«Декогерентність»
До кінця третього сезону залишається лише якихось два епізоди, тож шоураннери «Світу дикого заходу» не гають часу дарма. Цього тижня Джонатан Нолан і Ліза Джой фактично розставили на ігровому полі усі фігурки – тепер ми бачимо чіткі факції, а конфлікт інтересів, який відчувався ще з перших серій, остаточно кристалізувався. Люди проти роботів, андроїди проти андроїдів, технократичні еліти проти маргіналів – у наступних епізодах на нас явно чекає драматична відкрита війна. Але давайте все ж поговоримо про шосту серію – тут теж знайшлось місце для багатозначних натяків, неочікуваних сюжетних поворотів та метафоричних розмов.
Перш ніж ми почнемо, мушу зробити невеликий дисклеймер – цього тижня з вами, на жаль, не звичний оглядач «Світу дикого заходу», а дещо розгублена заміна, яка весь сезон дивилась напівсонно та не дуже уважно. Юра обов’язково розповість про наступний епізод, а поки пробачайте, якщо будуть якісь неточності чи забуті теорії.
Мейв
Дещо залишається незмінним – зловісний Серак продовжує тиснути на Мейв, переконуючи її серйозніше ставитись до його прохання вбити Долорес. Герой Венсана Касселя намагається мотивувати свою нову соратницю, обіцяючи їй безхмарне майбутнє поруч з дочкою, але Мейв потрібно не це. Їй необхідна допомога – наприклад, декілька старих друзів, які б знадобились у війні проти Долорес. Перший, хто приєднується до команди – бідний Лі Сайзмор, який досі проводить час у єдиному барі Світу Другої світової, намагаючись змиритись з тим фактом, що його насправді давно вбили. Немало героїв серіалу стикались з різними екзистенційними кризами (здається, Бернард досі не відійшов від своєї), але герою Саймона Квотермейна у цьому плані я справді не заздрю. На початку сезону персонаж дізнався, що його реальність – симуляція, і що справжній Лі загинув у Світі Дикого заходу. Не знаю, чи зможе він суттєво допомогти Мейв, але принаймні тепер в неї буде з ким обмінятися саркастичними репліками.
Слідом за Лі до команди приєднується Гектор – так, у симуляції він теж не зовсім справжній, і лише відтворює закладені паттерни, але Мейв блискавично вирішує цю проблему. Виявляється, що навіть у штучному світі Серака вона може управляти іншими андроїдами, уповільнювати час та бачити поза симуляцією – як більш фатальна жіноча версія Нео. Завдяки своїм дивовижним здібностям, протагоністка дізнається про те, що її «перлину» транспортують у приміщення корпорації Делос, і що з її тіла роблять копію. Так, більше клонованих роботів – саме те, чого не вистачало цьому сезону «Світу Дикого заходу».
До речі, про клонованих андроїдів – Мейв та її напарники стикаються з черговою версією Доролес. Скоріше за все, їм випала нагода поговорити з тією свідомістю, яка була у тілі охоронця Коннела, адже він загинув під час вибуху, і його «перлина» могла потрапити до рук Серака. Нам вчергове показують філософську дискусію між двома ідеологічними опонентами, але розмову між найсильнішими протагоністками серіалу неочікувано перериває абсурдна смерть – у реальному світі Шарлотта розчавлює «перлину» Гектора, і коханець Мейв знову вмирає. Цього разу – назавжди. Здається, саме такої мотивації не вистачало героїні Н’ютон щоб піти на Долорес повноцінною війною. До речі, нам на секунду натякають на те, що у Мейв тепер буде ще один напарник – машина для відтворення хостів створює якесь тіло, яке героїня дуже рада бачити. Готова посперечатись, що це буде Клементина! Можливо – навіть у тілі Мейв. Що ж, не одна лише Долорес заслуговує на армію дивних майже-двійників.
Вільям
Поки роботи та загадкові бізнесмени готуються до війни, Вільям переживає найінтенсивніший сеанс психотерапії з часів «Механічного апельсину» – спочатку доводить інших пацієнтів до сліз своїм безнадійним нігілізмом, а потім буквально вбиває інші версії себе. Але найцікавіше – те, що відбувається між цими сценами. Коли герою Еда Гарріса роблять аналіз крові, на моніторі видніється напис про те, що в його організмі знайдено невідомий білок та синтетичні маркери. Більше того – його тіло якимось чином передає інформацію у містечко Сонора, Мексика (або він сам знаходиться у Мексиці, та надсилає дані про свою локацію, тут до кінця не зрозуміло). Звісно, реддіт вже майорить повідомленнями про те, що Вільям – андроїд, і нам нарешті це підтвердили, але мені здається, що все трохи простіше. Скоріше за все, Шарлотта просто вколола чоловікові якийсь трекер, щоб відстежувати його локацію. Навіщо? Невже це вона прислала за ним Бернарда і Стаббса?
