«Довершена лебедина пісня PlayStation 4»: що пишуть у рецензіях на The Last of Us Part IІ

За тиждень до виходу гри світова преса опублікувала рецензії на довгоочікувану The Last of Us Part II. Вона отримала найвищий бал від понад сорока видань, а на агрегаторі Metacritic середня оцінка сиквелу наразі складає 96. Серед усіх захоплених відгуків ми відшукали найцікавіше.

Історія в The Last of Us Part II неймовірно насичена й рідко зменшує оберти. Щоб видихнути й осмислити те, що відбулося, іноді просто немає часу.

«Хоча й гра поділена на глави, події часто розгортаються занадто швидко. Мене штовхали вперед, навіть коли я ще не встиг отямитися від щойно побаченого» — Райлі Мак-Леод, Kotaku.

«Деяким гравцям не сподобається те, куди вестиме їх історія, але це викличе емоції. Навіть закінчивши своє проходження, я довго не могла припинити думати про цю гру» — Кеза Мак-Дональд, The Guardian.

Журналістка Gamespot Келлі Плаґґ була так стурбована подіями гри, що їй самій хотілося якось вплинути на головну героїню, напоумити її й вказати на інший спосіб подолання душевної болі.

«Від самого початку я прагнула схаменути Еллі й відмовити від того, що ми збиралися зробити. Я розуміла, що її жага помсти обернется дуже кепсько, ще до того, як почалося все це насилля» — Келлі Плаґґ, Gamespot.

Розробникам насправді вдалося наділили кожного персонажа особистістю, навіть якщо це звичайний пішак-охоронець. Убивати в цій грі необхідно, але в Naughty Dog попіклувалися, щоби вам чимдуж було від цього ніяково.

«The Last of Us Part II змушує вас повірити в те, що життя людей, яких ви вбиваєте, не менш змістовні, аніж життя Еллі. Якщо вона здається нам живою, то чому не мають здаватися ті люди, яким дівчина вкоротила віку?» — Джош Гармон, EGM.

Оглядачі позитивно оцінили нові геймплейні елементи, які були покликані зробити темп гри швидшим, а дослідження оточення — цікавішим.

«Вміння Еллі стрибати, повзати, ухилятися та навіть тікати з поля бою не лише добре працюють на великих локаціях, вони ще й створюють простір для імпровізації, змушують швидко адаптуватися до ситуації, або ж зустріти швидку смерть» — Джонатон Дорнбуш, IGN.

«Тут є напружений стелс, великі битви, до жаху криваві катцсени, захопливі погоні, тристоронні конфлікти, моменти спокійних досліджень та навіть головоломки, для вирішення яких не доведеться лиш тягати драбини» — Кірк Мак-Кінд, VG24/7.

А ось крафт та прокачування персонажа сподобалися не всім. Ці ігрові механіки перейшли з оригіналу й майже не зазнали суттєвих змін.

«Збирати ресурси й крафтити предмети так само нудно через суворий ліміт речей та повільний процес отримання нових здібностей. Сюди додається ще й дуже сумнівна ефективність деяких предметів на початку гри. Обмежена кількість боєприпасів добре пасує постапокаліптичній темі, — але водночас гра не пропонує достатню кількість шляхів розв’язання цієї проблеми» — Кріс Картер, Destructoid.

Загалом The Last of Us Part II називають ідеальним сиквелом, який врахував усі недоліки оригіналу, а Naughty Dog — незамінними майстрами індустрії, які в черговий раз перевершили себе.

«Сиквел робить логічний наступний крок в історії. Технічно й сценарно це найкраща гра, що доступна на PlayStation 4. Відеоігри ще не сягали таких висот» — Тодд Ріґні, We Got This Covered.