Шоу Freeмена
Колись кіноіндустрія була найбагатшою на всьому ринку розваг. Мільйони людей платили мільярди доларів, щоб радіти та сумувати разом із героями. 2019 рік навіть став рекордним: доходи світової кіноіндустрії перевалили за 100 мільярдів доларів. Але навіть тоді над нею височів суперник, який за карантинний 2020 рік тільки наростив свій відрив на ринку розваг. Це відеоігри. І щоб не відставати, треба якось залучати «геймерів», а тому цього літа одразу дві найбільші компанії представили фільми, дія яких розгортається у відеогрі. Першим став «Космічний джем: Нові легенди» від Warner Bros., який абсолютно знищили критики. Тепер настала черга другої спроби — «Персонажа» (Free Guy) від Disney.
Фільм розповідає про Ґая у виконанні Раяна Рейнольдса. Він — банківський робітник і NPC (неігровий персонаж), який живе у Фрі Сіті. Це головна локація однойменної гри, яка найбільше нагадує реальну GTA Online. Його світ сповнений перестрілок, убивств, озброєних пограбувань і переслідувань. Але він тільки спостерігає за цим збоку, адже його єдина задача — бажати всім «не гарного, а прегарного дня». Проте все змінюється, коли він зустрічає гравчиню з нікнеймом «Молотова» (Джоді Комер). Вона — дівчина його мрій, яка надихає його наважитися на зміни у своєму рутинному житті.
З першого погляду може здатися, що це «Шоу Трумена», тільки світ реаліті-шоу замінений на відеогру. І, в принципі, так і є. «Персонаж» дуже багато запозичує від фільму з Джимом Керрі: від загальної ідеї до певних усвідомлень, які проходить головний герой, і аж до конкретних кадрів. Деякі сцени наприкінці фільму змушують навіть замислитися, де ж проходить межа між алюзією, наслідуванням та прямим плагіатом. З іншого боку, ідеї «Шоу Трумена» не мають терміну давності, а тому звучать не менш актуально і через 20 років.
- Оригінальна назва
- Free Guy
- Тривалість
- 115 хв
- Прем’єра
- 12 Серпня 2021
- Жанр
- Романтична комедія
- Режисер
- Шон Леви
- Актори
- Раян Рейнольдс, Джоді Комер, Тайка Вайтіті, Джо Кірі
У своїй основі «Персонаж» — надзвичайно добра та романтична стрічка, набагато ближча до романтичної комедії, ніж до звичного комедійного блокбастеру.
Так само важко однозначно оцінити і світ відеогри, зображений на екрані. З одного боку, помітно, що сценаристи не просто колись дивилися на те, як грають їхні діти, а безпосередньо знайомі з цією сферою розваг. У стрічці легко помітити посилання на Fortnite, GTA та Assassin’s Creed, і я впевнений, що досвідченіші геймери знайдуть там ще чимало ігор, які не помітив я. Обігруються там і типажі гравців, і ситуації, з якими напевне стикався кожен, хто грав у відеоігри.
З другого боку, сюжет вимагає від глядачів прийняти багато умовностей. Наприклад, повірити, що адміністратори не можуть забанити чи заблокувати на своєму сервері якогось гравця. Або не здатні видалити з власної гри окремого персонажа. І якщо відволікатися на подібні запитання, то задоволення від фільму може сильно притлумитися. Тому краще не думати аж надто ретельно про реалістичність сцен, які відбуваються за межами гри.
У своїй основі «Персонаж» — надзвичайно добра та романтична стрічка, набагато ближча до романтичної комедії, ніж до звичного комедійного блокбастеру. Тому й актори в ній надзвичайно симпатичні та харизматичні. Але якщо Раян Рейнольдс грає «ввічливого канадського хлопця» в усіх фільмах, де не носить червону маску, то для Джоді Комер це не зовсім звичний образ. Чарівна британська акторка найбільше відома за роллю серійної вбивці-соціопатки в серіалі «Вбиваючи Єву», але в амплуа героїні романтичної комедії почувається дуже природно. Так само, як і Джо Кірі (Стів з «Дивних див») у ролі безнадійно закоханого, але сором’язливого хлопця, що не наважується виявити свої почуття.
Антагоніста стрічки грає Тайка Вайтіті, для якого це навіть не перша спільна акторська робота з Раяном Рейнольдсом. У 2011 році він зіграв інженера авіакомпанії Ферріс у сумнозвісному «Зеленому ліхтарі». Але його героя в цій стрічці забути буде важче. Подібно до нещодавнього «Круїзу по джунглях», антагоніст у «Персонажі» перебільшений та ексцентричний. Тому Тайка бере образ молодого діяльного бізнесмена, що живе у світі коучів, стильних стрижок і постійного самовдосконалення, та викручує його на 130%. У результаті виходить дещо гротескний образ, який, тим не менш, доволі органічно вписується в несерйозний настрій стрічки.
«Персонаж» намагається одночасно зробити багато речей: підняти питання «як не бути другорядним персонажем у власному житті», розповісти романтичну історію кохання, стати найкращою пародією на відеоігри в історії кіно, і при цьому утримати всі ці амбіції в рамках розважального «попкорнового» блокбастеру. Та найдивніше те, що йому це переважно вдається. Так, метафізичним ідеям про те, що наше життя важливе саме по собі, незважаючи на його «реальність» для інших людей, тіснувато між жартами про малолітніх стримерів. Але навіть попри це вони не здаються чужими в загальному полотні картини. І хоча формули, за якими створений фільм, здаються знайомими, а фінал — занадто «цукровим», це не заважає стрічці бути веселою, динамічною, а головне — щирою розвагою у поки що не заїжджених кінематографом декораціях.
+ гумор (про ігри і не тільки)
+ актори
+ душевність
- багато ідей запозичені у «Шоу Трумена»
- треба прийняти чимало сюжетних умовностей
