«Перрі Мейсон: Розділ 6»

«Перрі Мейсон»  –  Сезон 1  –  Серія 6/0

До фіналу «Перрі Мейсона» залишилось всього два епізоди, тож сценаристи не марнують часу – цього тижня герой Метта Різа вже опинився в судовій залі у якості повноцінного адвоката! З одного боку, цікаво спостерігати за тим, як класичний детективний нуар стрімко перетворюється на канонічну юридичну драму, і як розгублений невдаха-розслідувач набирається впевненості. З іншого – погодьтесь, було б весело, якби десь у шостому епізоді десь був динамічний монтаж (під надихаючу музику, звісно), у якому Перрі пив би каву, зосереджено читав запилені підручники з юриспруденції, писав шпаргалки та готувався до екзамену з права.

На жаль, шоураннери вирішили не надихатися «Блондинкою в законі» (ну добре, або будь-якою іншою історією про молодого адвоката) та повністю пропустили увесь період, під час якого Перрі навчався на юриста, і відразу перескочили до його першої судової справи. І все ж, шостий епізод і так вийшов захоплюючим, напруженим та емоційним. Розповідаємо, на що в ньому варто було звернути увагу.

Перрі бере слово

Якщо «канонічний» Перрі Мейсон завжди був спокійним, харизматичним та досвідченим адвокатом, а в серіалі нас познайомили ще з молодим та невротичним Перрі-детективом, то у шостому епізоді з’являється химерний гібрид. Цей Мейсон вже намагається (хоч і не надто вдало) використовувати свої ораторські здібності, але все ще погано контролює свої емоції. Після того, як окружний прокурор Барнс виголошує пристрасну, маніпулятивну промову, у якій зображує бідолашну Емілі Додсон ледь не безтурботною німфоманкою, Перрі плутає свої слова та буквально втрачає дар мови через напад кашлю.

Ми всі знали, що не може перше судове засідання Мейсона піти гладко – це б суперечило усім канонам драматургії. Але спостерігати за тим, як Перрі привселюдно провалює допит колишнього чоловіка Емілі, було справді боляче. Особливо через те, що місіс Додсон збрехала своєму недосвідченому адвокату, і Мейсон опинився неготовим до слів свідка, якого прокурор раптово привів у судову залу. Виявилось, що поліція якимось чином знайшла власника готелю, у якому Емілі зустрічалась зі своїм покійним коханцем! Більше того – свідок бачив, що вона залишила малюка у сусідній кімнаті, і вони с Джорджем ігнорували плач дитини. Ну добре, в такій поведінці немає нічого незаконного, але цього свідчення вже достатньо, щоб присяжні ще більше переконались в тому, що Емілі – аморальна та розпусна жінка, яка не турбувалась про безпеку своєї дитини.

Делла та Піт проводять розслідування

Поки Перрі страждає над своїми аргументами та відточує ораторські здібності, Делла та Піт шукають докази, які могли б врятувати місіс Додсон. У них вже назбиралося дрібних фактів, які нібито натякають на зв’язок між викрадачами Чарлі та детективом Еннісом, але усі ці деталі поки не складаються в повноцінну і зрозумілу картинку. І все ж, помічники Мейсона продовжують шукати – і знаходять дещо доволі інтригуюче. Наприклад, Піт з’ясовує, що Джордж був власником невеликого бізнесу, в який інвестувала гроші релігійна організація сестри Еліс. Цього співпадіння достатньо, що Делла почала детальніше вивчати бухгалтерію церкви, і навіть вкрала одну з їх облікових книг.

Поки незрозуміло, як все це повинне допомогти Емілі – поступово вимальовується неочевидний зв’язок між брудними копами, викрадачами дітей, релігійними діячами та батьками Чарлі. Але можливо так Перрі і його колеги зможуть знайти справжнього злочинця – і притягнути Енніса до відповідальності. До речі, партнер детектива помітно нервує через усю цю увагу – він навіть вимагає, щоб Енніс розповів йому, наскільки сильно той погруз у злочинах. Звісно, це у Хелкоума не раптово прокинулось сумління – він просто боїться, що позаробоча діяльність напарника може зашкодити і йому.

Моральні дилеми

Спостерігати за невдачами Перрі важко ще й тому, що в нього є один козир, який би міг усе змінити – він знає, що Пол Дрейк збрехав у своєму звіті про місце злочину. Якби Мейсон розповів усе те, що йому нещодавно сказав Пол (чи більш рішуче допитував його у суді), то усі б дізнались про те, що Джордж насправді не наклав на себе руки. Але наш благородний протагоніст пообіцяв полісмену, що не видасть його таємницю – тож тепер він з розчаруванням вислуховує свідчення Дрейка.

І все ж, сам Пол швидко втомлюється від брехні. Після того, як Мейсон дотримується свого слова, а начальник Дрейка дає йому доволі прозорий хабар, детектив остаточно усвідомлює свої пріоритети. Він нарешті робить те, що потрібно було зробити ще давно – дає Перрі шматок вставної щелепи Джорджа. Тепер Мейсон може зробити вигляд, ніби ці штучні зуби завжди лежали серед речових доказів по справі, а команда прокурора просто не звернула на них увагу. Ось тільки суддя не дуже хоче розглядати якусь нову інформацію – здається, він вже давно вирішив, про правда на стороні прокуратури. Справу також не покращує те, що Барнс раптом виходить чергового свідка – наглядачку з тюрми, яка нібито чула, що Емілі зізнається у вбивстві своєї дитини.

Щоб врятувати місіс Додсон, команді Мейсона знадобиться диво, і цілком можливо, що Делла його знайшла – її розслідування приводить Перрі у невелике містечко, де Джордж нещодавно придбав страшенно дешевий клаптик землі. Так детектива зустрічає загадковий незнайомець, який «давно чекав на цю зустріч». Ну що ж, справа з кожним тижнем стає все більш заплутаною, але я вже не можу дочекатися, поки всі деталі складуться в один малюнок.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: