Мабуть, тільки «Віце-президентку» від НВО можна назвати справді успішним ситкомом не-ефірного телебачення, але наступний проєкт Армандо Іануччі, «Авеню 5», продемонстрував, що це скоріше виняток, ніж правило.
Але цього тижня стримінг-сервіс Hulu (який останнім часом може похвалитися надзвичайно вдалим асортиментом новинок) і собі спробував запустити ситком. Для цього він запросив Стівена Левітана, справжнього гуру жанру і творця одного з останніх «класичних» ситкомів ефірного телебачення — «Американської сімейки». Як наслідок ми отримали «Перезапуск» — метаситком, який намагається водночас і розсмішити глядача, і розчулити, і прокоментувати сучасний стан комедії на телебаченні.
Уже фабула серіалу доволі «мета»: Hulu запрошує на пітчинг молоду сценаристку, від якої очікує почути якусь ризиковану та небанальну ідею серіалу. Натомість вона пропонує перезапустити ситком Step Right Up початку 2000-х (вигаданий для цього серіалу), але зробити гумор сучаснішим та «освіжити» персонажів. Оскільки оригінальний серіал досі збирає чималі перегляди на платформі, їй дають зелене світло, і актори, які колись смішили публіку на телеекрані, повертаються до роботи.
Список дійових осіб «Перезапуску» можна назвати клішованим, але, в принципі, на те він і ситком. Кіґан-Майкл Кі («Шоу Кі та Піла») грає актора, вихованого у класичних театральних традиціях, але який ніяк не може знайти собі бажану Роль з великої літери. Джуді Ґрір («Сповільнений розвиток», «Жартую») грає акторку, яка на хвилі популярності вийшла заміж за скандинавського герцога, але сумує за часами, коли вона була зіркою. Сивий Джонні Ноксвілл («Диваки») грає проблемного коміка, який чергує арешти за хуліганство з «edgy» стендапом. Калум Ворті грає 30-літнього актора, який досі застряг у підлітковому кіно і всюди ходить зі своєю мамою.
І, нарешті, дует шоуранерів грають Рейчел Блум («Божевільна колишня») і Пол Райзер (доктор Сем Оуенс з «Дивних див»). Вони втілюють два діаметрально протилежні погляди на комедію та гумор. Для героїні Блум це можливість у легкій формі донести якісь серйозніші ідеї, вона не проти додати в комедію драми, їй би точно сподобалися «Тед Лассо» та «Хитрощі». Райзер же залишається прихильником більш звичних формул: посміятися з того, що хтось смішно впав або полисів. І це перетягування канату між ними проявляється не тільки в тому ситкомі, який вони знімають, але і в тому, який ми дивимося. Стівен Левітан сам ніби намагається відрефлексувати, які ситкомні техніки мають право на життя в сучасній комедії, а які остаточно відійшли в минуле.
Фінальний результат цієї рефлексії важко оцінити однозначно. Левітан, хоч і намагається віддати належне молодому поколінню коміків, іноді аж надто явно стає на бік героя Райзера, який виступає, по суті, аватаром самого творця серіалу, «старожила» у світі комедії. Втім, сказати, що він завжди зображується суто позитивно, теж не можна. Складається враження, що сценаристам «Перезапуску» тримати баланс між старим гумором і новою щирістю так само непросто, як і сценаристам всередині серіалу. Через це від деяких сценарних ходів (наприклад, раптового примирення кімнати сценаристів у третій серії) трохи віє нафталіном.
Серіал працює на метарівні не тільки сценарно, але й комедійно. Наприклад, у другій серії старий шоуранер вимагає, щоб його молодша колега вибрала для фінальних титрів не дорогу пісню St. Vincent, а безкоштовну пісню із суспільного надбання. Героїня Блум навмання вибирає американську народну *She’ll Be Coming Round the Mountain*, і саме її ми чуємо у фінальних титрах серії. Так само у третій серії каменем спотикання для кімнати сценаристів стає епізод, коли один з героїв перечіплюється через поріг. Молода шоуранерка зазначає, що люди не спотикаються просто так, коли це потрібно для сюжету. І в кульмінаційний момент серії, звісно, сама спотикається.
Трохи дістається навіть компанії Волта Діснея, яка зазвичай не дозволяє жартів на свою адресу в контенті, який сама виробляє (а Hulu належить саме Діснею). Один з епізодів іронізує над реноме студії як «цнотливої» та «сімейної», коли після того, як у одного з героїв під час зйомок постільної сцени виникає ерекція, збирається ціла нарада ейчарів, яка змушує його використовувати декілька ступенів «захисту», від спеціальної шкарпетки до поролонової прокладки. Звісно, набагато більше жартів спрямовано у бік всієї індустрії: від критики масових перезапусків інтелектуальної власності до проблемного ставлення до старших акторок. А кожна серія «Перезапуску» (крім першої) називається так само, як якийсь із реальних ситкомів, наприклад, «Новенька», «Причарований» або «Хто в домі господар». Також не можна не помітити й те, що, перейшовши на інтернет-платформу, Левітан дозволяє собі набагато відвертіші жарти, ніж ті, що він міг використовувати в «Американській сімейці».
Про ситкоми не заведено говорити як про амбітні проєкти, адже зрештою мета у них тільки одна — розсмішити глядача. Втім, «Перезапуск» щиро намагається зробити щось більше: дослідити еволюцію жанру, препарувати інструменти комедії, працювати одразу на декількох рівнях, і при цьому всьому ще й бути смішним. У результаті виходить не завжди рівний, але доволі цікавий серіал, який пробує все-таки знайти місце для ситкомів у сучасному телепросторі.
