ТОП-15 найкращих нових серіалів 2019 року за версією редакції Vertigo
Пробували коли-небудь зупинити хвилю на пляжі? Десь так виглядає наша редакція протягом року — ми витрачаємо ледь не весь свій час на перегляд серіалів, а їх стає усе більше і більше. Причому справа не лише в продовженнях, а й нових шоу, кількість яких збільшується пропорційно кожного року, а запуск в 2020 ще кількох стрімінгів узагалі не лишить нам часу на життя. Але це ми не жаліємось — лише готуємо вас до нашого списку найкращих нових серіалів року.
Про шоу-продовження ми вже писали раніше, тепер же поговоримо про найсвіжіші проекти. Якщо вам цікаво, то одразу вісім позицій у списку зайняли тайтли Netflix — щоправда стрімінг все одно програв HBO. Але на початку маємо згадати усі ті серіали, які хоробро боролися за подіум, але не потрапили навіть у шортлист: «Фоссі/Вердон», «Вдавання», «Політик», «Дікінсон», «Сутінкова зона», «Темний кристал», «Роки». А тепер час ТОП-15:
Apple TV+
«Ранкове шоу»
The Morning Show
Стрімінговий сервіс Apple TV+ дебютував з правильним та болючим акцентом — шоу про культуру замовчування сексуальних домагань на корпоративному рівні, де титульні ролі зіграли Дженніфер Еністон, Різ Візерспун та Стів Каррел. «Ранкове шоу» торкається тем мізогінії, проблеми влади жінок та подвійних стандартів у мінливому медіа-пейзажі. Це комплексна історія, що включає в себе калейдоскоп персонажів, чиї сюжетні арки служать для однієї спільної цілі і органічно підводять до потужної кульмінації, якою став фінал першого сезону. Між тим найпомітніше у цьому шоу виділяється гра Дженніфер Еністон, якій дістався один з найбільш неоднозначних та захопливих персонажів на сучасному ТБ.
«Ранкове шоу» знаходиться у такій собі сірій зоні драматичного та документального. Тут вистачає референсів на реальні випадки — від скандалу з Меттом Лауером, колишнім ведучим шоу Today на NBC, до гучного кейсу з Роджером Айлзом — колишнім керівником каналу Fox News. Разом з тим дія серіалу часто розгортається на фоні реальних травматичних подій Америки — розстріл натовпу під час концерту в Лас-Вегасі, викриття Гарві Вайнштейна і т.д.
Netflix
«Відьмак»
The Witcher
Серіал по творах Анжея Сапковського застрибнув у наш ТОП на останніх хвилинах. Навколо шоу точиться чимало інтернет-баталій, які так чи інакше намагаються порівняти серіал з першоджерелом чи грою. Як закінчаться ці битви, зрозуміємо тільки після виходу другого сезону — якщо Netflix продовжить «Відьмака» на третій сезон, можна буде говорити про успішність проекту з Генрі Кевілом в головній ролі.
Поки можемо лише стверджувати, що робота Лорен Хіссріч є хорошим серіалом, попри те, що не обтяжує себе зайвими поясненнями подій, які відбуваються на екрані. «Відьмака» не вийде дивитися одним оком — у події потрібно зануритися. Зате винагородою за уважність стане цікавий та атмосферний світ, приправлений хорошою акторською грою, хриплим голосом Кевіла та видатними бойовими сценами.
Netflix
«Неймовірне»
Unbelievable
Міні-серіал на Netflix від С’юзан Грант всіх нас дещо пригвинтив до підлоги своїм драматичним сюжетом – це історія про 18-річну дівчину Марі, яка пережила згвалтування. За описом Unbelievable здається звичайним детективним процедуралом, однак перед нами одна з найлюдяніших драм про зламану систему і викривлене уявлення суспільства про пережите сексуальне насилля. Зокрема причина, чому цей серіал вирізняється серед інших подібних кримінальних сюжетів — перспектива жертви. Сцени злочину зняті хаотично і суб’єктивною камерою від імені дівчини, що в цілому максимально передає відчуття постраждалої.
Саме через фокус цю історію часом дуже нелегко дивитися — шоуранерку цікавить емоційний стан Марі, як вона справляється з паблік шеймінг і намагається відновити деталі згвалтування, яке в шоковому стані більше схоже на сон. Частково такою пронизливою цю драма робить і чудовий акторський склад — Кетрін Денвер, Тоні Колетт та Меррітт Вівер.
