Епізод 4: «Велика хвиля»

Попри те, що експозиційні серії закінчилися, розганятися «Персні влади» не поспішають навіть у найдинамічніших сюжетних лініях.
Формат цього циклу рекапів наступний: в аудіальному ми з Остапом обговорюємо свіжі серії, в текстовому я ділюся власними спостереженнями. Задля зручності, рекапи будуть розбиті на сюжетні лінії, аби нічого не забути.
Подкаст-обговорення четвертої серії
Ґаладріель
Перейдемо одразу до фіналу серії — він виявився неочікуваним хіба тому, що нічого не вказувало на те, що він станеться. Навіть більше, сценаристи витратили цілу серію, щоб переконати глядачів у тому, що Нуменор не буде мати справи із Середзем’ям, а тим більше ельфами. Як наслідок, після ледь не бунту на вулиці через одні лише чутки про можливу співпрацю з Ґаладріеллю, королева-реґентка, не маючи жодної підстави для співпраці, вирішує допомогти південним землям.
Окей-окей, одна підстава була — пелюстки Білого дерева, які символізують сльози валар, натякали на те, що боги дуже незадоволені рішенням відправити Ґаладріель без допомоги. Але, на відміну від опозиційних аргументів, про релігійність нуменорців нам не розповідали.
Цікаво, як на це відреагує Фаразон, який якраз і заспокоював натовп, переконуючи бунтарів у тому, що він не зрадить їхніх ідеалів. В текстах Толкіна Ар-Фаразон був останнім королем Нуменору, який отримав престол завдяки шлюбу з Міріел, захопив Саурона в полон і успішно довів королівство до падіння, спробувавши завоювати Валінор. Подивимося, як його сюжетну лінію адаптують в серіалі.
Тим часом у Ісілдура неочікувано з’явилися думки щодо плавання на Захід і вони якось пов’язані з братом. Про це складно теоретизувати не лише через малу кількість інформацію, але й через той факт, що ми вже знаємо, що Валінору на заході немає, він прихований і просто так до нього не допливеш. Це йде врозріз із першоджерелом і це, напевне, наймасштабніша зміна, яка, як ми бачимо, дуже впливає на сюжет.
Елронд
Всі, хто ставив на мітрил, були праві! Гноми дійсно натрапили на унікальний метал, який потім призведе до падіння цілого королівства Морії, але зате врятує Фродо. Тепер можна приймати нові ставки на те, який балроґ буде кращим — джексонівський чи амазонівський.
Окрім цього, в сюжетній лінії Елронда зайнятися особливо нема чим. Так, кузні будуються, так, Діса красиво заспівала до каміння, так, гноми з ельфами підозрюють одне одного у темних замислах. Цікаво, чи далеко цей сюжет просунеться до кінця першого сезону, враховуючи темпи будівництва і той факт, що в оригінальному творі Келебрімбор був у прекрасних стосунках з гномами, вчився їхньому ремеслу та працював над спільними проєктами.
Тео і Арондір
То як, Саурон чи не Саурон? Адар поки виглядає так, як усі б очікували побачити Саурона і всіляко грає роль Саурона, але я буду дуже розчарований, якщо він таки виявиться Сауроном. Власноруч відспівувати орків — надто мілко для найнебезпечнішого прислужника Морґота.
Тим часом самі орки таки знайшли клинок, а разом з ним і Тео. Не буду торкатися дивних властивостей меча (хоча виглядають вони цікаво), але дуже сподіваюся, що про культ Морґота ми дізнаємося більше, оскільки згадок про нього чимало, але без жодної конкретики. А враховуючи, що ворог першої епохи був викинутий у позасвіття якраз у кінці цієї першої епохи, то малоймовірно, що пам’ять про нього прожила кілька сотень років без жодної централізації.
Але ми цілком можемо дізнатися більше у наступній серії, оскільки конфронтація людей Мордору (почули згадку про Ородруїн?) з орками, після ситуації з Тео, неминуча.
Наостанок згадаю про екшн-сцену з Арондіром і Тео. Вона вчергове доводить, що найбільше запам’ятовується не пафос і розмах, а вміла постановка. Якої тут не було.