Менше ігор, більше щирості: чи варто дивитися другий сезон серіалу «Містичний квест»

На стримінгу Apple TV+ майже добіг кінця другий сезон «Містичного квесту» — комедії про життя за лаштунками успішної MMORPG. І так, можливо, «Містичний» — не найбільш вдалий варіант перекладу назви Mythic Quest, але такою вже є офіційна локалізація від Apple. На сервісі є українські субтитри, які стверджують саме так. Що ж, не тільки наші кінопрокатники можуть творчо обігрувати оригінальні назви.
Ми писали про перший сезон, найсильнішими рисами якого були виразні персонажі та вдале відродження традиційного формату workplace comedy на кшталт «Офісу», «Парків і зон відпочинку» та «Студії 30». Але чи зберіг ці риси другий сезон, і чи варто повернутися до серіалу, якщо вас не вразив перший?
Причини дивитися другий сезон:
Поглиблення персонажів. Авторами ідеї «Містичного квесту» були сценаристи «У Філадельфії завжди сонячно» — ситкому про пригоди та шалені ідеї абсолютно відразливих людей. І цей фокус на неприємних персонажах зберігся і в серіалі Apple. Нарциси, егоїсти, самодури, горлопани, соціопати, маніпулятори та тюхтії — так можна було коротко охарактеризувати дійових осіб серіалу. Проте з кожною новою серією персонажі розкривалися трохи по-новому, ставали глибшими та неоднозначнішими, залишаючись при цьому неідеальними. Збереглася ця тенденція і в другому сезоні.
Головна арка першого сезону стосувалася Аяна та Поппі, з них же починається і другий сезон. Проте дуже швидко місце під сонцем отримують інші персонажі: холоднокровний і маніпулятивний Бред (зірка «Спільноти» Денні Пуді), поборниця всіх ліберальних ідей Рейчел (голос Тіни з ігор Borderlands) та, в першу чергу, C.W. — письменник-фантаст, який не встигає за сучасністю (Ф. Мюррей Абрагам).
Останній взагалі став своєрідним епіцентром сезону: дві серії з восьми присвячені винятково йому. Можливо, це така компенсація за те, що в інших серіях він присутній тільки віртуально. В прямому сенсі віртуально — на екрані ноутбука або планшета. Річ у тім, що сезон знімався в розпал пандемії, і творці серіалу не ризикнули запрошувати на знімальний майданчик 81-річного актора. Тим паче, що один з найбільших спалахів коронавірусу в американській кіноіндустрії стався якраз на зйомках «Містичного квесту», де захворіли одразу 12 учасників процесу. Тому персонажа довелося залишити на самоізоляції.
Нестандартні формати серій. Однією з найбільш пам’ятних серій попереднього сезону стала «Темна тиха смерть», яка розповідала ніяк не пов’язану з основним сюжетом історію, події якої розгорталися в 90-ті роки. Другий сезон повторює цей трюк, тільки закидає нас ще далі — у сімдесяті. Там нас знайомлять із молодим C.W. (тоді ще просто Карлом) — амбітним письменником-фантастом, що нарешті виривається з провінції та вперше в житті знаходить людей, що поділяють його інтереси. Роль молодого автора чудово зіграв Джош Бренер (Велика голова з «Кремнієвої долини»).
Як і торік, серія-флешбек стає справжньою окрасою сезону. За скромні 35 хвилин вона розповідає зворушливу та сумну історію людини, яка понад усе прагне займатися тим, до чого не має хисту. І коли головний герой поступово це усвідомлює, він починає брехати всім, а в першу чергу самому собі, щоб уберегтися від болючого екзистенційного розчарування. Крім того, «Бексторі» — це ще й зізнання в коханні «золотій епосі фантастики». Айзек Азимов навіть стає однією з дійових осіб історії. Написав цю серію Крейг Мейзін — один з «найгарячіших» зараз представників сценарного цеху, відомий передусім як творець мінісеріалу «Чорнобиль». Словом, на серію варто звернути увагу, навіть якщо сам серіал не викликає у вас особливого інтересу.
Іншим експериментом із формою, нехай і не настільки незвичним, став «епізод-пляшка» (bottle episode), де всі події відбуваються в одній маленькій локації. На додачу до всього він ще й закінчується дуже емоційним та важливим моментом у стосунках двох головних персонажів.
Нова реальність робочих процесів. Пандемія позначилася не тільки на знімальному процесі, але й на сюжеті серіалу. Планувалося, що другий сезон розпочнеться на конференції Е3, але від цього сценарію довелося відмовитися. Знімати людну конференцію в таких умовах важко, та й у реальності масові заходи такого масштабу поки що відсиджуються в онлайні. За першою серією у смітник відправилася й решта епізодів, тому другий сезон повністю писався в умовах віддаленої роботи.
Через це події серіалу розгортаються переважно в дуже камерному просторі з невеликою кількістю осіб — у офісних декораціях, у машинах, а один раз навіть у розкішному маєтку. Проте в цілому надзвичайна ситуація не кидається в очі: персонажі не носять масок, не дотримуються дистанції, і якби не C.W., який говорить через динамік, можна було б і не помітити, що ковід суттєво вплинув на серіал.
Іронізування над сучасним соціальним кліматом. Не можна говорити про сучасні робочі процеси в Америці, не згадавши про соціальний клімат. Звісно, відверто критикувати всепроникні ідеї рівності та толерантності ніхто не буде, але серіал дозволяє собі іронію над «борцями за соціальну справедливість», яку не дуже часто зустрінеш у сучасній попкультурі.
Передусім це стосується Рейчел, лесбійки, яка дуже любить розповідати всім про привілеї білих чоловіків та скляну стелю. «Містичний квест» не боїться робити її об’єктом для жартів та показувати, що часто голосні лозунги є саме цим — просто гучним струсом повітря, який відбувається майже рефлекторно. Словом, творці серіалу дозволяють поборникам «ліволіберальних» цінностей бути смішними нарівні з іншими дійовими особами.
Більше щирості. Найпопулярніший серіал на AppleTV+ — «Тед Лассо», який минулого року підкорив серця глядачів своїм нестримним оптимізмом і щирістю. Невідомо, чи надихалися цим сценаристи «Містичного квесту» при підготовці другого сезону, але факт залишається фактом — у нових серіях персонажі набагато частіше проявляють свої справжні почуття, ніж раніше. Звичайно, зовні вони досі залишаються циніками, але любити персонажів стає значно простіше, коли ми знаємо, що за суворим фасадом у них б’ється чуйне та добре серце.
Не варто дивитися другий сезон, якщо:
Ви сподівалися, що серіал більше зосередиться безпосередньо на іграх. Якщо в першому сезоні комп’ютерні ігри були декораціями, у яких відбуваються події, то в другому вони взагалі відходять на задній план. З тим самим успіхом у фокусі серіалу могла бути архітектурна компанія, кіностудія чи редакція журналу — словом, будь-який творчий бізнес. Тому якщо ви шукаєте серіал, який підніматиме теми, притаманні саме геймдеву, «Містичний квест» навряд чи втамує ваш інтерес.