Нас не питали: редакція Vertigo обговорює можливе «воскресіння» Джеймса Діна

Джеймса Діна оживлять! Не клонуванням, а лише за допомогою CGI. Як виявилося, актора, який помер у автокатастрофі ще в 1955 році взяли на одну з головних ролей у фільмі Finding Jack режисерів Антона Ернста і Таті Голіх. Самі постановники впевнені, що ніхто краще за Діна роль не зіграє. Свою думку про «воскресіння» культових акторів вже висловило чимало зірок та ЗМІ.

Ми до них приєднуємося і у звичному редакційному форматі розбираємося у ситуації.

Аня: 

Отже образ культового актора 50-х збираються «прогнати» через технологію, що видає моторошних, воскових, позбавлених будь-якого життя персонажів, обіцяючи при цьому, що фанати не будуть розчаровані. Що ж, будучи поміркованою прихильницею Діна, можу сказати, що я вже розчарована.

Не думаю, що буду першою, хто скаже, наскільки це погано ідея. За останні два дні, здається, половина Голлівуду назвала такий кастинг ганебним прецедент для майбутнього кіно. Зельда Вільямс, дочка Робіна Вільямса вже назвала це «грою в маріонетки» (нагадаю, що її батько офіційно заборонив використовувати свій образ в кіно протягом 25 років після смерті). Кріс Еванс та Елайджа Вуд обурюються в твіттері: «Можливо, ми тоді роздобудемо комп’ютер, який намалює нам нового Пікассо, або напише пару нових мелодій Джона Леннона?». SMM-ниця Lucasfilm Мішель Бучмен сама підкинула в соцмережах ідею, як вирішить питання, не «воскресаючи» Діна: «В Індіані буквально щороку проходить фестиваль Джеймса Діна, де на спеціальному конкурсі збираються його двійники. Знайти ідентичний типаж буде не складно».

Домогтися абсолютної переконливості в «діджиталізації» обличчя актора — все ще важке завдання для VFX-художників. Маленькі нестиковки міміки дублера і зірки, яку він грає, досі видають комп’ютерну графіку, викликаючи ефект «зловісною долини», про яку я встигла розповісти у нашому лонгріді про комп’ютерне омолодження акторів. Подібні штуки ми вже спостерігали і в «Зоряних війнах: Бунтар Один» з Пітером Кушингом і Керрі Фішер, і в «Той, що біжить по лезу 2049» з Шон Янг. Але річ у тім, що там хоча б відтворювались ролі, які ці актори вже колись виконували. Випадок з Діном протилежний — Джеймс «зіграє» у картині про в’єтнамську війну, яка мала місце вже після його смерті. Про жодну мистецьку складову вже не йдеться — лише про зірковий хайп та стратегічний маркетинговий хід.

Саме тому, я не надто вірю в те, що це кіно зрештою станеться. Робота по цифровому відтворенню потребує величезних коштів, 3D-трекінг обличчя Діна зробити не вийде, зліпку обличчя виконавця так само немає (як було з Кушингом, якому свого часу робили грим-накладки тому виготовили маску). А отже, припускаю, відтворювати гру доведеться по архівним відео та фото, залучаючи нейромережу. Всі ми бачили, на що вона здатна у чисельних youtube-роликах, де на місце культових акторів поставлений умовний Ніколас Кейдж – це смішно і лячно.

Помножте складність проекту та публічне незадоволення і стане ясно, що профінансувати, а потім знайти дистриб’ютора може бути проблемою. Не кажучи вже про те, що цей фільм знімає двійко noname-режисерів Антон Ернст і Таті Голіх, під чиє ім’я, скажімо, Netflix вже не дасть гроші (як зробив це з Мартіном Скорсезе). При цьому я дійсно не вважаю себе першою, хто прийшов до такого умовиводу – CMG Worldwide, які володіють правами на образ Діна, мали б розуміти ризик такої ідеї. А отже оголошення про кастинг Джеймса – це наче зайти по щиколотки у воду аби потестити її градус (публічну реакцію) перед тим як пірнати. Що ж, поки що вода дуже холодна, залишайтесь на березі, хлопці.

