«Мандалорець»: огляд п’ятої серії
З кожним наступним епізодом «Мандалорець» все більше випробовує глядачів, звиклих до запакованих екшном (чи хоча б якимись подіями) серіалів. Шоу Джона Фавро і не збирається розганятися, віддаючи перевагу розміреній, спокійній та неспішній стратегії «одна серія — одна історія».
З одного боку, це виглядає доволі недалекоглядно, особливо враховуючи конкурентів, які часом намагаються дотягнутися до темпу великого екрану. З іншого боку, шоу цілком підходить під формат стрімінгу — до «Мандалорця» комфортно повертатися щотижня, не надто напружуючись у спробі згадати сюжетні перипетії. І якщо в п’ятому епізоді історії не надто багато, то відсилок до всесвіту «Зоряних Війн» більш ніж достатньо.
Там, де все почалось
Відкриваюча сцена застає Мандо у космосі, де той намагається подолати чергового мисливця за головами. Причому корабель останнього дуже нагадує файтери королівства Набу, які ми бачили у «Прихованій загрозі». Ще один цікавий факт — у міні-Йоди є дитяче крісло для польотів!
Планета, вибрана для ремонту корабля, виявляється надто знайомою. Власне, двох слів — «Мос Айслі», вистачило з головою. Ми вчергове повернулися на Татуїн і Дейв Філоні (режисер серії) зробив усе, щоб викликати почуття ностальгії. Підхід він вибрав доволі незвичний — складається враження, ніби Мандо прибув на планету у момент перерви між історичними подіями. Особливо таку атмосферу навіює стара-добра кантіна, де майже немає відвідувачів, окрім молодого Торо Калікана (Джейк Каннавале), який сидить на місці Хана Соло! Мандо, між іншим, «паркується» не у тому ж доку, що й «Сокіл», а у схожому.
Як виявляється, хлопець взяв завдання на вбивство асасинки Феннек Шенд — легендарної найманки, яка працювала на чимало кланів, у тому числі Хаттів. Новачок явно переоцінив сили, але вдало вирішив заручитися підтримкою чи не єдиного мисливця за головами, якому під силу здолати ціль. Що цікаво, описуючи місце її знаходження, Калікан слово-у-слово повторює Люка Скайвокера — от тільки той у «Новій надії» описував розташування житла Бена Кенобі.
Знову до вестернів
Якщо попередній епізод був оммажем до класики самурайського кіно («Сім самураїв»), то цей подсилається на фільм, що вважається вінцем вестернів як жанру. Мова про «Шукачів» Джона Форда, який розповідає про двох ковбоїв — молодого хлопця та бувалого вояка — що шукають викрадену команчами племінницю останнього. Але якщо дивитися правді в очі, то головним натхненням для Філоні була «Нова надія».
Тож Мандо і Торо сідають на коней спід-байки (їх ми вже бачили у «Поверненні джедая»), вирушаючи за Феннек (Мінь-На Вен). По дорозі їм зустрічається пустельний народ — при тому що момент з поглядом в бінокль ідентично повторює епізод з «Нової надії». Навіть банти (тварини з рогами) стоять так само. Але якщо Люка атакували, то у цьому випадку Мандалорець зміг домовитися з місцевими.
Шолом Феннек, яка доволі вправно відстрілювалась від двох хлопців на байках, дуже нагадує обладунки Інквізиторів — загону Імперії, який займався винищенням джедаїв. Щоправда він їй не дуже допоміг, адже Мандо та Калікан все ж знешкоджують вбивцю. Але вона майже звільняється, підмовивши Торо схопити Мандалорця, який є зрадником гільдії. Малий, натомість, проявив завбачливість, змішану з дурістю — він убиває Шенд, але все ж вирішує обернутися проти свого колеги. Дурна справа — хлопець надто зелений, щоб хоч якось завдати клопотів супернику.
Усе непомічене
Міні-Йода цього разу отримав мінімум часу, встигнувши хіба закосплеїти Бена Кенобі — той відлякував піщаних людей від Люка тим самим звуком, що видавав малий, виходячи з корабля. Зате ми побачили дивних ремонтних дроїдів, яких колись збирав Енакін на цій же планеті.
До речі, про Енакіна — Феннек у розмові з Торо згадує про містечко Мос-Еспа, де її чекає нагорода. Так от, саме там проводяться гонки на спідерах, у яких брав участь майбутній Дарт Вейдер.
А от сцена після титрів залишила дуже цікавий післясмак. Справа у тому, що за характерним звуком при ходьбі можна зрозуміти, що до мертвої (чи не зовсім мертвої) Феннек підійшов Бобба Фетт! Так, ще при створенні оригінальної трилогії Джордж Лукас орієнтувався на ковбоїв, коли розробляв образ мисливця за головами і саме тому «Мандалорець» нагадує вестерни. Тож Фетту приписали шпори, які можна було почути при ходьбі. Що ж, можливо у наступній серії нас чекає куди більше сюжету.
