Share, , Google Plus, Pinterest,

Posted in:

«Темні матерії» від HBO: огляд другої серії

Ідея півночі

Після приголомшливого, наповненого експозицією пілотного епізоду, «Темні матерії» не втрачають часу дарма. Друга серія фантастичного серіалу фокусується на центральному конфлікті першого роману Філіпа Пулмана, запозичує деякі сюжетні лінії з пізніших книжок трилогії та навіть відходить від літературного першоджерела. Розповідаємо, що ж відбулось у новому епізоді, чого чекати далі та чому серіальна місіс Коултер навіть страшніша за ту, яку описав Пулман.

Ліра у Лондоні

На початку другого епізоду «Темних матерій» юна Ліра Белаква (Дафна Кін) – найщасливіша дванадцятирічна дівчинка в усьому Лондоні. Наша протагоністка нарешті покинула сірий та строгий Оксфорд, потрапила у сяючий метрополіс, а замість нудних професорів поруч з нею опинилась гламурна, загадкова та харизматична Маріса Коултер. Один з найвдаліших аспектів другої серії – те, наскільки переконливо зображують стосунки між Лірою та її новою опікункою. Легко зрозуміти, чому дівчинка моментально захопилась цією жінкою – вперше в житті до неї почали ставитись, як до когось особливого, достойного уваги та розкішних подарунків. Героїня настільки вражена комфортною квартирою та екстравагантним стилем життя місіс Коултер, що спочатку не помічає тривожних дзвіночків – закритого на таємний замок виходу з квартири та зловісного шуму вночі.

Утім, Ліра доволі швидко починає підозрювати, що тут щось не так. Пантелеймон постійно звертає увагу на дивні звуки, що лунають зі стін, та й жінка явно нервує, коли мова заходить про «пил» – містичну субстанцію, яку досліджує лорд Азріель (Джеймс МакЕвой). Навіть якби на все це можна було заплющити очі, то потім відбувається щось справді дивне – до Коултер навідуються представники Магістеріуму, і жінка веде з ними якісь таємні перемовини. Коли героїня Рут Вілсон бачить, що Ліра підслуховує їх розмову, лагідний фасад зникає, і перед нами з’являється демонічна, жорстока та вражаюче холодна жінка. Дрібна суперечка переростає у відкритий напад – мовчазний демон опікунки нападає на Пантелеймона, завдаючи нестерпного болю його власниці.

Під час цього нехарактерно бурхливого прояву емоцій, Коултер випадково відкриває Лірі таємницю – насправді, лорд Азріель їй не дядько, а рідний батько. Цей сюжетний поворот складно назвати шокуючим (хоча дівчина справді вражена цією інформацією), але дивно, що шоуранери вирішили розкрити цей секрет саме зараз. У книзі протагоністка дізналась про своє походження вже пізніше, і не від Маріси, а від циган. Утім, це не єдиний відступ від першоджерела, який був у цьому епізоді – далі нас чекали ще дивніші відкриття.

Нам треба поговорити про Марісу

Розгублена та розчарована Ліра починає детальніше розслідувати таємниці місіс Коултер. Ще одна деталь, яка викликає в неї недовіру до опікунки – те, що демон жінки якимось чином здатен відходити від неї на вражаючі дистанції. У світі «Темних матерій» це серйозна аномалія, адже залишитись без демона – настільки ж неприродньо, як і ходити без власної голови. Цікаво, що в книгах Пулмана у місіс Коултер не було такої здатності, її безіменний демон постійно мовчав, але не відходив від неї на якусь підозрілу відстань. Скоріше за все, шоуранери вирішили вчергове підкреслити те, наскільки героїня Рут Вілсон травмована, самодеструктивна та повна протиріч.

Попри свою самовпевненість та жагу до влади, Маріса не здається щасливою – вона навіть напряму говорить про те, що остерігається висоти, адже боїться не втриматись та стрибнути вниз. Попри свою жорстокість, місіс Коултер часом проявляє неочікувану ніжність – не стримує сльози після сварки з Лірою та часом так сумно дивиться на дівчину, що хочеться пробачити всі її злодійства. Принаймі, до того моменту, поки вона з садистською посмішкою не спалює листи викрадених дітей.

Розслідування протагоністки розкриває страшну правду: її опікунка очолює тих самих страшних «жерців», які проводять таємні експерименти над підлітками та їх демонами. Не буду спойлерити та розповідати, що ж саме відбувається з піддослідними, але креслення дивних конструкцій з клітками, лезами та сітками не передвіщає нічого хорошого. Коли журналістка на вечірці місіс Коултер підтверджує здогадки Ліри, дівчина користується нагодою та тікає з квартири. Але вулиці Лондона – теж небезпечне місце для дитини, і епізод закінчується тим, що хтось безцеремонно викрадає протагоністку та її демона.

Нові світи

Якщо хтось здається ще страшнішим за місіс Коултер, то це Магістеріум – всесильна релігійна організація, на яку жінка працює. У другому епізоді нам показують двох колег героїні – суворого отця МакФейла (Вілл Кін) та лорда Бореала (Еріон Бакаре). Останній виявляється особливо цікавим. По-перше, в нього явно якісь дуже особисті стосунки з Марісою, а по-друге, він вміє подорожувати між світами та в один момент опиняється у гіпстерській кав’ярні посеред «нашого» Лондону. Бореал переслідує іншого дослідника паралельних всесвітів, але щось він аж надто комфортно почувається серед смартфонів, таксі та хмарочосів – судячи з усього він нерідко буває у нашому вимірі.

Ця сюжетна лінія – ще один приклад того, як різняться серіал та книга Пулмана. Подорожі між світами серйозно фігурували лише у другій та третій частинах трилогії, тож цікаво, що шоуранери вирішили прискорити хід подій та вже зараз натякнути на центральні конфлікти та сюжети подальших сезонів.

Прев'ю наступної серії: