Епізод 5: «Залишити позаду»
Хоч серіал і дуже вільно поводиться з першоджерелом, він з радістю запозичує звідти персонажів, перероблюючи їх на свій лад. Так сталося і з Рієнсом, який з другорядного недо-чарівника, якому пів обличчя спалила Єннефер, перетворюється на могутнього чарівника, якому… Єннефер таки спалила шматок обличчя дуже винахідливим способом. Як виявляється, саме Рієнс викрав Любистка, щоб дістатися до Ґеральта, щоб дістатися до Цірі, тому що за Цірі ганяється недостатньо людей. Щоправда, хто найняв цю версію молодого Северуса Снейпа, поки не ясно.
Але ніколи не буває мало людей, які ганяються за Цірі, тому в фіналі серії до цього натовпу приєднується ще й Єннефер, яка під тиском потенційної смерті все ж погоджується виконати умову місцевої Баби Яги і привести їй оту дівчину, яку вона їй показала.
У самої Цірілли в цей час розваги не гірші. Спочатку вона вирішує погодитися на пропозицію Весеміра та допомогти наробити ще відьмаків, а потім на додаток до такого рішення вимагає зробити її нульовою пацієнткою. А старий дід, в гонитві за минулим, вирішує «чому б і ні». Наприклад, через потенційне скасування підписки на життя? Трісс, яка зберігає залишки здорового глузду, пропонує Цірі спробувати зрозуміти своє призначення інакше. Результат — спроба магічного самокопання перетворюється у жахливе пророцтво про те, що дівчина всіх знищить. Цього вистачає, щоб Мерігольд нанесла дитині чергову психологічну травму і відправила прямо в руки Весеміру, який, як ми пам’ятаємо, не надто переживає за дітей, які ще не пережили випробування мутагенами. Добре, що Ґеральт досі користується порталами і встиг попередити потенційну швидку смерть найзатребуванішої дитини на Континенті.
У самого відьмака пригоди в цій серії сповнені надій та розчарування. По-перше, доводиться досліджувати моноліти з Істреддом, який хоч і ділиться новиною про те, що Єнн жива, але має нахабство називати її Єнні (я, в таком разі, буду називати її просто Є). По-друге, виявляється, що названа дочка примудряється регулярно запрошувати у цей світ монстрів — неприємно, зате додаткова робота!
Цікаво, що королева Каланте, схоже, розуміла важливість монолітів, тому що Істредд говорить, що за її правління ніхто не міг підступитися до обеліску. Зате за Нільфґарда потрібно лише вирубити кількох військових — жодних проблем.