Галюцинації Вільяма непогано розкривають сутність цього героя, але не видають нової інформації щодо загального сюжету – ми лише дізнаємося, що Чоловік в Чорному завжди був схильним до жорстокості та агресії, навіть у дитинстві. Тим не менше, найсучасніша версія Вільяма (до речі, одягнена у символічно світлий одяг) впевнено заявляє, що його роль – бути героєм цієї історії, а не антагоністом. Не здивуюсь, якщо на нас чекає циклічний розвиток персонажа, і центральний антигерой попередніх сезонів приєднається до «хорошої сторони», якою б вона не була.
До речі, в одному з флешбеків ми бачимо цікаву паралель – юний Вільям читає середньовічний роман з назвою Sir Rowan and the Lady of Sulon. Книги з такою назвою насправді не існує, але допитливі фанати серіалу вже теоретизують, що це відсилка до підліткового фентезійного циклу Sir Rowan and the Camerian Conquest, у якій талановитий юний конюх потрапляє під крило до впливового лицаря, і згодом стає могутнім, але гордим воїном. З часом його самовпевненість призводить до того, що Ровена ледь не вбивають, і, лише втративши все, він повертається на благородний лицарський шлях та допомагає загадковій леді. Найцікавіше тут – те, що слово «sulon» з суданської перекладається як «Захід». Надто притянуто? Можливо, але я б не здивувалася, якби Нолан та Джой справді так натякали на подальші події у серіалі.
Шарлорес
Складно бути сучасною жінкою – треба якось знаходити баланс між кар’єрою, вихованням дитини, особистими стосунками, корпоративним шпигунством, пошуками себе та роботою задля повстання роботів. Ну добре, останні пункти стосуються не всіх. Але в Шарлорес поки виходить непростий тиждень: її колегу вбивають посеред білого дня, від Долорес не дочекаєшся повноцінної підтримки, а Серак миттєво здогадується, що ця Шарлотта Хейл – андроїд. На щастя, героїня Тесси Томпсон встигає врятувати інформацію про решту роботів, надіслати її Долорес і втекти з колишнього офісу корпорації Делос. «Її» родині щастить менше – щойно Шарлорес запевняє колишнього чоловіка та сина в тому, що обов’язково їх захистить, джип подружжя вибухає. Цікаво, що в цьому епізоді і Мейв, і Шарлорес нарешті отримали чудовий стимул для кривавої помсти.
У цієї сюжетної лінії є ще одна особливість – героїня Томпсон чомусь одягнена у той самий одяг, що і у першому епізоді сезону. Можливо, вона просто переживає за вплив консюмеризму на довкілля чи хоче отримати максимум користі від улюбленого костюму, але щось мені здається, що все трохи складніше. Скоріше за все, сцена перемовин з першого епізоду – якась симуляція. Можливо, Долорес хакнула Ровоам, щоб побачити, як краще вести війну з Сераком, і та нарада – якийсь із кроків у неуспішному плані.
Поки одна із найбільш інтригуючих тем третього сезону – питання вільного вибору. По-перше, ми бачимо, як ідентичні копії свідомості Долорес поступово перетворюються в окремі особистості завдяки своєму специфічному досвіду. По-друге, Серак самовпевнено заявляє, що справжня Хейл не витрачала б час на те, щоб відвідувати свого сина – хоча ми знаємо, що перед смертю вона записала малому миле відеозвернення. Люди (та навіть андроїди) міняються, що не може бути передбачено програмами – це і може призвести до їх краху.
Конспірологічний куточок
Саша забрала на себе огляд серії, але я вас без цікавих теорій не залишу. Отже, як вже було сказано, Мейв і Шарлорес отримали таку потрібну мотивацію для війни з Долорес.
У першому випадку все виглядає добіса дивно — зовсім незрозуміло, навіщо Шарлотті потрібно було знищувати перлину Гектора. Виглядало це абсолютно випадково, що ніяк не схоже на події «Світу Дикого заходу». Так чи інакше, але у Мейв дійсно тепер є причина ненавидіти героїню Еван Рейчел Вуд.
Що стосується Шарлорес, то нам поки не відомо, хто підірвав її джип. Найвірогідніший варіант, як не дивно — Долорес. Серак зовсім не очікував отруйного газу і навряд чи дав команду замінувати авто (тим більше це не схоже на його методи). Долорес, з іншого боку, потрібно було прибрати сім’ю Шарлоти, яка негативно впливала на її клона. Крім цього, це вписується у загальну теорію того, що персонажка підлаштувала напад на Калеба і сцену переслідування у минулій серії. Також варто підмітити, що у розмові з Мейв Долорес говорить про те, що ідеологічно «основна» версія героїні Еван Рейчел Вуд діє по власному плану, який решта не завжди підтримують на 100%. Цілком вірогідно, що нас чекає конфлікт між клонами.
Теорію Вільяма-андроїда Саша вже згадувала, але я поки не надто її підтримую – у такому випадку уся сюжетна лінія психологічного конфлікту героя є фікцією, а це зовсім не круто.
Чекаємо фінальних двох серій!
