Нетлінні шедеври: десять найкращих ігор покоління
Прощаючись із черговим поколінням ігрових консолей, чому б не згадати відеоігри, які справили на нас найбільше враження за ці сім років? Серед безлічі ігрових проєктів мені довелося відібрати лише десять найкращих — тому цей список, звичайно, дуже суб’єктивний. Поміж іншим спробуймо розібратися, що саме в цих іграх так чіпляє і чому вам негайно треба в них пограти, якщо ви раптом досі цього не зробили.
Платформи: PC, PS4, XONE, Switch
Всенародну любов до «Відьмака» пояснити нескладно. Розробники з польської студії CD Projekt Red давно сформували образ «своїх приятелів» з ігрової індустрії. Вони якнайкраще розуміють, чого хочуть гравці, і просто роблять це. Максимально чесно підходять до промоції своїх ігор, безкоштовно роздають DLC, а гроші просять лиш на величезні доповнення розміром із половину оригінальної гри. Більше того, кожна їхня гра — це якісний розвиток з усіх боків, а з «Диким Гоном» розробники взагалі задали таку високу планку для рольових ігор, що інші студії й до сьогодні намагаються до неї дострибнути, здебільшого марно.
«Відьмака» насамперед люблять за те, як гарно він розповідає історії. Кожен квест тут — як окрема пригода, майстерно прописана розробниками так, щоби вам не довелося нудьгувати під час діалогів чи виконання чергового доручення з убивства чудовиська. Навіть за буденними відьмачими завданнями творці ховають хоча б маленьку історію — таким чином гравець не топчеться на місці, він постійно дізнається щось нове про цей світ, а отже відчуває себе його частиною. Те, з якою любов’ю розробники ставляться до історій, помітна звідусіль. Ви напевне запам’ятали квест у банку зі збиранням довідок чи сюжетну лінію Кривавого Барона — а це ж усього лише побічні завдання, що не стосуються основного сюжету.
Red Dead Redemption 2
Платформи: PC, PS4, XONE
Знамениті творці серії Grand Theft Auto впродовж цього покоління випустили аж одну гру. Розроблення ковбойського екшна Red Dead Redemption 2 тривало понад сім років. І це дуже помітно: з одного боку, це єдина відеогра у відкритому світі з такою неймовірною увагою до деталей та реалістичністю анімацій. З іншого ж — чимало ключових елементів ігрового процесу зараз здаються застарілими, як-от вкрай лінійні місії, де тебе карають за найменше відступлення від умовних правил.
Але на ці крихітні недоліки справді припиняєш зважати, коли занурюєшся у неповторний світ Дикого Заходу. Розробники з Rockstar Games досягли найдовершенішої симуляції світу, зробивши його живим і справжнім. У кожному природному біомі існує своя екосистема з флорою та фауною. Дослідження цього світу — справжнє випробування, що може винагородити цікавою сюжетною сценою, новою унікальною зброєю чи просто записом у щоденнику головного героя. Пробігти по «знакам запитання», як у більшості схожих ігор, і зібрати весь контент, що розкидали розробники, тут не вийде. Адже світ Red Dead Redemption 2 треба досліджувати — і робити це в буквальному сенсі.
Платформи: PS4
Чимало слів було сказано про технічну довершеність сиквелу The Last of Us. Це гра, що дійсно вражає своєю картинкою з перших секунд. Якими б контроверсійними не були погляди спільноти на сиквел, увага до деталей, акторська гра, якість графіки та ігрових механік просто не дозволяють говорити погано про The Last of Us Part II як гру.
Та любимо (чи ненавидимо) ми її не лише за це. Витвір студії Naughty Dog — це справжня революція в ігровій індустрії, що відкрила гравцям двері у світ «жорстоких» авторських проєктів без цензури та намагань задовольнити широку аудиторію. Поки ви граєте в гру, вона грає у вас: The Last of Us Part II не боїться загравати з найрізноманітнішими почуттями, ламати вас, навмисне змушуючи ненавидіти те, як розробники влаштували сюжет, а заразом і себе. Це найпотужніша робота з наративом у іграх за ці сім років та гучна заява про готовність робити інакші ігри, доросліші й ризиковіші. І, сподіваємося, щонайменше Naughty Dog триматиметься цього плану.
