Неоновий шик у Ґотемі
Якщо вручати статуетку за найбільший кінопровал, то «Загін самогубців» точно буде серед найімовірніших претендентів. Картина, яка повинна була заявити кіновсесвіт DC як повноцінного конкурента MCU і заодно виправдати помилки Зака Снайдера в «Бетмені проти Супермена», зробила усе з точністю до навпаки. Серпень 2016-го став для «ворнерів» катастрофою, з наслідками якої вони досі розбираються.
Попри універсальний негатив від стрічки, все ж одна перлинка у ній знайшлась. Мова, звичайно ж, про Гарлі Квін у виконанні Марго Роббі, яка примудрилася вийти з торнадо живою і неушкодженою. Маючи на руках таку персонажку, Warner Bros. вирішила зробити неочікувано ризиковану ставку на жіночий спін-офф, залишивши у світлі прожекторів лише місс Квінзель, тоді як невдалий Джокер у виконанні Джареда Лето пішов у небуття як набридлий колишній.
Фантастична історія емансипації неймовірної Гарлі Квін розповідає про розрив героїні з «містером Джеєм» і наслідки такої знакової для злочинного світу Ґотема події. За персонажкою відкривають полювання, яке нечікувано тісно переплітається зі ще однією сюжетною лінією — вкраденим у злочинного боса Романа Сайоніса (Юен Макгрегор) діамантом, який той дуже хоче повернути.
Після перших показів «Хижих пташок» картину встигли порівняти з фільмами Тарантіно та дилогією про Дедпула. Воно й не дивно — завдяки рейтингу R на екрані вистачає насилля, а Гарлі не соромиться ламати четверту стіну, регулярно звертаючись до глядача. Щоправда за побудовою сюжету стрічка скоріше заслуговує порівняння з ранніми фільмами Гая Річі. Маючи на руках аж надто багато центральних персонажів (шестеро, не враховуючи величезного его місс Квін), сценаристка Крістіна Ходсон вирішила зробити історію нелінійною, але у той же час зв’язавши усі історії в одину майстерно написану картину. Як і у Річі, головним завданням «заплутаної» хронології не ввести глядача в оману задля неочікуваного фіналу, а лише розважити, паралельно пояснивши бекграунд персонажів. Саме задля ролі оповідача Гарлі видали молоток для ламання четвертої стіни — метамодернізму «Дедпула» тут немає, що йде на користь усьому фільму.
- Оригінальна назва
- Birds of Prey ( and the Fantabulous Emancipation of One Harley Quinn)
- Тривалість
- 109 хв
- Прем’єра
- 06 Лютого 2020
- Жанр
- Бойовик
- Режисер
- Кеті Ян
- Актори
- Марго Роббі, Юен Макгрегор, Мері Елізабет Вінстед
Орієнтуючись на свою головну героїню, фільм не боїться бути трохи божевільним, що лише йде йому на користь.
Режисерська робота лише доповнює сценарну роботу. За допомогою яскравого та динамічного візуального ряду постановниця Кеті Ян не лише підкреслює божевільну натуру головної героїні, але й фактично підміняє «Хижими пташками» спадок «Загону самогубців». Неонові кольори та художні вставки явно взяті з картини Девіда Ейра, але не у якості спроби скопіювати, а задля «відбілення» хороших художніх прийомів. На фоні денного Ґотема фірмовий стиль «Хижих пташок» виглядає набагато краще, ніж у компанії темних пафосних ночей імені Зака Снайдера. Місто Бетмена взагалі вперше перетворилося з суворих декорацій на пульсуюче життям місто, яке ідеально підходить для шибайголови Гарлі.
«Хижі пташки», як і до цього «Шазам», не бояться відходити від єдиного стилю кіновсесвіту (а він взагалі зараз є?). Але якщо фільм про Біллі Бетсона часом нагадував звичайне підліткове кіно, то «Фантастична Гарлі Квін» регулярно перетворюєтся на цілком коміксне гіпертрофоване екшн-божевілля. Чад Стахельскі (режисер «Джона Віка») перетворив картину на свято неймовірних бойових сцен, які навряд чи колись забудуться і точно надихнуть своїм творчим підходом не один майбутній фільм. Орієнтуючись на свою головну героїню, фільм не боїться бути трохи божевільним, що лише йде йому на користь.
Окей, окей, можливо не завжди. Агресивна та надміру динамічна картинка часом вмикає надто високі обороти, чим може дещо втомити непідготовлених глядачів, особливо враховуючи заплутаний сюжет. Він, до речі, часом наступає собі на шнурки — надто велика кількість персонажів на екрані не дає більшості з них розкритися. Попри те, що сценарій непогано встигає розкрити усіх Хижих пташок, фактично у світлі софітів завжди знаходяться лише Гарлі та Роман Сайоніс, над чиїм образом суттєво попрацював Юен Макгрегор. Якщо Марго Роббі лише підтверджує крутість своєї песонажки, то шотландський актор спромігся за обмежений час створити яскраву постать ґотемського мафіозі, додавши нудному коміксному образу Чорної маски трохи сучасності та шику.
Даруйте, я ж нічого не сказав про те, що це фільм про жінок та ще й з жінками на посадах режисерки та сценаристки! Та чи є сенс? «Хижі пташки та фантастична Гарлі Квін» — чудовий супергеройський екшн, який вдало викидає з пам’яті «Загін самогубців» веселішою та цікавішою картинкою. А те, що у ньому жіночі персонажі є справді жіночими персонажами, а не вдягнутими в обтягуючий одяг ляльками — це ж нова норма! Сподіваюся.
— візуальний стиль
— нелінійний сюжет
— феміністичний вайб
— екшн
— надто багато персонажів
