«Ранкове шоу» від Apple TV+: десята серія

«Ранкове шоу»  –  Сезон 1  –  Серія 8/8

Такого фіналу я не чекала — «Ранкове шоу» поставило крапку в історії одного сексуального насилля та низки наслідків, до яких воно призвело. Але у серіалу однозначно буде другий сезон, тож сподіваємось авторам є що розказати після такої відкритої кульмінації, за чию штору не хочеться заглядати аби не порушити магію. Чи було «Ранкове шоу» часом надміру драматичним та «мильним»? Так. Чи стала Бредлі чимось більшим, аніж сюжетний засіб? Ні. Але цілком ймовірно, що автори серіалу говорили дещо надміру гротескную мовою аби донести важливу і сумну історію одного випадку серед безлічі подібних не вербалізованих (замість того, щоб в черговий раз ділити світ на біле та чорне, демонізуючи спеціально найнятих для цього акторів).

Інтерв’ю якому не судилося статися

Аби описати все те, що відбувається на UBA, потрібен один ведучий погоди і міцна природнича аналогія, що робить майбутні події схожими на неминучу катаклізму. Після розриву з Клер, Янко проводить час в барі на самоті і намагається пояснити бармену феномен такого кліматичного явища як El Nino. «Ця річ, яка здається настільки незначною… це передвісник чогось, що вибиває всіх з колії, — говорить Янко, — Але ви не можете зупинити вітер… Ви просто продовжуєте рухатись і готуєте себе до шторму».

Подібний шторм ось-ось накриє «Ранкове шоу» та всю його команду, тож Корі, Бредлі та Чіп готуються до зіткнення, навіть якщо їхнім щитом стане егоїстичний, нарцистичний Мітч. Всі погоджуються, що план з втілення інтерв’ю Мітча на UBA, яке викриє замовчування Фредом сексуальних витівок Кесслера, потрібно втілювати якнайшвидше. Тому що в цей самий момент Алекс зустрічається з Марлоном, який замінить Чіпа в якості виконавчого продюсера, а колумністка New York Times Меггі Бреннер повідомляє Фреду, що вона розслідує історію залученості верхівки UBA у системному замовчуванні домагань Мітча. Так, Фред колись запустив кар’єру Меггі, але тепер їй не достатньо лише його слів про те, що внутрішнє розслідування виявило Чіпа головним винуватцем. «Історія вже написана, залишилося лише зафіксувати її на папері». Що ж, команда Бредлі збирається зафіксувати це на екрані.

Подальші сцени епізоду — підбірка напружених інтеракцій та підготовки ударів у спини. Деніел ніяковіє біля Бредлі знаючи, що він скоро її замінить на Ранковому шоу, Чіп печально поглядає на Ханну, нарешті розуміючи, чому два роки тому її так раптово підвищили, Алекс нервово відводить погляд від Чіпа, коли той піднімається по ескалатору аби бути звільненим за гріхи Фреда. Це чудовий хаос, на який я дивилася з таким захопленням, що на якусь коротку мить відчула себе Корі. Але в цю серіальну реальність в певний момент вривається історія Ханни — надто реальна для простого ТВ-шоу.

Так, Бредлі має найчистіші наміри викристи тих, хто ставить корпоративний успіх вище, за людські трагедії. Так, винні мають брати відповідальність, а подібні вчинки не можуть толеруватися. Але переслідування «правди» не зможе психологічно допомогти жертвам Мітча, особливо Ханні.

Глядач готувався до грандіозного фіналу в якому буде зіткнення Бредлі та Мітча у прямому ефірі саме тому, що ми чекали видовоща. Але на щастя інтерв’ю не відбулося, тому що не варто давати хижакові чергову платформу для маніпулювання.

Наш головний герой

Ще на етапі перших серій «Ранкового шоу» харизма Стіва Карелла змусила думати, що на нас деякою мірою чекає історію спокути. Втім діючою особою у такому сценарії спокути на дивно виявився не Мітч, а Алекс. Саме вона пройшла повноцінну трансформацію аж до тої самої сповіді перед мільйонами глядачів. І дивує такий розвиток лише тому, що на початку «Ранкового шоу» Алекс дещо здавалася мені архетипним героєм цього серіалу: вона вступала в конфронтацію та вимагала свої права. Але мотивація персонажки найчастіше була егоїстичною, навіть якщо вони полягали у тому, щоб здобути більше можливостей для неї як для незмінного працівника. Вона, звичайно, не помилилася, коли сидячи за столом засідань, повним чоловіків, заявляла, що вирішують тепер не вони. Що героїня не усвідомлювала, це те, що самого випадку з призначенням Бредлі на посаду ведучої не достатньо аби Алекс могла самотужки запустити якісь системні зміни.

