Епізод 5: «Роздоріжжя»
До кінця першого сезону залишилося лише 3 серії та чи стало нам зрозуміло, що і для чого роблять персонажі? Дуже умовно. Поки серіал ставить лише дуже глобальні питання, відповіді на які ми якраз і намагаємося вгадати.
За звичкою, нагадуємо про формат цього циклу рекапів. Він наступний: в аудіальному ми з Остапом обговорюємо свіжі серії, в текстовому я ділюся власними спостереженнями. Задля зручності, рекапи розбиті на сюжетні лінії, аби нічого не забути.
Подкаст-обговорення п'ятої серії
Ґаладріель
Не будемо зраджувати уже усталеній традиції і почнемо з Нуменору. Ґаладріель, попри те, що є головною персонажкою для цієї гілки сюжету, отримує доволі мало уваги в цій серії. Так, нам лише вчергове підкреслюють, що ельфійка надзвичайно егоїстична — достатньо, щоб заради власних планів зіпсувати Галбранду омріяне життя на острові і змусити його відправитися назад у Середзем’я.
Так, можливо-король дійсно самостійно приймає рішення повернутися, але під величезним тиском Ґаладріелі та з тизером якихось жахливих подій, про які ми, схоже, дізнаємося у наступних серіях. Поки персонаж дійсно дуже впевнено рухається по сюжетній арці Короля-привида і дуже хотілося б, щоб він пройшов нею до кінця.
Хто ще впевнено рухається по наміченому шляху, то це Ісілдур. Щоправда, не дуже зрозуміло, куди саме його веде цей шлях — схоже, що усі розповіді про подорож на Захід та вплив брата неочікувано відійшли на другий план і тепер у хлопця нові мрії, які суттєво відрізняються від того, що ми бачили раніше. І він не один такий.
Неочікувано виявляється, що Еаріен, сестра Ісілдура, притримується зовсім інших поглядів, ніж батько. Поки Еленділ радіє від нагоди поговорити з Ґаладріель та попливти у Середзем’я, його дочка неочікувано займає абсолютно протилежну позицію, намагаючись переконати Фаразонда (через його сина) в необхідності відмовитися від співпраці з ельфами. Неочікувано, такої думки і Тар-Палантір, хворий король, але у його випадку це просто бажання сценаристів зробити сценарний твіст і натякнути на той факт, що Саурон явиться у Нуменор саме із Середзем’я.
Арондір, Бронвін, Тео
Поки одна частина людей відправляється на поклон Адару, інша залишається у сторожовій заставі, щоб боронити себе. Бонус для усіх, хто залишився — Тео таки вирішує показати Арондіру меча, що в результаті призводить до демонстрації неочікуваного барельєфу з Сауроном. Схоже, що сторожову заставу будували не ельфи і це дивно, тому що особливих причин займатися мистецтвом у підопічних темного чаклуна не було. Але нехай, будемо розбиратися з цим пізніше.
Неочікувано для всіх, ця сюжетна лінія повернула від «Берена і Лутієн» до «Дітей Гуріна» — замість історії кохання тепер у нас на повістці роздуми про свободу вибору та вплив минулого на рішення теперішнього. І поки Бронвін сумнівається, чи дійсно люди мають можливість стати на шлях добра, ми неочікувано дізнаємося, що Адара, схоже, таки не Саурон. От тільки хто він — достеменно невідомо. Сподіваємося, що ми зможемо дізнатися про це до кінця першого сезону.
Норі
Поки протогобіти мандрують на південь, ми маємо можливість, по-перше, послухати їхню поезію, а по-друге, побачити деякі пейзажі Середзем’я, не сплюндровані першою війною проти Саурона. Мова про болота на півночі від Мордору, які колись стануть Мертвими болотами і де Фродо ледь не втопиться у твані, споглядаючи обличчя полеглих у битві.
Але навіть зараз, через присутність зла у Мордорі, ми бачимо що гобітам все важче подорожувати знаними стежками. Враховуючи дорогу та розмови Норі, можна зробити припущення, що гарфути зимують у південних землях, а отже цілком можуть перетнутися з іншими сюжетними лініями. Хоча схоже найбільше з низькоросликами хочуть зустрітися дивні люди в білому, які шукають не-Ґандальфа. Остап вже припустив, що підозрілий хлопець з важким поглядом — це Саруман, але хочеться дочекатися хоча б мінімальної інформації, щоб будувати припущення.
Тим більше, що навіть попри те, що у нас вже на носі кінець сезону, нічого конкретного про незнайомця ми не знаємо. Зате Норі тепер усвідомила, що він може бути небезпечним. Сюрприз-сюрприз, дивно що до неї такі думки не прийшли, коли він керував вогнем чи кричав на неї, попутно керуючи вітром. Зате коли під час спроби вилікувати себе він випадково її підморозив, а потім намагався вибачитися, дівчина раптом запанікувала і втекла. Це називається «лінива робота зі сценарієм».
Елронд
Неочікувано, але серіал суттєво конкретизував необхідність створення перснів влади, органічно вплів у цю сюжетну лінію сильмарил та попрацював над адекватним поясненням ідеї, яка у Толкіна нагадувала скоріше туманне пояснення.
Попри те, що ельфи безсмертні, їм характерне згасання. Якщо не вдаватися в фентезійні деталі, то психіка цієї раси не витримує той факт, що світ змінюється не у найкращу для них сторону. Це їх настільки засмучує, що вони або вмирають (і потрапляють у чертоги Мандоса), або пливуть у Валінор, де світ постійно одинаково прекрасний і теж можна зайти у чертоги Мандоса.
Ґіл-ґалад і Келебрімбор вчасно зрозуміли, що на світ можна вплинути. Так, не цього хотів сам Еру Ілуватар, але будемо відвертими, він не одобрив би більшість вчинків ельфів, починаючи з клятви Феанора. Тому мітрил, який утримує в собі сяйво найчистішого світла (завдяки походженню від сильмарила), може допомогти ельфам з їх психологічними проблемами. І допоможе, як показують події Третьої епохи.