Платформи: PS4
Здається, Insomniac Games прийшли у цей світ, щоби врятувати супергеройські ігри, а заодно й витягти Людину-павука з виру незліченних другосортних проєктів. Marvel’s Spider-Man начебто й не робить ніякого прориву: це міцний блокбастер з великим бюджетом, як і решта ексклюзивів PlayStation, схожу бойову систему ми вже бачили в «Бетменах» від Rocksteady, а механіки відкритого світу так взагалі можуть засмутити своєю застарілістю.
Однак ми вдячні розробникам за те, як гра реалізує поняття «бути Людиною-павуком». Здатність Marvel’s Spider-Man транслювати відчуття головного героя на гравця направду унікальна, вона криється в бездоганно плавних анімаціях, акробатиці, відчутті неповторного моменту навіть на третьому десятку годин ігрового часу. «Людина-павук» не паразитує на ідеях, закладених іншими супергеройськими іграми, — вона розвиває їх та підносить з такого боку, щоби кожна хвилина, проведена в повітрі над Нью-Йорком чи в черговій бійці з бандитами, дарувала пронизливе відчуття здійснення мрії стати супергероєм.
Hollow Knight
Платформи: PC, PS4, XONE, Switch
Справжня перлина серед інді-ігор, що з’явилася нізвідки й зробила своїх авторів зірками ігрової індустрії. Якщо ви ще не втомилися від порівнянь різних ігор із серією Dark Souls, то Hollow Knight — це Dark Souls від світу платформерів, буквально. Гра про таємниче королівство комах працює за всіми правилами «Темних душ»: гнітючі локації, у які вплетені наративні елементи; проста, але напрочуд гнучка й відчутна бойова система; та висока складність, яка неодноразово намагатиметься вивести вас із рівноваги.
Але й унікальних елементів тут далеко не бракує. Уся гра зроблена в жанрі «метроїдванії», а це означає що вам часто доведеться повертатися до старих локацій і відкривати раніше недоступні місцини, щойно ви отримаєте відповідне спорядження або ж здібності. Через це світ Hollow Knight здається безмежним, адже все королівство — це безліч візуально різних містечок, зі своїми небезпеками та красою. Попри всю свою складність та неодмінні моменти суцільної фрустрації через чергову поразку, Hollow Knight неперевершена у своєму вмінні винагороджувати гравця. За кожним випробуванням чекає виняткова нагорода та душевний спокій… щонайменше на наступні кілька хвилин.
Платформи: PC, PS4
Маестро артгаузу та фахівець із маркетингових ігор Хідео Коджіма змусив гравців по всьому світу «хворіти» своїм новим проєктом і грати в Death Stranding ще до її виходу. За час передрелізного очікування фанати створили стільки теорій і так докладно розклали невідомий сюжет, що місцями вийшло навіть краще, аніж в самій грі. Але спробуймо відкласти в бік заплутаний сценарій та голлівудських зірок і подивитися, що залишиться в останку.
Винятковість Death Stranding базується на тому, як апріорі нудні речі у відеоіграх вона робить цікавими. Вона змушує годинами ходити з величезним наплічником під меланхолійний саундтрек, уважно обирати маршрути, розкладати вантаж і відповідально підходити до черговою подорожі крізь сніжну гірську місцевість. І, звісно, отримувати від цього дуже специфічне задоволення. Коджіма пропонує абсолютно унікальний ігровий досвід, на який ніколи б не наважилися великі студії. Подібні експерименти більше притаманні інді-розробникам, коли питання окупності за малих бюджетів стоїть не так гостро. Не знаємо, чи лишилися Sony задоволені співпрацею з генієм, але його творіння назавжди увійде в історію як найбільш чудернацька гра про кур’єра.
Inside
Платформи: PC, PS4, XONE, Switch
Сюжет гри розпочинається без жодної експозиції. Хлопчик біжить темним лісом, переховуючись від людей з автоматами і собак та тікаючи бозна-куди. Лиш поступово гравець розкриває все більше жахних подробиць про цей світ чи, судячи з усього, про те, що з ним стало. Не маючи ніяких засобів для самозахисту, хлопець здатен лиш бігти вперед і використовувати оточення, щоби врятувати своє життя. Головний геймплейний елемент в Inside — це ваше ж напруження під час безлічі загрозливих ситуацій, вислизнути з яких вдаватиметься за крок до смерті. Гра винахідлива у своїй простоті: на кожному кроці вас чекатимуть загадки, розв’язання яких не завжди просте й очевидне, але достатньо інтуїтивне.