У повній мірі героїня це розуміє вже ближче до фіналу сезону, коли йде з білим прапором до Фреда. Однак далі стається наступний етап прозріння — трагедія Ханни, яка сталася прямо під носом Алекс, змушує її зрозуміти, що жодна жінка ніколи не отримає на каналі право бути почутою, допоки люди, які замовчують несправедливість, не об’єднаються щоб зробити щось трохи більше, ніж просто виживати на UBA.

«Ми хочемо поділитися деякою інформацією про нашу телемережу», — починає Алекс, а далі розгортається цілий монолог про специфіку роботи Фреда Міклера і як це впливає на атмосферу каналу. Дженніфер Еністон видає хаотичний та дивовижний перформанс у ролі Алекса, яка абсолютно не тримає обличчя, але, здається, перероджується вже на особистісному рівні.

«Це все маячня і я більше не буду вам брехати», — говорить Алекс Америці. «Ніхто з нас більше не буде брехати, тому що я так само винна як і решта, адже я не звертала увагу і не допомагала припинити сексуальне насилля, що відбувається в цій будівлі». І поки Алекс говорить мовою емоцій, Бредлі надає факти: «Зловживання владою, корпоративна корупція, все це має закінчитися. Ми не можемо прийняти культуру замовчування тут чи деінде».

Посвята Ханні

Якою б потужною не була гра Еністон чи Візерспун, яким би харизматичним не видавався Корі і демонізованим Мітч, хотілося б вірити, що «Ранкове шоу» — це перш усього історія Ханни, яка має бути почутою. Ця історія найтрагічніша, але вона лише одна з багатьох. Гра Ґуґу Мбата-Ро вражає та потребує часу аби оговтатися. Ще на початку епізоду Ханна дізнається, що Бредлі планує інтерв’ю за її спиною, до того ж Меггі Бреннер чомусь намагається зв’язатися з нею, а департамент UBA в Лос-Анджелесі пропонує значно вищу посаду. Дівчина готова поїхати з Нью-Йорка не лише тому, щоб забути історію з Мітчем, а й тому що в цьому місці не знайшлося елементарно нікого, хто б її підтримав.

І боротися за правду ніколи не було пріоритетом для Ханни. «Моє життя — не інструмент, для досягнення справедливості» — вибухає дівчина у розмові з Бредлі. Коли героїня Візерспун приходить до Ханни додому, здається, що вона мало не перша людина, якій постраждала розповіла про цей інцидент. Ханна настільки травмована, що сама не може зрозуміти, як їй діяти: «Що мені сказати аби ти пішла? Що мене згвалтували? Що я злякалася і була безсилою? Що я думаю про це кожен день, сотні разів на день? Що це саме те, що мене визначає, дає зрозуміти, як саме я отримала підвищення? Як це, коли той кого ти поважаєш, використовує тебе, твоє тіло… а потім ти живеш з цим вічним шумом у голові? Шум, який говорить про те, що ти брудна, ти це спричинила. Як це, спостерігати, як люди втрачають роботу і світ розпадається, тому що ти не знайшла в собі сили сказати ні?».

Викриття сексуальних хижаків важливе, але разом з тим фінал «Ранкового шоу» дав нам один важливий урок — здоров’я жертви на першому місці, і розповіді, які ми читаємо про такі випадки, є лише частиною загоєння токсичної культури наживання на подібних історіях. Іронічно та потужно дізнаватися таку правду з телевізійного серіалу, чий формат часто експлуатує сюжет сексуального насилля.

Алекс права заявляючи, що вона винна в однаковій мірі, тому що кожен в цій історії несвідомо доклав зусиль до трагедії: Бредлі, яка не усвідомила, що її щирі наміри підкріплені скоріше бажанням викрити негідника аніж убезпечити жертву; Чіп, який свого часу помітив, але не запитав Фреда, чому Ханна так швидко отримала підвищення; Алекс, яка закривала очі на поведінку Мітча, та і, зрештою, всі на каналі, хто надав перевагу не реагувати тоді, коли треба було бити на сполох.

Разом з тим «Ранковому шоу» дійсно вдалося проілюструвати, наскільки важко виступити проти системних домагань на робочому місці. Адже мова йде про кар’єри десятків людей, які так важко досягти, що коли це вдається, ви зробите усе, аби не знехтувати своїми робочими здобутками. Люди при владі це усвідомлюють і завжди цим користуватимуться. Ера Me Too наступила, але щоб розплутати цей клубок систематичних зловживань та психологічного тиску знадобиться трохи більше зусиль ніж простий хештег.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: