Тигр у власних джунглях

Дванадцять років тому Гай Річі зняв «Рок-н-рольника» — другу інтерпретацію легендарної «Карти, гроші, два стволи», після «Великого кушу». Критикам черговий дублікат не сподобався, звичайні глядачі теж не оцінили роботу режисера (лише 25 мільйонів зборів при бюджеті у 18), тож Гай гайнув знімати голівудське кіно. За останнє десятиліття вийшла дилогія Шерлока Голмса з Робертом Дауні-молодшим, «Агенти А.Н.К.Л.», «Король Артур» і «Аладдін». Мільярду в співпраці з Disney (саме стільки зібрав ремейк) Річі вистачило, тож він вирішив знову зайнятися улюбленою справою — фільмами про британських бандитів. «Джентльмени» повернули постановника до його коріння, але чи варто було це робити? Так, якщо ви фанат його картин.

Стрічка розповідає про Міккі Пірсона (Меттью Макконегі) — короля марихуани, який вирішує продати свою імперію мільярдеру Метью Бергеру (Джеремі Стронг). Щоправда ситуація ускладнюється, через інтерес до бізнесу китайського мафіозі (Генрі Голдінг), який теж хоче отримати прибуткові плантації.

На перший погляд «Джентльмени» мало відрізняються від попередніх фільмів Річі — кілька бандитських угрупувань конфліктують через гроші. Щоправда у новій картині режисер пішов незвичною для себе доріжкою — замість звичної вже нелінійної історії, тут використовується доволі прямолінійний наратив. Але від контролю за розповіддю Гай не відмовляється, перетворюючи сюжет на переказ подій від імені журналіста Флетчера у виконанні Г’ю Гранта. Як результат, стрічка перетворюється у цілком сучасний постмодерністський експеримент з улюбленими прийомами Річі — динамічним монтажем, ненадійними оповідачами, іграми з часом та стилізаціями. Такий підхід суттєво відрізняє фільм від того самого «Рок-н-рольщика», який нагадував «Карти, гроші, два стволи» натягнутий на глобус 2005 року з російськими олігархами і широкими джинсами.