Netflix
Академія «Амбрелла»
The Umbrella Academy
Хоч цей рік був дуже багатий на екранізації коміксів, новий серіал від Netflix зміг не потонути у контенті, ставши одним з найпопулярніших тайтлів стрімінгу. Серед ймовірних причин — дуже дивний світ «Амбрелли», який творці шоу обережно перенесли з першоджерела Джерарда Вея. У результаті серіал відкрив новий формат супергеройської історії — персонажі тут майже не рятують світ і зайняті здебільшого подоланням власних психологічних та сімейних проблем, які дісталися від тиранічного батька і надможливостей, отриманих ще в дитинстві. При цьому в «Амбрелі» є винахідливий екшн, подорожі у часі, візити на той світ (з поверненням) і навіть хлопець з тілом космічної горили. Дуже дивний коктейль, який вдалось якісно змішати, але все одно краще не трусити.
До незвичного сеттингу додався еклектичний мікстейп хітів на різний смак, від My Chemical Romance до Ніни Сімон і Radiohead, що тільки додало атмосфері нових тонів. Зрештою, серіал виявився незвичним навіть візуально — приглушені та темні відтінки дуже відрізняють його як від загальноприйнятої яскравої палітри супергероїки, так і від снайдерівської темряви.
Netflix
«Тука і Берті»
Tuca & Bertie
«Доросла» анімація традиційно сприймається як маскулінний піджанр – протагоністами найчастіше стають саркастичні гульвіси з прихованими психологічними травмами, а жарти базуються навколо чоловічої фізіології чи насильства. «Тука і Берті» – рідкісний приклад «не дитячого» мультсеріалу, який зосереджує свою увагу на жіночій дружбі. Правда, трохи специфічній, адже у центрі сюжету – дві антропоморфні тридцятирічні пташки, які намагаються знайти себе у цьому складному світі.
При цьому, серіал точно не м’якший чи обережніший за умовного «Арчера» чи «Ріка і Морті» – сценаристка Ліза Ханавальт («Кінь БоДжек») не соромиться піднімати теми домагань, алкогольної залежності, венеричних захворювань (вони теж антропоморфні) чи сексуальності. Виходить щиро, яскраво і дуже смішно. А часом – неочікувано пронизливо. Єдина проблема серіалу – те, що Netflix вирішив не продовжувати його на другий сезон, навіть попри захоплені відгуки критиків та масштабну фан-базу.
Amazon
«Відміна»
Undone
Здається, такого в серіальному просторі ще не показували — автор «Коня БоДжека» Рафаель Боб-Воксберг об’єднав зусилля з Кейт Пурді («Місто хижачок») для створення цієї дорослої анімації про тонку грань між життям та смертю, що вийшла на Amazon Prime. Undone — драма на стику магічного реалізму про Альму (Роуз Салазар), яка пережила жахливу автомобільну аварію і виявила, що у неї є здатність переміщатися в часі і спілкуватися зі своїм мертвим батьком (Боб Оденкірк).
Цей анімаційний серіал створений за технікою ротоскопіювання, коли художники-аніматори малюють кожен кадр поверх реально відзнятого. Подібний метод ми бачили в фільмі Річарда Лінклейтера «Затьмарення» з Кіану Рівзом. У «Відміні» ротоскопіювання дозволило домалювати фантастичні елементи для того аби показати особливе сприйняття реальності головною героїнею. Таким чином цікавий художній прийом не є єдиною перевагою серіалу — він органічно вплетений в містично-детективну історію.
Amazon
«Хлопаки»
The Boys
Складається враження, що для «Хлопаків» 2019-й рік був ідеальним часом для виходу. Супергероїка захопила все і всіх, дійшла до свого піку з «Месниками» — не дивно, що поп-культура швидко створила сатиру на жанр. Точніше, екранізувала найвдалішу спробу понасміхатися з жанру у виконанні Гарта Енніса. Шоу не зпаплюжило добре ім’я першоджерела — серіал Еріка Кріпке жорстоко й весело проїхався по тематиці «добрих та справедливих плащів і трико», подарувавши при цьому свіжий погляд на сучасне суспільство селебрітіз та маркетологів.
Не знаємо, чи був би успішним серіал без британського акцента Карла Урбана, милої Старлайт Ерін Моріарті чи лякаючого Патріота у виконанні Ентоні Старра — на щастя, вони вже є в серіалі. Тож залишається лише радіти, що нова продюсерська робота Евана Ґолдберга та Сета Рогена вийшла куди кращою за попередню — хоча «Проповідник» був не найгіршою екранізацією коміксу все того ж Гарта Енніса.
