Роби що любиш, люби що робиш
Сучасна міфологія базується не на богах, а на героях — їхні подвиги надихають мільйони, змінюють ставлення до професій чи як то кажуть, «повертають віру в людству». Щоправда формуються модернові легенди тим самим чином, що й у Древній Греції чи середньовічній Скандинавії — реальні події забуваються, а у переказах залишаються лише ключові ідеї, які часом доволі сильно розходяться з тим, що було насправді. Звичайно, зараз не потрібно сидіти біля вогнищ і переказувати історії про відважних героїв (а хотілося б). Цю функцію замінили книжки, пісні, подкасти чи навіть соціальні мережі, які останнім часом продукують нові персоналії зі швидкістю фордівського конвеєра.
Але чільне місце у створенні сучасних міфів, звичайно ж, займає кіно. Все ж люди схильні вірити радше подіям на екрані, аніж перевіряти їх потім на факти. Тим більше, коли вони виглядають настільки реалістично. При цьому нічого поганого у такій подачі зазвичай немає — згадайте «Список Шиндлера», «Людину, яка все змінила» чи навіть «Лінкольна». Але часом деякі режисери перегинають палицю. Особливої згадки заслуговує Клінт Іствуд, чия манія на зйомки консервативних фільмів про «справжніх американських героїв» стала чимось на зразок не найкращого мема.
Фільм «Аутсайдери» режисера Джеймса Менголда з моменту анонсу претендував на роль нового сучасного міфу. Тут і неймовірне змагання «Форда» та «Феррарі», і акцент на протистояння особистостей, а не політичних систем та ще й досвід постановника, який у 2005 році «причесав» легендарну постать Джонні Кеша у картині «Переступити межу». Все доволі недвозначно натякало на те, що перед нами постане хороша, пафосна та духопідйомна спортивна драма, яку так люблять на «Оскарі». Насправді, все виявилося дещо інакше.
Джеймс Менголд дуже талановито підійшов до зйомок — перегони тут затягують так, ніби ти сам тиснеш педаль в підлогу і проходиш останні кола «24-х годин Дейтона».
ОРИГІНАЛЬНА НАЗВА
FORD V FERRARI
ХРОНОМЕТРАЖ
120 ХВ
ПРЕМ'ЄРА
14 ЛИСТОПАДА 2019
ЖАНР
СПОРТИВНА ДРАМА
РЕЖИСЕР
ДЖЕЙМС МЕНГОЛД
СЦЕНАРІЙ
Джеймс Менголд
Джез Баттеруорт
Джон-Генрі Баттеруорт
В РОЛЯХ
КРІСТІАН БЕЙЛ
МЕТТ ДЕЙМОН
ДЖОН БЕРНТАЛ
КАТРІНА БАЛФ
ПРОКАТЧИК
UFD
Саме «хімія» між Бейлом та Деймоном дозволяє «Аутсайдерам» вийти за межі звичайного фільму про спортивні події.
Події фільму розгортаються протягом 1964-1966 років — Генрі Форд ІІ вирішує взяти участь в перегонах «24 години Ле-Ману», щоб поквитатися з Енцо Феррарі, який у нахабній формі відмовився продавати компанію. Для того, щоб побудувати автомобіль-переможець, корпорація «Форд» запрошує інженера Керрола Шелбі (Метт Деймон), а той бере у команду гонщика Кена Майлза (Крістіан Бейл), який славиться своїм талантом і непростим характером. Адже для того, щоб перемогти «Феррарі», потрібна не лише швидкість.
Я не буду вдаватися у подробиці історичних подій, залишу це для іншого матеріалу. Але одразу скажу, навіть якщо ви знаєте усі перипетії цього славного протистояння, це не зіпсує вам перегляду картини. Джеймс Менголд дуже талановито підійшов до зйомок — перегони тут затягують так, ніби ти сам тиснеш педаль в підлогу і проходиш останні кола «24-х годин Дейтона» чи намагаєшся втримати машину на нічному етапі Ле-Манна. Автомобілі постійно погрозливо вириваються з кадру, динаміка монтажу зашкалює, а режисер примудряється знайти кілька нових прийомів для того, щоб ще більше персоналізувати переживання під час перегляду. Востаннє так шокував хіба фінал Вімблдону в «Боргу проти Макінроя», який скоріше нагадував триллер, аніж спортивну драму.
Менголд, в свою чергу, теж суттєво перекручує дуже звичний для американського глядача жанр. По-перше, він викидає звідти «драму» — картину скоріше можна назвати спортивною комедією і у цьому велика заслуга, як не дивно, Крістіана Бейла. Незважаючи на любов до глибоко трагічних і травмованих героїв, актор суттєво змінює власний образ, постаючи перед нами цілеспрямованим і нестерпним, але дуже веселим персонажем. Його Кен Майлз розмовляє з автомобілем, піджартовує з колег і не втрачає почуття гумору навіть у сварках з дружиною на великій швидкості — і це у фільмі, де можна було напружено мовчати, все сильніше стискаючи кермо. Йому вторить і Керол Шелбі у виконанні Мета Деймона. Екс-гонщик та відомий конструктор на екрані постає дуже впевненим, азартним та задерикуватим персонажем — як раз до пари своєму екранному колезі.
Саме «хімія» між Бейлом та Деймоном дозволяє «Аутсайдерам» вийти за межі звичайного фільму про спортивні події. Навіть перегони стають частиною їхніх відносин — де ж ще випробовувати справжню дружбу, як не на треку, витискаючи з GT-40 більше 300 км/год. Щоправда не віддавайте усі лаври лише цим двом — сценаристи заслужили похвали не менше. Замість того, щоб виводити усі сюжетні лінії до однієї кульмінаційної сцени (як це прийнято у шаблонних спортивних драмах), вони їх навпаки розділяють, часом навіть ізолюючи одну від одної. Як результат, кожен персонаж протистоїть і загальним, і власним проблемам. Це суттєво збільшує динаміку та глибину — «Аутсайдери» встигають розкрити ледь не десяток персонажів усього за дві години.
І все ж, головною перлиною картини стає фінал. Він прибирає увесь пафос спортивного фільму, відкладає змагання на поличку і раптом перекручує весь сенс показаного, перетворюючись із «спортивної комедії» на дуже щемку та тонку драму про людей, а не протистояння корпорацій чи змагання автомобілів.
Менголд, Бейл, Деймон та вся знімальна група дійсно створили сучасний міф. Щоправда «Аутсайдери» — це зовсім не міф про гонщика, інженера чи корпоративне зло. Це легенда про людей, які дуже любили власну роботу. А у світі немає нічого кращого, ніж працювати над мрією.