Саша: 

Щоразу, коли у ЗМІ починають писати про черговий «тур» давно померлого виконавця у вигляді голограми, експерименти з deepfake-технологіями чи інші сумнівні затії ненажерливої індустрії розваг, я пригадую легендарну сцену з «Парку Юрського періоду». У ній Доктор Малкольм (Джефф Голдблюм, звісно) промовляє фразу, яка давно стала мемом: «Вчених настільки турбувало те, чи зможуть вони це зробити, що вони навіть не задумались над тим, чи варто це робити».

В ситуації з «оживленим» Джеймсом Діном мене хвилює не стільки технологічна сторона питання, скільки його етичний аспект – чи взагалі потрібна нам така некромантія? Обираючи роль, актори керуються не лише бажанням заробити побільше грошей, але й власними етичними та політичними переконаннями, досвідом, особистою філософією. Джеймс Дін тепер «зіграє» у стрічці про військовий конфлікт у В’єтнамі, але чи хотів би він цього? Ми не знаємо – актор помер незадовго до початку війни і ми навіть не можемо припустити, яким би було його ставлення до цих подій. Що завадить якісь корпорації колись «запхати» вегетаріанця Пола Маккартні у мюзикл про мисливців чи зробити пацифіста Леннона героєм кривавих бойовиків?

Але добре, бажання та права померлих людей – складне питання, тож давайте подивимось на цю дилему під іншим кутом, трохи більш приземленим. За словами Марка Рьослера, головного виконавчого директора компанії CMG Worldwide (власне, їй і належать права на образ Джеймса Діна), цей прецедент «відкриває нові можливості для багатьох клієнтів, яких вже з нами нема». Ці слова звучать як репліка якогось футуристичного антагоніста-некроманта, але найбільше вони б мали лякати саме акторів. Пробитись в кіноіндустрії – і так не проста задача, але що, якщо за пару років молодим талантам треба буде конкурувати ще й давно померлими легендами? Чи буде кіно розвиватись, якщо майбутніх геніїв почнуть витісняти цифрові привиди? Так, знаю, поки всі ці острахи звучать аж надто антиутопічно, але мова буквально йде про експлуатацію давно померлих людей – хіба це не тривожний дзвіночок?

Юра: 

Оскільки Аня і Саша вже встигли поглянути на проблему з усіх можливих сторін, залишилося лише запитати думки у грошей. Світова спільнота майже одностайно висловилась проти таких експериментів. Використання Deep Fake ледь не одразу забанили навіть на PornHub, керуючись лише етичними нормами, без законодавчої бази. Ніхто не хоче бруднити репутацію через «воскресіння», а значить грошей воно особливо не принесе.

Незважаючи на побоювання щодо майбутнього використання Леннона у рекламі воєнторгу, з точки зору сучасності такий перебіг подій малоймовірний. Оживлення історичної постаті несе у собі єдину мету — привабити її фан-базу і за рахунок цього заробити грошей. На даний момент усі спроби повернути до життя акторів та музичних виконавців зустрічали спротив у першу чергу саме серед їхніх прихильників — публіка була обурена появою голограми Тупака, а «виступ» Вітні Г’юстон на американському «Голосі» скасували в останній момент. Стримана радість фанатів «Зоряних війн» та «Того, що біжить лезом» була зумовлена поверненням знайомих персонажів, але аж ніяк не раптовим використанням відомих акторів у нових ролях. Тож не схоже, що на таком можна багато заробити.

Тому я тут погоджусь з думкою Ані про те, що ситуація з Діном — не більше ніж спроба хайпанути на темі, яка навряд чи закінчиться його реальною появою у фільмі. А поки технологію Deep Fake удосконалять до того рівня, щоб якісно замінити живих акторів мертвими, фанбаза культових героїв минулого доволі солідно зменшиться. Навіщо «оживляти» Лоуренса Олів’є, якщо про нього знають лише синефіли? А у зірок сучасності є достатньо часу, щоб порадитись з юристами і вписати у заповіт все, що вони хочуть. У тому числі повну заборону на використання образу.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: