Епізоди 1/2: «Тінь минулого» та «За течією»

Настав цей час! 715 мільйонів витрачено, фанати вже зненавиділи серіал до його початку, а Джефф Безос планує зйомки продовження — «Персні влади» уже тут і готові до конструктивної критики.

Формат цього циклу рекапів схожий до попередніх — ми одночасно працюємо у двох медіумах. В аудіальному ми з Остапом обговорюємо свіжі серії, в текстовому я ділюся власними спостереженнями. Задля зручності, рекапи будуть розбиті на сюжетні лінії, аби нічого не забути. Поїхали!

Експозиція

У якості омажу Пітеру Джексону, серіал від Amazon теж розпочинається довгою експозицією, яку розказує Ґаладріель. Вона складається з двох частин — епізоду з дитинства героїні та короткого опису подій Першої епохи. Поговоримо про обидва.

Перший покликаний нам показати важливість брата, а саме Фінрода Фелаґунда, для героїні, а заодно ілюструє дивну поведінку ельфійських дітей, яка була дещо не характерна для цього виду. Справа в тім, що ця сцена відбувається у вічних землях Валінору на самому початку часів (так, Ґаладріель настільки стара), де перші ельфи жили у мирі і злагоді з богами (валарами), виконуючи те, що заповідав їм творець світу — радіти життю та творити мистецтво. Так, в результаті певних складних подій, про які серіал нічого не згадує, ельфи перейшли до падіння та братовбивства, але у природі толкінівських ельфів не закладено бажання знищити щось красиве, бо так хочеться. Але це мінорний момент, який можна списати на бажання сценаристів краще розкрити різницю між Ґаладріель та рештою її народу.

Другий епізод дуже коротко розповідає нам про Першу епоху, дещо змінюючи її події. По-перше, тому що Amazon не купив права на Першу епоху. По-друге, тому що на розкриття усіх перипетій тих часів пішла б не одна серія. Але я все ж спробую дещо дати контекст.

В серіалі ми бачимо дуже прямолінійну картину — Морґот знищує дерева Валінору, ельфи відправляються йому помститися, відпливають до Середзем’я, там відбувається величезна війна, за підсумками якої Морґота долають, але його правонаступником стає Саурон, який вбиває Фінрода Фелаґунда і Ґаладріель вирішує продовжити справу брата, який колись дав клятву знищити темного чаклуна.

В оригіналі події розвивалися дещо інакше. Для початку, ельфи відпливли з Валінору не зовсім благородно — ініціатором «міграції» став Феанор, один з ельфійських принців, який не лише хотів помститися Морґоту за смерть батька (якого той убив у процесі знищення дерев), а й забрати у нього Сильмарили — безцінні ельфійські коштовності, найкрасивіше та найкраще, що коли-небудь робив цей народ (зроблені вони були саме Феанором). В процесі відплиття ельфи посварилися між собою і влаштували братовбивчу бійню в порту Алквалонде за кораблі, які мали доправити їх до Середзем’я. Феанор по дорозі примудрився ще й зрадити своїх супутників, тому частина з них ще й добиралася до континенту не на кораблях, а через Замерзлі землі.

По прибуттю у Середзем’я виявилося, що Морґот надійно окопався у своїй фортеці, тому війна з ним затягнулася на кілька століть великих боїв та облог. За цей час ельфи розбудували кілька великих королівств, обжилися на території, яка носила назву Белеріанд і примудрилися пережити чимало пригод. Під час однієї з них, описаних Толкіном у оповіді «Берен і Лютіен», загинув Фінрод Фелаґунд і сталося це у темницях Саурона. От тільки на той момент останній був лише прислужником Морґота, тому брат Ґаладріель не йшов битися з ним напряму, так сталося.

Лише через століття затяжної воєнної кампанії Морґот оволодів майже всім Середзем’ям, тому ельфи попросили валарів їм допомогти (Морґот був одним з богів, тому допомога була необхідна). Як наслідок, відбулася Даґор Даґорат — Битву усіх битв, під час якого противник був знищений ціною величезної кількості життів і цілого континенту. Саме цю битву ми можемо побачити у експозиції, із горами убитих і затопленими містами. Саурон був серед програвших, але не помер, а затаївся, після чого почав плести інтриги у Другу епоху.

От така от різниця.

Ґаладріель

А тепер до основних подій серіалу! Ґаладріель у версії шоу — ще не одружена (бідолаха Келеборн пропав з історії), керує армійським корпусом і неймовірно віддана ідеї знайти Саурона. Для цього вона відправляється на північ, оскільки саме у тому регіоні були володіння Морґота і логічно, що зло треба шукати саме там. Як наслідок, все що знаходить загін — це клеймо Саурона і снігового троля, з яким не може справитися ніхто, окрім Ґаладріель. І якщо візуальні ефекти у серіалі виглядають прекрасно, то он бойова сцена з тролем аж занадто безлика. В результаті, решта ельфів відмовляється слідувати за командиркою, тому загін повертається у Ліндон.

