Enter Sandman

Минулого року Адам Сендлер зробив дещо неочікуване — замість чергової сумнівної комедії він взявся за клаустрофобний інді-трилер «Необроблені коштовності» братів Сафді, і видав один з найкращих драматичних перформансів 2019-го. Звісно, це Сендлер вже не вперше загравав з умовним «хорошим кіно» – до цього були і зйомки в Пола Томаса Андерсона, і «Історії сім’ї Мейровіц» Ноя Баумбаха. Але цього разу робота була настільки хорошою, що акторові на час пробачили усі його злочини проти хорошого смаку, благопристойності та людства в цілому. Найбільш оптимістичні критики навіть поговорювали, що Сендлера могли б номінувати за цей фільм на «Оскар». Ідея вочевидь сподобалася самому актору — він напівжартома пригрозив кіноакадемії знімати ще більше дурнуватих комедій, якщо його не висунуть на нагороду.

Як ви, напевне, пам’ятаєте, Сендлер так і залишився без оскарівської номінації, і про погрозу не забув — вже цієї осені в нього на Netflix вийшла нова стрічка. Почну з хорошої новини: «Геловін Г‘юбі» виявився хоча б трохи кращими за попередні проєкти актора для стрімінг-сервісу. Наприклад, за фантастично ідіотське «Загадкове вбивство» чи «Безглузду шістку». От тільки погодьтесь, «кращий за одну з небагатьох стрічок в історії кіно з рейтингом 0% на сайті Rotten Tomatoes» – не надто вражаючий комплімент.

Г’юбі (Адам Сендлер) – м’яко кажучи, не найпопулярніший мешканець славнозвісного містечка Салем. Це наївний та боягузливий ексцентрик зі смішним голосом, який живе зі своєю мамою та має трохи нездорову любов до Геловіна. Іншими словами, перед нами майже типовий герой Сендлера, хіба що замість агресивної тупості його визначальна риса – повна відірваність від реального світу. Ця дитяча легковірність і цілковита відсутність харизми робить Г’юбі легкою ціллю для жорстоких сусідів – діти регулярно намагаються поцілити в нього яйцем чи відром з фарбою, а колишні однокласники (серед яких якимось чином опинились Рей Ліотта та Мая Рудольф) користуються будь-якою нагодою принизити героя образливим жартом. Ситуація щоосені погіршується – Г’юбі намагається простежити за тим, щоб Геловін проходив затишно та весело для кожного мешканця Салема, але це лише дратує усіх навколо ще більше. Зрештою, злих салемців теж можна зрозуміти – якби Адам Сендлер регулярно навідувався на ваші вечірки без запрошення, читав вашим дітям нудні лекції про правила безпеки та відволікав місцеву поліцію сотнями щоденних дзвінків, ви б теж його не дуже любили.