Студія Playdead знається на атмосферних платформерах: Inside поступово розгойдує історію, чергуючи відносно спокійні моменти дослідження локацій із відверто навіженими сценами втікання від чергового ворога, а в фіналі вибухає найхимернішою кульмінацією, яку ви ніколи б не могли собі уявити. Не очікуйте від Inside якихось відповідей — вона залишить вас у суцільній бентезі, змушуючи довго міркувати, аби хоч якось усвідомити все те, що ви пережили протягом цієї короткої пригоди.
Bloodborne
Платформи: PS4
Хай би як ви не ставилися до ігор від From Software, заперечувати геніальність японського геймдизайнера Хідетака Міядзакі даремно. У своїх іграх Міядзакі досягнув феноменального рівня оповіді через оточення, створюючи світи, які самі говорять до гравця. У Bloodborne цей наративний прийом розкрився якнайширше, адже світ цієї гри надзвичайно моторошний, потворний і водночас витончений. А тому від історії, що ховає чумний Ярнам, холоне кров і виринають наймерзенніші картини в уяві.
Все решта — досить типова «соулз»-гра в гарному розумінні, де ваші успіхи залежатимуть винятково від власних здібностей, досконалого вивчення рівнів та рухів супротивників, і аж ніяк не від прокачки персонажа. Тому іноді чергова смерть приносить більше користі й досвіду, аніж додаткові очки поліпшення. Bloodborne змушує постійно вчитися й адаптуватися, адже на кожній новій локації вас чекатимуть нові вороги з новими видами ударів, а боси, як ніхто інший, потребуватимуть усієї вашої зосередженості й точності кожного руху. Складність Bloodborne, як і решти «соулзів», криється в тому, що вона не пробачає помилок — і головною ціллю гравця стає цих помилок позбутися.
God of War
Платформи: PS4
За це покоління студії Sony не боялися експериментувати зі своїми проєктами. У випадку з God of War експерименти зайшли особливо далеко. Той вигляд, в якому перебувала серія, давно втратив свою актуальність і зовсім не пасував сучасному підходу PlayStation до творення ексклюзивів. А тому шалений, тестостероновий слешер довелося поглибити, змінити підхід до режисування й узагалі зробити абсолютно інакшу гру. Але водночас лишивши те, за що й полюбили серію, — власне, сам лютий екшн.
God of War подорослішала: на зміну бездумному рейваху й різанині богів різного ґатунку пришла серйозна драма про стосунки батька й сина, а лінійна структура рівнів змінилася метроїдванією, де певні ділянки світу закриті, допоки ви не знайдете необхідне спорядження. Сама ж пригода Кратоса й Атрея міфічними скандинавськими світами дивує епічністю й ні на мить не збавляє запалу, постійно нагадуючи, що це все той самий God of War, тільки більший, дорожчий і ще захопливіший. Майже повністю змінивши концепцію гри, розробникам вдалося створити ідеальну вхідну точку для нових гравців, які лиш чули про франшизу, і разом із тим задовольнити всі забаганки старих фанатів.
Soma
Платформи: PC, PS4, XONE
За серйозного браку наукової фантастики в іграх, авторам «Амнезії» вдалося створити винятковий sci-fi, обрамувавши його підводною стилістикою та історією, що спонукає замислитися про людське існування. Події Soma нагадують сон, бо повірити в їх реальність досить складно як герою, так і самому гравцю. Протагоніст незрозумілим чином опиняється на таємній дослідницькій станції глибоко під водою і, судячи з усього, виявляється єдиною живою людиною на ній. І поки прокинутися все ніяк не вдається, доводиться розбиратися з хаосом на покинутій станції, копирсатися в минулому членів дослідницької групи й розкривати тривожні подробиці тутешньої катастрофи.
І хоч Soma намагається лякати вас химерними монстрами й гнітючою атмосферою в найкращих традиціях жанру survival-horror, головне джерело страху лежить дещо глибше. Сюжет гри занурює в глибини будови людської свідомості й пропонує цікавий погляд на те, яким процесам вона може бути підвладна. Він провокує до роздумів і через це викликає почуття дискомфорту від думок, що починають виринати у вашій голові. Саме тому Frictional Games вдалося створити не лише довершену наукову фантастику, а й одну з найкращих історій цього покоління.
