Найвідоміший адвокат в історії телебачення: що треба знати про серіал «Перрі Мейсон»
Якщо ви часом не дуже цікавитесь юридичними драмами, олдскульними бульварними детективами чи творчістю Оззі Озборна, то є шанс, що ви почули про Перрі Мейсона лише нещодавно – коли HBO оголосили про вихід однойменного серіалу. Але для багатьох американців це більше ніж просто літературний герой – за 87 років свого існування Перрі Мейсон став символом непохитного благородства та сили закону, який защищає усіх невинних. Він з’являвся у надзвичайно популярних книгах, радіопередачах, повнометражних кінофільмах, серіалах та навіть коміксах, а цілком поважні американські політики та судді у своїх інтерв’ю та спогадах регулярно розповідають, що саме цей персонаж надихнув їх на юридичну кар’єру.
Розповідаємо, що варто знати, перш ніж сідати за перегляд похмурого мінісеріалу від HBO, який стартує вже 21 червня.
Перша поява героя
Перрі Мейсон уперше з’явився у оповіданнях американського юриста та письменника Ерла Стенлі Гарднера. Перший твір про талановитого та співчутливого адвоката вийшов у 1933 року та відразу сподобався читачам – настільки, що згодом Гарднера написав про Мейсона ще 79 книг. Майже кожна з цих історій будується за схожим принципом: Перрі бере нового клієнта (найчастіше – небагату, але доведену до відчаю людину, якій він симпатизує) та намагається довести його невинність, паралельно полюючи на справжнього злочинця. У цьому йому допомагають вірні друзі: працьовита та весела секретарка Делла Стріт та сміливий, прямолінійний приватний детектив Пол Дрейк. Хоча навіть безпосередніх опонентів Перрі, полісмена Артура Трегга та прокурора Гамільтона Бергера, можна назвати його друзями – попри явний конфлікт інтересів, вони поважають Мейсона та радіють, коли йому вдається врятувати невинного клієнта.
Одна з причин шаленого успіху романів Гарднера – те, що автор деконструював канони тогочасних цинічних бульварних романів, доводячи, що навіть у корумпованих містах є місце для справедливості. Попри те, що Мейсон – відомий у Лос-Анджелесі адвокат з блискучою репутацією та поважними клієнтами, він ніколи не відмовляє у захисті бідним підозрюваним, яким більше ніхто не хоче дати шанс.
Судячи з перших відгуків, нового «Перрі Мейсона» від HBO складно назвати адаптацією творів Гарднера – міні-серіал розповідає про минуле знаменитого детектива і частіше показує не перемогу справедливості, а усі жахіття Лос-Анджелеса часів Депресії.
Перрі Мейсон на екрані
Романи Гарднера почали екранізувати майже відразу після їх виходу – протягом 1934-1937 років Warner Bros. випустили аж 6 фільмів про Перрі Мейсона. Автор був від них не в захваті – перші адаптації намагались перетворити юридичні драми на класичну голлівудську суміш екшну та романтики, а в одному з фільмів Делла та Перрі навіть одружуються. Більше того, часом у фільмах справа навіть не доходила до суду, а весь сюжет фокусувався на переслідуваннях, перестрілках та інших нуарних елементах. Радіоадаптації були не набагато кращими: щоб щотижня інтригувати примхливого слухача, сценаристи перетворювали напружені детективні історії на суцільну мелодраму, повну таємних близнюків, любовних інтриг, кривавих убивств та скандалів.
Найвідоміша (та, на думку критиків, найкраща) адаптація «Перрі Мейсона» – телесеріал з Реймондом Берром, який виходив на каналі CBS протягом 1957-1966 років. Цього разу сценаристи намагались дотримуватись канонів першоджерела, а персонажі поводили себе саме так, як у романах Гарднера. Кожен епізод дотримувався чіткого шаблону: спочатку глядачам показували майбутнього протагоніста (чи антагоніста), який мав якийсь зв’язок до злочину, потім Перрі Мейсон проводив власне розслідування, а у фінальному акті знаменитий адвокат доводив невинність свого клієнта та вказував на справжнього злочинця.
Зараз такий підхід складно назвати ознакою хорошого серіалу, але сам Гарднер вважав, що детективні історії мають розгортатись за чіткою схемою, немов спортивні ігри. Йому здавалось, що подібна передбачуваність має надихати читачів, переконуючи їх у тому, що судова система працює за чіткими та зрозумілими правилами, і що раціональний підхід призводить до результатів. Деякі телекритики навіть порівнювали епізоди «Перрі Мейсона» з католицькою літургією – нарратив вибудовується за впізнаваною схемою, і глядач завжди може розраховувати на якийсь цінний урок.
До речі, сьогодні телевізійний «Перрі Мейсон» може здаватись трохи застарілим, але ми все одно радимо фанатам детективів подивитися хоча б кілька серій класичного шоу. Щонайменше, тому що другорядні ролі в серіалі свого часу зіграли Берт Рейнольдс, Адам Вест, Роберт Редфорд та Леонард Німой.
Нова інтерпретація від HBO
Судячи з перших відгуків, нового «Перрі Мейсона» від HBO складно назвати адаптацією творів Гарднера – міні-серіал розповідає про минуле знаменитого детектива і частіше показує не перемогу справедливості, а усі жахіття Лос-Анджелеса часів Депресії. Такий підхід сподобався не всім критикам – дехто скаржиться на надмірну жорстокість та похмурість серіалу, а дехто вважає, що нова історія має надто мало стосунку до першоджерела.
І справді, Гарднер би навряд оцінив те, що його культового героя перетворили на цинічного, невеселого приватного детектива, який живе на фермі та використовує не лише свій розум, але й кулаки. І все ж, фанатам класичних нуарів серіал може сподобатись – шоуранери надихались «Китайським кварталом» та іншими історіями про корумповані великі міста, і навіть найбільш суворі критики визнають, що це шоу вийшло дуже атмосферним та стильним. Залишається сподіватись, що у другому сезоні (якщо він взагалі буде) сценаристи все ж повернуться до центральних ідей Гарднера, а Мейсон відкладе револьвер та федору і почне працювати не лише на вулицях, але й у судовій залі.
