Епізод 2: «Недосконалі господарі»
Друга серія органічно продовжує неочікувано вдалу роботу з адаптацією комікса. Цікаво, наскільки довго сценаристи зможуть розтягувати випуски на цілі серії?
Щоправда тут було що розтягувати — повернення Сендмена у Світ Сновидінь потребував достатньо часу, щоб познайомити нас і з Люсьєном, і з Каїном та Авелем (так, з тими самим), і з ґарайґулем Ґері. От тільки якщо в оригінальному коміксі саме біблійні брати зустрічали знесиленого Сна, то цього разу така доля спіткала Люсьєна, вірного секретаря Морфея та хранителя бібліотеки снів, куди записується кожне сновидіння. Якщо ви читали перошджерело і задаєтеся питанням «навіщо було змінювати стать Люсьєну», то у Ніла Ґеймана немає жодних претензій, він був одним з ініціаторів.
До речі, усі персонажі зі Світу Сновидінь, які з’являються у другому випуску (а отже і в другій серії), були не просто вигадані Ґейманом (чи взяті з Біблії), а взяті зі старих горор-антологій DC comics. Люсьєн прийшов з Tales of Ghost Castle, Геката з The Witching Hour (і грецької міфології), а от Каїн та Авель вперше засвітилися у DC comics в коміксах House of Mystery та House of Secrets. Так, саме так називаються їхні будинки в Світі Сновидінь.
Не зрозуміло, чому в серіалі вирішили прибрати Ґері, але що тут вже зробиш. Зате нам показали круто зроблений стрибок Морфея у сни людей, де він готувався до зустрічі з Гекатою, яка, знову ж таки, була зроблена дуже ефектно. Щоправда, відповіді богині дуже відрізнялися від коміксових — у першу чергу через незалученість «Ліги справедливості», яку Ґейману довелося засвітити у першоджерелі.
З цим пов’язані зміни ще в одному персонажі — Джоні Ді, у виконанні Девіда Тьюліса. Якщо в оригіналі його герой був суперзлочинцем Доктором Сном (Бачили «Бетмен: Маска фантазму»?), який сидів у Аркгемі, то тут вирішили обійтися без Ґотема та улюбленого ретріту Джокера і компанії. Зрештою, інші аспекти історії залишилися незмінними, окрім візиту Коринфійця до Естель.
Цього разу не можу не відзначити гру Бойда Голлбрука, який неймовірно харизматично тримається в своїй ролі. Можливо це одразу потрійна посмішка, можливо стильні окуляри та впевнений вигляд, але щось у цьому поганцеві є.
Цікавий факт — на момент появи у коміксі Джона Константина, він був відносно новим персонажем для DC, які намагалися всілякого його розпіарити. Самого героя придумав Алан Мур для свого коміксу «Болотяна істота і надихався Стінґом. До речі, якщо ви думаєте, що з Константином теж стався гендерний зсув, то це не зовсім так. У «Сендмені» фігурувала леді Джоанна Константин, тому Ґейман і компанія вирішили не морочитися з кастингом і запропонували замінити сучасного Константина на сучасну Константин.