Netflix
«Матрьошка»
Russian Doll
Серіал з Наташею Ліон вийшов на початку 2019 році і показав нам, як треба працювати з концепцією множинних наративів. Порівняння з «Днем сурка» цілком логічні, але шоу одразу ж виправдовує ту сам концепцію матрьошки з методичним зануренням на глибші рівні сприйняття реальності протагоністки. Тут величезною часткою успіху шоу варто завдячувати виконавиці головної ролі. Принцип часової петлі покладає всю міць історії саме на харизму Ліон, з якою глядач проводить більшість часу у цьому серіалі. Окрім амплуа головної героїні, Наташа щей стала шоураннером, сценаристом і продюсером «Матрьошки». З написанням сценарію їй допомогла актриса Емі Полер, а з режисурою — Леслі Хедланд і Джемі Беббіт (у якої за плечима епізоди в «Дивовижній місіс Мейзел»).
Часом здається, що Ліон просто знову грає цинічну, безцеремонну і зухвалу Ніккі з «Помаранчевий — хіт сезону». Втім, це навіть пішло новому серіалу на користь — акторка відверто засиділась в ролях другого плану і нарешті отримала шоу, в якому змогла проявити свій хист до втілення такого роду персонажів.
Disney+
«Мандалорець»
The Mandalorian
Власне, замість усіх цих слів можна було б поставити бейбі-Йоду і все було б усім зрозуміло. Але серіал Джона Фавро хороший не лише дуже милим інопланетянином, але й впевненою роботою зі всесвітом «Зоряних війн». Разом з партнером Дейвом Філоні, шоуранер знайшов ту золоту середину між авангардним стилем Раяна Джонсона та консервативними маркетинговими дослідженнями топ-менеджменту Disney.
Результат — шоу, яке одночасно шанує канон та не боїться виходити за його рамки. Більше того, Фавро впевнено експериментує з формою, створюючи не зовсім стандартний для сучасності серіал, натхненний телевізійними вестернами 60-70-х — повільний, без стрімкого наскрізного наративу і з мовчазними, але харизматичними героями. І бейбі-Йодою, звичайно. Залишилось дочекатися, щоб дует творців серіалу захопив владу над усією франшизою. Цікаво, як ми тоді заживемо.
Netflix
«Любов, смерть і роботи»
Love, Death & Robots
Антологія, яка зробила серйозний крок у бік розвитку сучасної анімації — цей серіал однозначно увійде в хайлайти стрімінгу Netflix в 2019 році. Девід Фінчер і Тім Міллер (режисер «Дедпула») у якості шоураннерів та 18 короткомтеражних робіт у найрізноманітніших техніках: реалістичний 3D, геймерський CGI, stop motion та стиль аніме. Спільного концепту у серіалу немає, хоча тема смерті все ж домінує над заявленою в тайтлі любов’ю. В цілому ж більшість sci-fi орієнтованих робіт часто відсилають до техногенної естетики «Чорного дзеркала» та теми освоєння космосу.
До вибірки «Любовь, смерть та роботи» потрапили роботи як масштабних студій на зразок Sony Pictures Imageworks (вони працюють над анімацією в фільмах Marvel і іншими блокбастерами) так і, наприклад, Passion Animation Studios, яких ви можете знати за кліпами Gorillaz. З точки зору концепту Міллер і Фінчер зробили революційну річ — вивели авторські роботи студійних аніматорів з дрібних фестивалів і Vimeo на великий міжнародний майданчик.
Netflix
«Секс-освіта»
Sex Education
Підлітки та секс — це, напевно, найпростіша і найдієвіша тема для комедійного серіалу. Он, «Американський пиріг» на цьому цілу франшизу зробив. От тільки шоуранерка Лорі Нан вирішила грати не на стереотипах, а на їхньому розвінчанні, що в результаті подарувало нам кумедний, але дуже життєвий та драматичний серіал. «Секс-освіта» не висміювала недолугість школярів, а досліджувала питання, намагаючись допомогти як недосвідченим тінейджерам, так і батькам, що бояться розмови зі своїм чадом «про це».
Решта глядачів, які опинилися між цих двох категорій, отримали просто чудову комедію з теплою атмосферою британської провінції та ностальгічними нотками підліткового кохання. Окрім того, серіал виявився на диво актуальним, трохи вдаліше намагаючись відтворити культуру сучасної молоді, ніж його попередники. Та і як не відзначити акторський склад шоу — Джиліан Андерсон з легкістю створила ще одного майже культового персонажа, а Ейса Батерфілд, разом з Нкуті Гатва, Еммою Маккі та рештою друзів, розіграли визначний калейдоском підліткових проблем і комплексів.
Netflix
«Коли вони нас помітять»
When They See Us
Популярність жанру true crime (детективних історій, що базуються на реальних злочинах) став одним із найцікавіших трендів пізніх 2000-х. З особливим ентузіазмом до цієї хвилі приєдналась стрімінг-платформа Netflix – протягом останніх років на ній вийшло кілька десятків фільмів, серіалів та міні-шоу, які розповідають про лячні вбивства, викрадення та заплутані пограбування. Немало цих історій виходять захоплюючими, але не надто правдивими – бажання вразити глядача сенсаційним матеріалом перемагає принципи об’єктивності.
Але є і справді вдалі приклади – наприклад, чудовий міні-серіал «Коли вони нас бачать» Ави ДюВерней («Складки часу»). В основу сюжету лягла справа «п’ятірки центрального парку» – групи підлітків-афроамериканців, яких помилково засудили за зґвалтування та вбивство жінки в Нью-Йорку. ДюВерней не просто переоповідає деталі цієї контраверсійної історії, але й намагається викрити особливості судової системи, яка призвела до хибного вироку, та вивчає, як економічна нерівність завадила родинам хлопців знайти достойний захист. Вийшов справді моторошний серіал, який вдало показує, що найстрашнішим монстром може виявитись не незнайомець у темному провулку, а байдуже суспільство.
HBO
«Ейфорія»
Euphoria
Якщо чесно, то я сприймаю серіал Сема Левінсона як свого протеже, адже на відміну від Ані та Саші поставив його на перше місце власного рейтингу, Причина проста — я страшенний фанат візуального стилю режисера, а вкупі з дуже сучасною підлітковою історією, акторською грою та музикою «Ейфорія» стала просто неймовірним відкриттям року. Якщо найскорові серіали про підлітків ми вже бачили («Секс-освіта»), то драматичні шоу такого штибу завжди були рідкістю.
Як і в своїй попередній картині «Нація вбивць», Левінсон досконало показує життя сучасних тінейджерів з двох сторін — візуальної та психологічної. Обидва погляди на будні вже-не-дітей стали справжнім шоком для критиків, здається, що такого подиву в очах дорослих не було з часу «Клубу “Сніданок”», який показав, що у школярів є почуття. «Ейфорія» ж продемонструвала як XXI століття вплинуло на підлітків — тут і проблеми сексуальності, і жорстокість, і недієздатність дорослих. Щоправда всі ці емоції були б не такі яскраві, якби не фантастична акторська гра Зендаї та Хантера Шафера, які дивним і не зовсім справедливим чином пролетіли повз «Глобуси».
HBO
«Чорнобиль»
Chernobyl
Перші два місця нашого рейтингу пов’язані подкастами. Шоураннер «Чорнобиля» Крейг Мазін спочатку розповідав про власне шоу, а потім говорив з Лінфелофом про його. Але про «Вартових» поговоримо далі, а поки зупинимося на серіалі, який зробив неможливе і переміг фінал «Гри престолів». Навіть посередність останнього сезону від шоу десятиліття не змогла перекрити той шквал, який здійняв «Чорнобиль». Історія найбільшої техногенної катастрофи в історії людства захопила і західних глядачів, і вітчизняних — все завдяки скурпульозності авторів шоу, які прагнули якомога точніше відтворити атмосферу того часу у СРСР.
Як результат, ми змогли не відволікатися на журавлину і нарешті тверезо поглянути на події в Чорнобилі — без зайвого пафосу і емоційності. Тож поки глядачі з усього світу дивувалися життю в Совєцькому Союзі, українці переосмислювали (або лише поглиблювали) своє розуміння подій, які назавжди змінили не лише Прип’ять, а й увесь світ. Так, були й одиниці, які критикували «Чорнобиль» за страшну антисовєтщину, підтверджуючи своє місце на кладовищі історії, але це ніяк не вплинуло на загальний шум навколо серіалу, який виявився другим за популярністю в Україні.
HBO
«Вартові»
Watchmen
Однозначний переможець нашого рейтингу підкорив редакцію (і велику кількість фанатів по усьому світу) одразу кількома особливостями: вірністю оригіналу, актуальністю та неймовірним діапазоном відсилок та великодніх яєць. Якби ще рік тому хтось сказав, що шоу Деймона Лінделофа багато хто прирівнюватиме до першоджерела Мура — я б відкрито з нього посміявся. Сьогодні ж це не здається чимось фантастичним.
Шоуранер успішно атакував аудиторію на всіх фронтах, шокуючи реальними подіями, про які мало хто знав, дивуючи ретельним підходом до сторітелінгу (навряд чи хтось ще так любить експозицію, як Лінделоф) та щотижня підкидаючи реддіту паливо для вічних дискусій. Алан Мур колись сказав, що комікси не можна екранізувати, адже кіно тягне тебе крізь комікс зі швидкістю 24 кадри на секунду, тоді коли в мальсторії ти можеш розглядати панель вічно. Що ж, «Вартові» вийшли саме у той час, коли аудиторія готова розглядати кожен кадр ледь не вічність, в пошуках чогось цікаво. І творці серіалу прекрасно це розуміли.
