Епізод 1: «Величне призначення»
У кінематографічному всесвіті Marvel вистачає харизматичних поганців (згадайте хоча б Кілмонґера чи Таноса), але хитрий трикстер Локі (Том Гіддлстон) – беззаперечний глядацький фаворит. Фанатська любов до персонажа виявилася настільки сильною, що протягом декількох стрічок Локі поступово перетворився з беспринципного завойовника на все ще непередбачуваного, але цілком благородного антигероя зі складною мотивацією. Тож навіть попри те, що Танос вбив Локі ще у перших хвилинах фінальної частини «Месників», цього літа герой Гіддлстона повернувся у власному шоу на Disney+.
«Локі» став третім серіалом Marvel для стримінгу Disney+ – незадовго до цього нам показали блискучу та заплутану «ВандуВіжн» і набагато менш оригінального «Сокола та зимового солдата». Чого чекати від нового шоу MCU? Судячи з першого епізоду, «Локі» не лише розважить фанатів Тома Гіддлстона, але й назавжди змінить найбільшу супергеройську франшизу сучасності, додавши їй ще більше ексцентричності та експериментів.
Повернення антигероя
Якщо ви раптом якимось чином досі не подивилися епічне завершення четвертої фази MCU (а ми ні за що в це не повіримо!), то не хвилюйтеся – серіал починається з екскурсу в минуле свого протагоніста. Фактично, головна роль усього першого епізоду – нагадати забудькуватим глядачам усі головні події у житті Локі: вторгнення на Землю та протистояння з Тором, прощання з батьком та смерть від руки Таноса. Нам відразу пояснюють, що цей Локі – не той складний антигерой, який колись боровся на боці Месників, втратив матір, та згодом примирився зі своїм братом у «Раґнароці».
Тут Гіддлстон грає молодшого, амбітнішого та менш досвідченого персонажа – альтернативну версію Локі, яка втекла з тессарактом відразу після Битви за Нью-Йорк. Тож щойно наш протагоніст опиняється на волі, він проголошує драматичну промову та намагається підкорити собі мешканців пустелі Ґобі. Звісно, все йде шкереберть – на горизонті з’являються озброєні представники загадкового Управління Часових Розбіжностей (або Time Variance Authority), які безцеремонно арештовують Локі. До речі, сувору очільницю загону грає британська акторка Вунмі Мосаку, яку ви могли бачити у минулорічному серіалі «Країна Лавкрафта».
Часові тирани
Управління Часових Розбіжностей – організація, яка уперше з’явилася в коміксах Волта Сімонса ще в 1980-х, але ніколи не була дуже важливою частиною світу Marvel. Про них часом згадувалося в коміксах про Жінку-Галка, але якщо ви раптом злякалися, що для кращого розуміння серіалу доведеться перечитувати сотні випусків старих коміксів чи вивчати заплутану передісторію, то можете спокійно видихати. Усе, що нам треба знати про TVA, розповідається в першому епізоді: це стандартні для наукової фантастики часові копи, які стежать за тим, щоб ніхто не порушував наперед визначений плин часу. Їм начхати на масові вбивства, галактичні війни та інші неприємності, але якщо хтось із мешканців світу MCU уникне власної долі (або, іншими словами, порушить канон!), то покарання неминуче. До речі, жарт про канон – не зовсім-то й жарт, бо Сімонс свого часу вигадав Управління Часових Розбіжностей як своєрідний оммаж редактору Marvel Марку Грюнвалду, який клопітливо стежив за тим, аби події різних коміксів Marvel не суперечили одне одному.
До речі, агент Мебіус якраз був створений, як коміксова версія Грюнвалда і вперше з’явився у коміксах як другорядний антагоніст Фантастичної Четвірки, який постійно хотів засудити героїв за їхні регулярні злочини проти часу. Але повернемося до серіалу.
Виявляється, що Месники мали подорожувати часом (або TVA просто має своїх улюбленців та пробачає їм навіть таке), а ось коли Локі викрав тессеракт і втік у Монголію, реальність викривилась, створивши альтернативну часову гілку. І такий злочин проти впорядненої часової лінії йому не можуть пробачити. Звісно, Управління Часових Розбіжностей позиціонує свою діяльність як щось, без чого світ занурився б у хаос, але щодо їх мотивів та принципів особисто в мене є певні сумніви. Фанатичні бюрократи, готові анігілювати хамовитого молодика, бо він не взяв правильний талончик? Розмови про всемудрих засновників, які все про всіх знають та викликають у працівників боговіяння та страх? Щось це звучить занадто зловісно.
Локі та сеанс психотерапії
Насправді, я трохи обмовилася, коли написала, що головна роль епізоду – освіжити пам’ять глядачів. Навіть якщо ви ідеально знаєте історію Локі, то перша серія все одно робить дещо важливе. Це – своєрідна спроба зібрати воєдино всі сторони сповненого протиріч героя. Коли антагоніст стає настільки популярним серед глядачів, сценаристам часто доводиться відбілювати його репутацію, виправдовуючи старі злочини чи додумуючи йому позитивні риси – фанати ж хочуть побачити в своєму улюбленці щось окрім підлості та жорстокості. Рано чи пізно це призводить до того, що персонаж незграбно балансує десь на межі між геройством та дивними відкатами до старої моделі поведінки, які потрібні хіба для драматизму. Тож розмова між агентом Мебіусом (Овен Вілсон) та Локі якраз дозволяє хоч трохи прояснити мотивацію персонажа, який протягом півдюжини стрічок то зраджував свого брата, то знову завойовував його довіру. Знаю, багато оглядачів критикували перший епізод за цю експозиційність, але мені настільки сподобалася взаємодія між героями Вілсона та Гіддлстона, що я би дивилася серіал навіть якби в кожному епізоді вони просто сиділи та балакали.
На щастя, минуле Локі – не єдине, що цікавить шоураннерів. Агент Мебіус вирішив залучити бога-трикстера до розслідування нападу на команду Управління Часових Розбіжностей. Виявляється, у 1549 році якийсь загадковий «рогатий» мандрівник часом з легкістю винищив цілий загін організації – і це при тому, що ми маємо справу з всемогутніми бюрократами, які використовують Камені безкінечності в якості офісних прикрас! Хто ж може бути настільки небезпечним? Звісно, хіба що альтернативна версія самого ж Локі. Власне, тому агент Мебіус і намагається вмовити «свою» версію на співпрацю у стилі «Мовчання ягнят». Ось тільки чи варто довіряти Локі? І які захопливі часові лінії та виміри чекають на нас у наступних епізодах? Схоже, цього разу MCU справді добряче зануриться в тему мультивсесвітів, а «Локі» слугуватиме прологом нової фази.
Декілька теорій, запитань та спостережень:
– Так, так, шоураннери вже неодноразово казали, що фанатам не варто чекати на появу в серіалі Мефісто. Але подивіться лише на церковний вітраж, перед яким стоїть агент Мебіус в одній із сцен епізоду! На зображенні чітко видно червоного та рогатого диявола. Що, якщо вони просто намагаються збити нас із пантелику?
– Особливо уважні фанати вже помітили цікаву деталь: у досьє Локі зазначено, що герой може змінювати свою стать (а точніше, що його стать є fluid, тобто непостійною). Деякі глядачі встигли перетворити це на скандал, буцімто Disney «прогинається під повістку» і експлуатує популярні теми, але насправді це взагалі не щось нове. У коміксах Локі ставав жінкою, а якщо заглибитись у скандинавську міфологію, з якої запозичено його образ, то концепція гендерфлюїдності точно не здаватиметься чимось шокуючим – там Локі навіть завагітнів від коня та народив Одіну неймовірно швидкого скакуна.
– Пам’ятаєте одну з найбільш ефектних сцен із трейлера серіалу, де Локі вистрибує з літака, підмигнувши стюартдесі? На жаль, це був не момент із якоїсь важливої екшн-сцени, а частина історії про минуле героя – сценаристи жартують про те, що це Локі був загадковим американським злочинцем, відомим як Д. Б. Купер. У 1971 році цей чоловік сів на комерційний рейс, заявив про те, що в нього у валізі бомба, отримав $200,000 викупу та безслідно зник, вистрибнувши з літака.
