X

«Джокер» та Спайк Лі: як кіно допомагає зрозуміти новий альбом Run The Jewels

4 травня на онлайн-платформі Projector.Humanitarium починається курс «Що таке сучасна культура?». П’ятеро лекторів — Маріам Наєм, Богдана Неборак, Олексій Бондаренко і наші редактори Саша та Юра розповідатимуть про кіно, літературу, музику та філософську основу сучасної культури. На курс ще можна зареєструватися за посиланням.

Авторка: Олександра Ринк

Четвертий альбом дуету Run The Jewels — не просто один із найбільш довгоочікуваних релізів року, але й ідеальний (ми рідко використовуємо це слово, та тут воно виправдане!) саундтрек для непростих подій 2020-го. Зміна клімату, поліційне насильство, проблеми американського суспільства та загострення економічної нерівності — Killer Mike та El-P і раніше піднімали ці теми, але сьогодні вони звучать особливо актуально. Окрім роздумів про політику, мораль та світову несправедливість, музиканти наповнили альбом референсами до своїх улюблених фільмів — соціальних та релігійних драм та кінокоміксів.

Судячи з усього, обидва репери справді непогано розбираються в кіно – в інтерв’ю вони навіть розповідали, що RTJ4 задумувався як саундтрек до вигаданого серіалу про пригоди двох друзів-злочинців. Розберімося в найкращих відсилках альбому!

Тоні Монтана та «Остання спокуса Христа»

Ну добре, здається, майже всі репери люблять гангстерське кіно. І Джей-Зі, і Раеквон, і Public Enemy порівнювали свого часу себе з Тоні Монтаною, а Біггі Смолс неодноразово називав себе «білим Френком Вайтом» на честь героя Крістофера Вокена зі стрічки «Король Нью-Йорка». Run The Jewels тут не виняток: у попередніх альбомах вони згадували про «Хрещеного батька», «Донні Браско» та «Обличчя зі шрамом». Наприклад, на RTJ3 вони змальовували культову сцену з першої частини трилогії Френсиса Форда Копполи, заявляючи, що зуміють одночасно хрестити своїх дітей та розстрілювати ворогів.

Але в новому релізі хлопці трохи переосмислюють своє ставлення до легендарного Тоні Монтани та стверджують, що єдиний герой кримінальної драми Браяна Де Пальми, який їх надихає, — болівійський наркобарон Алехандро Соса. Однак любов Майка та Джеймі до «Хороших хлопців» нікуди не ділась: «Fuck you, pay me», — цитують вони Генрі Гілла. Ще один фільм Мартіна Скорсезе, який отримує шатаут у цьому альбомі – контраверсійна драма «Остання спокуса Христа». Це й не дивно, в RTJ4 Killer Mike приділяє багато часу своїм релігійним переконанням та несприйняттям деяких постулатів християнства.

I used to love Bruce, but livin' my vida loca helped me understand I'm probably more of a Joker

Комікси, наукова фантастика та кіношні маніяки

Run The Jewels регулярно висловлюють занепокоєння сучасним станом речей: майже безмежною владою великих корпорацій, зростанням класової нерівності та безпринципністю політиків. Тож не дивно, що в їхніх піснях регулярно звучать референси до наукової фантастики чи постапокаліптичних творів — сай-фай вже десятиліттями використовують для соціальної критики. Наприклад, у Close Your Eyes and Count To Fuck хлопці згадують літературну спадщину Філіпа К. Діка і його найвідомішу екранізацію — «Той, що біжить по лезу» Рідлі Скотта.

Ще до виходу четвертого альбому можна було запідозрити, що соціаліст Killer Mike точно згадає про минулорічного «Джокера», і він справді це робить: у пісні ooh la la звучать слова «I used to love Bruce, but livin’ my vida loca helped me understand I’m probably more of a Joker». Хоча тут Майк трохи перебільшує — він і раніше порівнював себе з антагоністами світу DC та заявляв, що Бетмена в цьому несправедливому світі немає.

Вихваляючись тим, які ж вони небезпечні, Run The Jewels порівнюють себе з цілим натовпом кіношних убивць. В ooh la la є згадка про Ганнібала Лектера та пацієнтів Аркгемської психлікарні, які вирвались на волю, а в holy calamafuck репери згадують зловісного Майка Маєрса з «Геловіну» та неврівноваженого Алекса з «Механічного апельсина». Трохи згодом вони вчергове знімають капелюх перед Квентіном Тарантіно та косплеять Джулса та Вінсента з «Кримінального чтива», а у the ground below Майк взагалі називає себе Годзилою та вбивцею богів. Утім, Killer Mike та El-P запевняють слухача, що використовують свої сили задля добра: наприклад, спочатку планують поїхати в минуле та вбити Гітлера, як це зробив протагоніст «Кунґ ф’юрі», а потім вирішують почати боротьбу з ксенофобією ще на кілька століть раніше.

Напевне, найбільш очевидний науково-фантастичний референс у альбомі — назва пісні goonies vs. E.T., яка нагадує відразу про два культових фільми 1980-х. Утім, в самому треку хлопці особливо не згадують про роботи Стівена Спілберга. Проте вони порівнюють себе з Джеймсом Бондом та цитують поему The Revolution Will Not Be Televised Гіла Скотта-Герона — один із найважливіших символів руху проти расової дискримінації.

Культове афроамериканське кіно та класичні телешоу

Враховуючи, що боротьба проти ксенофобії — один із найголовніших мотивів альбому (та й творчості Run The Jewels загалом), не дивно, що музиканти регулярно цитують знакові фільми про расизм та темношкірий досвід. Наприклад, Майк порівнює себе з Радіо Рахімом — героєм «Роби як треба» Спайка Лі, трагічна смерть якого провокує бунти в бруклінському кварталі. Це вже не перша відсилка до фільмографії Лі у творчості дуету, у своєму дебютному альбомі Майк та Джеймі вже згадували стрічку «Круклін». Але, враховуючи усі жахіття, які зараз відбуваються в Америці на расовому підґрунті, відсилка до «Роби як треба» — якраз одна з найбільш актуальних у всьому альбомі.

Ще один важливий фільм про ксенофобію, який фігурує на RTJ4 — драма «Загроза суспільству», яка розповідає про складнощі життя у гетто. Свого часу стрічка шокувала білих глядачів своїм реалістичним зображенням насильства, але критики вважають її однією з найважливіших американських драм 1990-х.

Фінальні секунди альбому показують, наскільки важливі всі ці кінореференси: начитка в стилі кримінальних шоу 1970-х натякає на те, що весь реліз можна сприймати як саундтрек до серіалу Yankee and the Brave, у якому Майк та Джеймі виконують головні ролі. Yankee and the Brave — драматична історія про двох злочинців, які змушені переховуватися від поліції, і виживають лише завдяки своїй дружбі та вмінню захищати одне одного.