Share, , Google Plus, Pinterest,

Posted in:

8 легендарних серіалів, які змінили телебачення і поп-культуру

Американський слід в історії

Сучасна популярна культура жити не може без рефенсів та аллюзій. На них вибудовуються жарти, сюжетні лінії та цілі історії. Американські глядачі в такому випадку опиняються у виграшній позиції, адже творці більшості відомих серіалів та фільмів орієнтуються у першу чергу на контекст США.

Українцям пощастило куди менше. Все ж, поки на Заході усі фанатіли від «Агентства “Місячне сяйво”», ми знаходилися за залізною завісою, а серіали 90-х наздогнали нас ледь не з десятирічним запізненням. І тільки у середині 2000-х інтернет дозволив скоротити хронологічну різницю. Попри те, що «Друзів», «Твін Пікс» чи «Коломбо» ми із затримкою все ж «проковтнули», чимало класичних американських серіалів залишилося поза увагою.

Ми регулярно розповідаємо про культові шоу в рубриці «Як серіали змінили телебачення», але цього разу вирішили охопити одразу кілька тайтлів, про які в Україні майже не знають. Якщо текст отримає хороший фідбек, будемо розповідати про кожен детальніше.

«Я люблю Люсі»/ I love Lucy (1951-1957)

Як мінімум один референс до цього шоу точно бачила велика частина наших читачів — у першому сезоні «Американських богів» героїня Джиліан Андерсон (Медіа), спілкувалась з Тінню Муном саме в образі Люсі Рікардо, головного персонажа «Я люблю Люсі».

Ситком каналу CBS часто називають найкращим американським шоу всіх часів — таке звання також підкріплене кількома авторитетними рейтингами. Історія про наївну та амбіційну домогосподарку Люсі, яку зіграла Люсіль Болл, стала епохальною для телебачення США: це був перший серіал, знятий на 35-мм плівку, перший серіал з кількома головними героями, один з перших серіалів, показаних за кордоном (а саме в Британії). Саме «Я люблю Люсі» популяризував жанр ситкомів і чотири роки був найпопулярнішою телевізійною передачею країни (ще два роки посідав друге та третє місце). Шоу одним з перших отримало власну лінійку супутніх товарів: ляльки, набори постільної білизни та піжами.

З моменту виходу першого епізоду, історія про сім’ю Рікадо та їхніх друзів стала зразком американської мрії і залишається такою досі. «Я люблю Люсі» навіть через 60 років є наріжним каменем поп-культури США, згадки про який можна знайти майже у кожному серіалі, фільмі, коміксі чи літературному творі.

Молодята/ The Honeymooners (1955-1956)

Зазвичай, коли в американських медіа йде мова про знакові для телебачення серіали, то поруч з «Я люблю Люсі» згадують «Молодят» — перший приклад невдалого, але культового шоу. Історія щойноодруженої пари Ральфа (Джек Глісон) та Еліс (Одрі Медоуз) Крамден вперше засвітилась у скетчах The Jackie Gleason Show, але швидко отримала власний окремий тайтл.

Щоправда прожили «Молодята» лише один сезон — рейтинги, які на початку зробили їх другим за популярністю шоу в США (після «Я люблю Люсі»), під кінець стрімко покотилися вниз, що і призвело до закриття. Причина була банальна: успіх пари Крамденів базувався на їхній неідеальності, тож дуже швидко серіал почали копіювати. Публіка розсіялася на конкурентів — особливо відмітився Перрі Комо у своєму The Perry Como Show — тож шоу закрили уже після 39 випусків, не давши можливість виправити ситуацію.

Частина американських критиків висловлюють думку, що закриття «Молодят» було однією з найбільших помилок американського телебачення. Але й попри це, вплив першої «пари невдах» досі відчувається.

«Димок зі ствола»/ Gunsmoke (1955-1975)

Бачили «Одного разу в Голлівуді» Тарантіно? От без «Димка зі ствола» (або Gunsmoke) жодних згадок про ковбоїв у фільмі не було б. Радіошоу (виходило з 1952 до 1961), яке з часом перейшло у телевізійний формат, дало поштовх вестерновій лихоманці у всьому світі і пішло у небуття разом із нею.

На початку свого існування «Димок» чотири рази підряд ставав найпопулярнішою телепередачею у США, а коли в 1967 році рейтинги впали, від закриття серіал врятував суспільний резонанс, який докотився навіть до Конгресу. Деякі американські журналісти називають серіал місцевою версією «Іліади» і «Одіссеї», так як він фактично створив і закріпив міфологію Дикого заходу.

За 20 років серіал зібрав вражаючий список акторів, режисерів та навіть композиторів, які працювали над ним. Потрапити у «Димок» намагався кожен, що не дивно — перший випуск шоу відкривався монологом «батька вестернів» Джона Вейна, який презентував Джеймса Арнесса у ролі маршала Метта Діллона. У різний час в серіалі можна було побачити: Девіда Керредайна, Бетт Дейвіс, Гаррісона Форда, Джона Войта, Леслі Нільсена, Курта Рассела, Катаріну Росс і навіть Джоді Фостер.

Тривалий час Gunsmoke утримував рекорд США за кількістю серій, знятих за сценарієм. Але в 2018 році його обійшли «Сімпсони».

«Усі в сім'ї»/ All in the Family (1971-1979)

Ще один серіал CBS, ще один ситком і перший серіал, який п’ять років підряд ставав найпопулярнішим шоу в США (крім нього цю висоту підкорило тільки «Шоу Білла Косбі»). «Усі в сім’ї» став адаптацією британського «Поки смерть нас не розлучить». Незважаючи на те, що американські продюсери дуже пом’якшили тон серіалу, порівняно з оригіналом, він став першим випадком, коли розважальне телебачення заговорило про гомосексуальність, права жінок, зґвалтування, релігію, аборти, рак грудей, менопаузу, імпотенцію та війну у В’єтнамі.

Шоу розповідало про сім’ю середнього класу, де батько Арчі Банкер (Керрол О’Коннор), ненавидів усіх і все навкруги. Популярність героїв була настільки значною, що крісла Арчі та його дружини Едіт були відібрані до постійної експозиції Смітсонівського музею американської історії.

Серіал мав настільки високі рейтинги, що отримав кілька спін-оффів («Мод», «Джефферсони»), які, в свою чергу, самі часом отримували спін-оффи. «Усі в сім’ї» досі популярні в США — канал ABC у травні 2019 року випустив спешл Live in Front of a Studio Audience: Norman Lear’s All in the Family and The Jeffersons, де наживо відтворив кілька епізодів шоу.

«Польовий шпиталь»/ M*A*S*H (1972-1983)

Мені чомусь здається, що «Польовий шпиталь» навіть показували в Україні, але я можу помилятися (якщо у вас є докази, напишіть у коментарі!). Серіал став телевізійною адаптацією однойменної картини Роберта Олтмена і розповідав про пригоди працівників польового шпиталю під час Корейської війни.

«Шпиталь», як і в свій час «Димок зі ствола», дав поштовх для специфічного жанру — у цьому випадку це фільми про війну. Щоправда, зазвичай на великий екран потрапляли стрічки про В’єтнам, тоді як серіал був алюзією до війни яка відбувалася паралельно з його трансляцією.

Про неймовірну популярність «Польового шпиталю» говорить той факт, що його фінал досі утримує рекорд як серія з найбільшою телевізійною аудиторію в історії (за різними підрахунками, близько 125 мільйонів глядачів). Серіал досі з успіхом транслюється на американському телебаченні, а в 2018 році стрімінг Hulu першим викупив шоу для трансляції в онлайні.

«Коріння»/ Roots (1976)

Восьмисерійна екранізація роману Алекса Гейлі «Коріння: Сага про американську сім’ю» дещо вибивається з нашого переліку, але вплив цієї лімітки на американську культуру куди серйозніший, ніж у «Люсі» чи «Димка». Причини цього ховаються у сюжеті — історії рабства та життя темношкірих у США. Серіал охопив період з 1750 до 1870-х і вперше настільки масово підняв питання расової проблеми.

Американці були настільки шоковані, що прикипіли до екрану — «Коріння» досі тримає рекорд США за загальною аудиторією. Серіал подивилося від 130 до 140 мільйонів осіб, що становило більше половини тодішнього населення (221 мільйон). Телевізійні критики були не менш вражені — шоу отримало 37 номінацій і перемогло в дев’яти.

Лімітка дуже сильно вплинула на американську культуру, а особливо на афроамериканську. Посилання на «Коріння» можна знайти у піснях ледь не кожного гіп-гоп артиста, тоді як найвідомішим прикладом є «King Kunta» Кендріка Ламара.

«Будьмо»/ Cheers (1982-1993)

У кінці 70-х — на початку 80-х американське телебачення захопили мильні опери на зразок «Далласа» та «Династії», але ми зупинимося на серіалі, який можна назвати хрещеним батьком «Друзів», «Як я зустрів вашу маму» та «Теорії великого вибуху».

Шоу «Будьмо» стало першим випадком, коли у центрі ситкому опинилася не сім’я, а компанія друзів, що мала звичку регулярно збиратися у місцевому барі. Незвичні ситуації, яких американці не зустрічали у шоу до цього, дуже швидко зробили серіал головною комедією країни. Величезна кількість не сімейних глядачів вперше отримали персонажів, з якими могли себе асоціювати.

Як результат, починаючи з 4 сезону «Будьмо» не випадав з десятки найпопулярніших телевізійних програм США. Що цікаво, це співпало з появою у серіалі Вуді Гаррельсона. За 11 років ситком отримав 111 номінацій на «Еммі», а в 1993 році вийшов його спін-офф, «Фрейзер», який критики називають найкращим спін-оффом в історії американського телебачення.

Після фіналу шоу в 1993-му «Друзі» мали стати прямою заміною «Будьмо», але раптово потрапили у тінь «Фрейзера». Той 5 років підряд (1994-1998) визнавався найкращим комедійним серіалом року.

«Шоу Білла Косбі»/ The Cosby Show (1984-1992)

Якщо «Коріння» заговорив про історію афроамериканців, то Білл Косбі у своєму шоу зробив ставку на реалії їх (на той момент) сучасного життя. Шоу базувалося на стендап-історіях коміка, який виконав головну роль. Косбі черпав натхнення з власного життя, тож часом шоу висвітлювало серйозні проблеми, наприклад дислексію та підліткову вагітність.

«Шоу Білла Косбі» стало другим і останнім серіалом, який зміг п’ять років поспіль утримувати звання найпопулярнішої програми американського телебачення. Здебільшого це наслідок шаленої популярності коміка, який і утримував на собі шоу. Тема «темношкірих буднів» серйозно допомогла афроамериканцям з інтеграцією на телебачення. Саме завдяки йому телекомпанії перестали знімати серіали виключно про білих. Щоправда, тут варто згадати серіал «Джефферсони» (той самий спін-офф «Усі в сім’ї»), який першим показав темношкіру сім’ю у центрі сюжету та був набагато соціального прогресивніший за ситком Косбі.

Популярність цих шоу призвела до появи «Принца з Бель-Ейра», «Кенана і Кела», «Всі ненавидять Кріса» та ще чималої кількості шоу, у яких темношкірі актори почали отримувати центральні ролі. 

«Шоу Білла Косбі» залишалося популярним до середини 2010-х, поки не прогримів сексуальний скандал навколо коміка. «Найкращий татко Америки» швидко був позбавлений власного титулу, серіал зник з мереж, а ім’я Косбі тепер асоціюється зовсім не з гумором.