Там трапляється дещо неочікуване — король Ґіл-ґалад (який доводиться Ґаладріель онучатим племінником) оголошує про закінчення війни з Сауроном, а усіх армійців відправляють у Валінор. Ґаладріель відпливає ледь не примусово, під тиском Елронда, який переконує подругу (і заодно прабабусю) відкласти меч та самого короля. Останній використовує дуже європейський аргумент — не варто шукати Саурона, бо це тільки його спровокує.

Як результат, ельфійка таки дослухається і відпливає у Валінор. А ось тут нас чекає перша і єдина не мінорна, а суттєва розбіжність з першоджерелом.

Справа у тому, що за Другої епохи безсмертні землі Валінору все ще знаходилися на Арді (назва світу Толкіна) і до них можна було доплисти. Ба більше, нуменорці, про яких ми поговоримо у наступних серіях, були наприкінці своїх днів покарані богами якраз за спробу захопити Валінор, оскільки це була єдина земля, на яку їм було заборонено плавати. Та й найголовніше, для ельфів Валінор був обов’язковим пунктом подорожі під назвою «життя», тому фраза Ґіл-ґалада про те, що лише одиниці можуть бути прикликані до Валінора, звучить дуже дивно.

Так чи інакше, схоже в серіалів у Нуменору буде інша мотивація, а Валінор тут виглядає як земля, прихована за стіною туману — саме так її описував Ґандальф у трилогії Джексона. Тому можна сприймати це як ще один омаж до екранізації «Володаря перснів».

В останній момент Ґаладріель відмовляється таки від ідеї потрапити у Валінор і вирішує зістрибнути з корабля, що виглядає дещо необдуманим поступком, враховуючи, що вона знаходиться за сотні, а то і тисячі кілометри від берега. На щастя, запальну ельфійку підбирає дивний пліт з розбитого корабля, на який напало морське чудовисько. Воно, в результаті, атакує також пліт, тому наша героїня залишається один-на-один із загадковим Галбрандом, про якого настільки мало інформації, що навіть нема про що теоретизувати.

Поговоримо про це наступного тижня, коли Ґаладріель гостюватиме у Нуменорі.

Норі Брендіфут

Гобіти! Чи точніше протогобіти, які ще не осіли у регіоні річки Брендівинної, а кочують Рованіоном. Можно точно сказати, що кочувати вони будуть ще довго, оскільки ті території, де житимуть Торбини, будуть заселені лише у Третю епоху. А поки протогобіти цілком задоволені своїм кочовим життям, ховаються від інших істот та переживають хіба за вовків.

Хоча можемо точно сказати, що це скоро зміниться через одну допитливу гобітку та дивного чоловіка, який упав з неба. То хто ж це міг бути?

Ґандальф? Хоч у текстах Толкіна Ґандальф, яким ми його знаємо, з’явився на території Середзем’я лише у Третій епосі, цей факт ніяк не заважає його пригодам у ці часи. Нема ж уточнень, що це був перший візит Ґандальфа. Зрештою, всі інші деталі підходять — він нагадує чарівника зовні, керує вогнем і спілкується з комахами. От тільки у Amazon немає прав на персонажа, тому побачимо, як вони зможуть викрутитися.

Саурон? Навряд, оскільки йому нема причини користуватися настільки дивним транспортом, як комета. Ми вже знаємо, що Саурон плете інтриги на континенті, тому дивно було б бачити таку його появу. До того ж, у темного чаклуна немає жодного зв’язку з гобітами, тоді як для Ґандальфа така сюжетна лінія є дуже підходящою.

Том Бомбаділ? Так, мені шкода, що для Тома не знайшлося місця в екранізації Джексона, але така поява Бомбаділа тут є малоймовірною. По-перше, через права на персонажа. По-друге, ми знаємо що Том був чи не першим жителем Арди, а отже на момент подій серіалу він уже є могутньою сутністю, а не розгубленим старим.

Хтось інший? Цілком можливо. Більбо колись згадував про пісеньку, за сюжетом якої якийсь майя звалився з Місяця і хотів повернутися назад. Але чому це не може бути Ґандальф?

Арондір та Бронвін

Поки Ґаладріель шукала орків на Півночі, виявилося, що вони взагалі не ховаються на Сході. Та й слід Саурона тут набагато сильніший, враховуючи що меч з клеймом чаклуна можна знайти просто під підлогою у звичайній хаті. Що і робить Тео, син закоханої в ельфа жінки на ім’я Бронвін. Ельф, до речі, відповідає взаємністю, звати його Арондір і останні 79 років він провів на сторожовій заставі, яка спостерігала за можливою появою орків, та була закрита за день до безпосереднього виявлення орків.

Останні, як виявилося, живуть під землею і, схоже, нещодавно почали виходити на поверхню. Щоправда поки невідомо, чи тримають вони зв’язок із Саруманом, чи просто чекають, коли лише чекають дзвінка.
Чекаємо у наступній серії більше подробиць життя орків, враховуючи полон Арондіра. А також стежимо за Тео, який, схоже, таки забрав меча з собою.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: