Share, , Google Plus, Pinterest,

Posted in:

«Темні матерії» від HBO: огляд четвертої серії

Броня

«Темні матерії» і раніше не гаяли часу дарма, але якраз у четвертому епізоді з’явилося відчуття того, що серіал розігнався на повну. По-перше, нам нарешті показали те, чого ми чекали ще з трейлерів – броньованих ведмедів! По-друге, в серіалі з’явився харизматичний аеронавт Лі Скорсбі у виконанні Лін-Мануеля Міранди – і здається, це наш новий улюблений персонаж. Розповідаємо, на що ще варто звернути увагу у четвертій серії.

Контроверсійний кастинг

Як ви напевне пам’ятаєте, у голівудської версії «Золотого компасу» було немало проблем: сценаристи спростили глибокий соціальний наратив Пулмана, філософська історія про гріхопадіння та релігійний фундаменталізм перетворилась на сімейну пригоду, а спецефекти затьмарили символізм. Але певні аспекти тої екранізації були доволі вдалими – наприклад, деякі кастингові рішення. Ніколь Кідман стала чудовою місіс Коултер, а легендарний актор Сем Еліот («Зірка народилась») блискуче зіграв Лі Скорсбі.

Шоураннери «Темних матерій», вочевидь, вирішили здивувати фанатів та пішли на ризикований крок – віддали роль техаського аеронавта Лін-Мануелю Міранді. Якщо ви не надто стежите за мюзиклами, то, мабуть, це ім’я вам не здається знайомим, але Міранду вже називають найбільш багатообіцяючим та впливовим композитором (і сценаристом) на Бродвеї. Не буду вдаватись у подробиці, та лише уявіть – цей чоловік вже встиг отримати Пулітцерівську премію, дві премії «Греммі», премію «Еммі», стипендію «МакАртур» та три премії «Tony Awards». А ще, Барак Обама та Дік Чейні – фанати його мюзиклу «Гамільтон».

Ну добре, але як Лін-Мануель вписується у «Темні матерії»? Якщо Скорсбі у виконанні Еліота був старомодним суворим ковбоєм, то Міранда грає його як легковажного, грайливого шибайголову. Не знаю як вам, але мені такий підхід навіть подобається – так стає трохи більш зрозуміло, чому Лі відразу знаходить спільну мову з балакучою та прямолінійною Лірою.

Ліра та ведмідь

Ще один важливий дебют у цьому епізоді – поява Йорека Бірнісона, велетенського броньованого ведмедя, який тимчасово втратив свої обладунки та був змушений працювати на кузні. Якщо ви хвилювались, що в шоу не вистачить бюджету, аби якісно анімувати міміку усіх персонажів-тварин, то можна видихнути з полегшенням – емоції Йорека виглядають напрочуд реалістичними. Та й Ліра в цій серії здається набагато більш зухвалою, рішучою та канонічною, ніж у попередніх. Наприклад, вона йде наперекір лідеру циган, обдурює Скорсбі (їх інтеракції ще більше оживляють серіал) та майже власноруч рятує могутнього Йорека з рабства.

Взагалі, серіал дуже вдало доповнює книжковий наратив – немає відчуття, ніби сценаристи просто розтягують чи дублюють сцени з книг. Навпаки, шоураннери ніби заповнюють прогалини між шматками історії, домальовуючи сюжетні лінії, про які ми могли лише здогадуватись. Тому глядачі, наприклад, дізнаються, чому саме герої вирішили взяти у свою команду броньованого ведмедя, яким чином місіс Коултер вдається вести перемовини з Магістеріумом чи з Йофуром, та чого ця жінка взагалі хоче. Хоча в четвертому епізоді трохи менше сцен за її участі, Рут Вілсон залишається найцікавішою героїнею серіалу.

Назустріч відьмам

Цигани рішуче настроєні відвойовувати своїх дітей у жерців, але самим їм не подолати Магістеріум. Тож лідер кочівників, Фардер Корам звертається за допомогою до Серафіни Пеккали – відьми, яку він колись кохав. Хоча в серіалі про це поки згадують лише мимохідь, чаклунки Пулмана – вражаючі створіння, які слугують символом трагічної жіночої долі. Вони можуть жити майже вічно, не страждають від хвороб та не старіють. Здавалось би – ідеальне життя, але в нього є своя ціна. Чаклунки регулярно закохуються в смертних чоловіків, народжують від них дітей, а потім з жахом спостерігають за тим, як їх рідні старіють та вмирають. З кожним століттям їх біль та сум збільшуються, і з часом відьми настільки втомлюються від постійних втрат, що добровільно йдуть з життя.

Серафіна Пеккала та Фардер Корам теж колись мали спільного сина, який загинув ще в дитинстві. Ця деталь пояснює, чому герої готові до останнього боротись з антагоністами, які викрадають дітей – тут справа не лише в благородних намірах та моралі, але й в індивідуальних травмах.

Отже, під кінець четвертого епізоду всі гравці вийшли на поле, ставки зроблено і починається справжня гра. З однієї сторони – цигани, Ліра, аеронавт Лі Скорсбі та Йорек. З іншої – місіс Коултер, яка віртуозно маніпулює і королем ведмедів (здається, його гордість якраз стане його слабкістю), і Магістеріумом. До чого призведе це протистояння? Дізнаємось вже у наступних епізодах!

Прев'ю наступної серії: