«Мандалорець»: огляд четвертої серії
З кожним наступним епізодом «Мандалорець» все більше нагадує «Бонанзу» чи «Дим зі ствола» — класичні вестерн-серіали 50-70-х. Враховуючи, що саме вони служили прикладом для Джорджа Лукаса при створенні «Зоряних війн», не дивно, що Джон Фавро та Дейв Філоні вирішили взяти їх за взірець.
Але давайте поговоримо про «Святилище» — тим більше, що серія виявилась наповнена відсилками до культових фільмів.
Село і люди
Вже з прологу стає зрозуміло, що перед нами класичний сюжет, натхненний «Сімома самураями» Акіри Куросави. Щоправда історію про те, як група найманців обороняє селище від нападників уже складно назвати відсилкою до культової японської картини. Ще з часів виходу «Чудової сімки» Джона Стерджеса вона стала скоріше одним з культових сценарних рішень для будь-якого вестерну, навіть літературного (передаємо привіт Стівену Кінгу та його «Темній вежі»).
Частково у серії прослідковується схожість ще з одним фільмом Куросави, «Прихованою фортецею», яка була прообразом «Нової надії». Так, перші «Зоряні війни» були настільки схожі на японську пригодницьку стрічку, що Лукас навіть думав купити права на неї. Крім того, режисер сам підтверджував, що запозичив кілька сюжетних ходів.
Загалом же «Святилище» містить усі необхідні сюжетні повороти, які втішать фаната вестернів: найманці, які з сумнівом беруться за завдання, милі спокійні дні до нападу, підготовка селян, будівля барикад і, звичайно ж, безпосередньо бій. Щоправда цього разу обійшлося без обов’язкових смертей більшості з найманців.
Нові герої
Нам нарешті представили героїню Джини Карано — Кару Дьюн, колишню військову шок-штурмової групи повстанців, які зачищали планети від залишків імперських військових сил. З невідомих нам поки причин вона вирішила піти у відставку і навіть отримала нагороду за власну голову, а така відзнака рідко супроводжує спокійну пенсію. Враховуючи, що акторка була на усіх прес-турах як частина головного касту, схоже її розлука з Мандо у фіналі серії буде нетривалим.
Також ми встигли познайомитися з Омерою — жителькою селища, яка на диво вправно стріляє. На жаль, передісторію персонажки нам поки не розповіли. Цілком можливо, що ми про неї ще почуємо.
Міні-Йода в цьому епізоді нарешті отримав нагоду трохи розім’яти ноги і враховуючи його переміщення, схоже у цієї раси дивна звичка особливо не напрягатися у прогулянках, але при необхідності рухатися з неймовірною швидкістю. Плюс, малий знає, як ефектно з’явитися посеред бійки — неспішно попиваючи суп. Видно, що творці не хочуть поки розкривати усі таланти малюка, окрім неймовірної милоти.
Залишки імперської величі
Ліс, не надто розвинутий народ, крокуючий AT-ST — «Повернення джедая» стрімко вривається у серіал. Але через евоків переживання Мандо і Кари видаються скоріше комічними — камон, кілька таких броньованих машин були зруйновані ведмедями-коротунами, озброєними виключно деревом та линвами. Цього ж разу двом досвідченим найманцям довелося попотіти і ще й поставити на удачу, щоб здолати одненького AT-ST. Але не можу не відмітити чудово поставлену сцену появи машини.
Ще кілька цікавих відсилок у серії — нам показали лот-кота і згадали про вомп-щурів. Першого можна було помітити у кантіні на початку серії — раніше цей вид засвітився у серіалі «Повстанці». Щодо щурів цікавіше, адже вперше про них згадував ще Люк Скайвокер, який у дитинстві вбивав шкідників на Татуїні. Не дуже зрозуміло, чому сам такий епітет вибрав Мандо для малого, але сподіваємось, це не через зовнішню схожість. Інакше ці щурі виявляться дуже милими!
