Share, , Google Plus, Pinterest,

Posted in:

«Темні матерії» від HBO: огляд третьої серії

Шпигуни

«Темні матерії» не гають часу дарма – за три епізоди ми дізнались страшні таємниці, занурились з головою у дивний, загадковий світ та познайомились з однією із найбільш харизматичних антагоністок цього року. Щоправда, сценаристи трохи махлюють – у серіалі переплітаються події аж двох книжок, «Північного сяйва» та його сиквела, «Магічного ножа». Тож якщо ви не знайомі з трилогією Пулмана, або читали лише перший роман чи просто обмежились переглядом «Золотого компасу», простежити за усіма сюжетними поворотами може бути непросто. На щастя, наші рекапи якраз створені для того, щоб звернути увагу на найважливіші деталі, поділитись найцікавішими теоріями з інтернету та прояснити деякі неоднозначні моменти.

Непередбачувана місіс Коултер

Так, героїня Ніколь Кідман була найкращим аспектом голівудської екранізації «Північного сяйва» – про це говорив навіть сам Пулман. Але серіальна версія місіс Коултер (Рут Вілсон) поки що здається навіть цікавішою – це складна, загадкова та неврівноважена жінка, яка з блискавичною швидкістю перетворюється на суворого монстра, а потім знову викликає співчуття. На початку третього епізоду, наприклад, Коултер вривається в коледж, де Ліра (Дафна Кін) провела усе своє дитинство та влаштовує безжальний обшук. Книги палають, озброєні працівники Магістеріуму погрожують поважним академікам, а героїня Рут Вілсон споглядає на все це з щирим злорадством. Але вже у наступній сцені сувора антагоністка показує геть іншу свою сторону – так і не знайшовши Ліру, жінка забігає у кімнату дівчинки та буквально шматує її ковдру у нападі неконтрольованої агресії.

Далі – ще цікавіше. Коли двоє молодих циган (я досі вагаюсь щодо коректності цього слова, але в українському перекладі кочових мешканців світу Пулмана називали саме так) прокрадаються в розкішну квартиру Коултер, щоб вкрасти її таємні креслення, Маріса стає ще жорсткішою. Підстреливши одного з хлопців, вона починає бити злодія кулаками, немов би сама перетворилась на величезну, розлючену мавпу. Але в іншій сцені ми бачимо її не просто вразливою, а й навіть самодеструктивною – жінка легковажно балансує на краєчку балкона з келихом в руці, ледь не падаючи вниз. Якщо місіс Коултер у виконанні Кідман була холодним монстром, який завдавав болю оточуючим, то тут перед нами жахлива, зламана людина, яка чи не найбільше страждає від власної імпульсивності.

Походження Ліри

Подорожуючи з циганами, Ліра намагається осмислити усе, що трапилось протягом останніх днів: викрадення друга, зраду місіс Коултер, дивні креслення, що натякають на якісь експерименти над дітьми. Особливо дівчинку хвилює те, з якою затятістю колишня опікунка намагається її знайти – в хід йдуть навіть таємні агенти Магістеріуму. В один момент героїня Дафни Кін не втримується і напряму вимагає відповідей від розгубленої Ма Кости (Енн-Марі Дафф). У напруженій сцені конфронтації нарешті розкривається страшна правда – Коултер так хоче знайти Ліру, бо це її донька.

Виявляється, антагоністка колись давно зустріла лорда Азріеля (Джеймс МакЕвой) і палко його покохала. На жаль, на той момент вона вже була одружена з іншим чоловіком, заможним і впливовим містером Коултером. Маріса народила дитину від свого коханця, але юна Ліра вже тоді була дуже схожа на свого батька, і містер Коултер відразу щось запідозрив. Намагаючись захистити свою доньку, Азріель випадково вбив суперника, зіпсувавши власну репутацію. Маріса теж стала вигнанкою серед аристократії, а Ліру відіслали на виховання у монастир. Вона б, напевне, там і залишилась, але коли в Лондоні почався потоп, герой МакЕвоя викрав дитину та переправив її у безпечний Оксфорд.

Знаю, не всім подобається персонаж Ліри у серіалі – тут героїня здається аж занадто серйозною, відповідальною і драматичною. Особисто в мене немає претензій до такої інтерпретації героїні, але один момент в мене викликав скептичну гримасу – ну невже не можна було обійтись без сцени, в якій дитина надихає суворих дорослих на черговий подвиг? Чомусь цей хід здався дуже передбачуваним і банальним. Тим паче, складно повірити в те, що вимушених переселенців аж так розчулить промова привілейованої доньки багатого аристократа.

Золотий компас

Скандальне походження Ліри – не єдина причина, чому усі так уважно стежать за подіями у житті дівчинки. В неї також є неабиякий талант – в новій серії з’ясовується, що мала інстинктивно вміє користуватись алетіометром, загадковим приладом, робота з яким зазвичай потребує років кропітливого навчання. Героїня з першої спроби дізнається про смерть Бенджаміна – хлопця, який намагався вкрасти у місіс Коултер документи. Принаймі тепер є хоч якийсь шанс, що протагоністи зможуть справді просунутись на Північ та врятувати викрадених дітей.

Але радіти рано – Лірі та її друзям протистоятимуть могутні вороги. Наприклад, лорд Бореал, який впевнено подорожує між світами та навіщось шукає Станіслауса Граммана – того самого чоловіка, чию голову Азріель нібито демонстрував у Оксфорді. Бореал з подивом дізнається, що той, попри наявність деймона, народжений не в його світі, а у альтернативному (тобто, нашому). Щоб розібратись з цією загадкою, антагоніст вирішує допитати дружину Граммана – хоча в неї, кажуть, серйозні проблеми з психічним здоров’ям. Якщо ви читали книги Пулмана, то напевне здивувались тому, як сценаристи вирішили натякнути на пізніші події трилогії – ця сюжетна лінія починалась лише у другому романі. Не буду спойлерити, що ж було далі, але знайте – серіал далі точно стане ще більш інтригуючим та заплутаним.

Прев'ю наступної серії: