«Піаніно» Тіма Мінчина: серіал, в який неможливо не закохатися

Наймиліше роуд-муві про нервового чоловіка, дівчинку і музичний інструмент.
Більшість людей, які чули про Тіма Мінчина, діляться на дві категорії. Перші дізналися про нього з серіалу «Блудливая Каліфорнія», де він зіграв зарозумілого музиканта-наркомана. Другим траплялися в інтернеті його виступи, що поєднують віртуозну гру на роялі і саркастичні пісні на гострі теми.
І ті, і інші, побачивши рекламу серіалу «Піаніно» (Upright), в якому він не тільки зіграв головну роль, але ще і написав сценарій, напевно чекатимуть від сюжету гротескного жорсткого гумору і великої кількості музичних номерів.
І ті, і інші помиляться. У восьмисерійному проекті є чимало гострих жартів, та й на піаніно герой встигне не раз пограти. Але все це буде не відразу і лише мимохідь. А на першому плані виявиться дуже зворушлива і одночасно кумедна історія про людей, які допомогли один одному.
Два невдахи на одній дорозі
Чоловік на прізвисько Лакі (Тім Мінчін) їде на автомобілі по пустельній трасі і тягне на причепі старе піаніно. Через повідомлення, що приходять на його телефон, він сильно нервує і зупиняється на узбіччі прийняти заспокійливе.
Потім Лакі акуратно пристібається, викручує кермо і забуває подивитися в дзеркало. Удар, гуркіт, машина в кюветі. А в іншому автомобілі за кермом зовсім юна Мег (Міллі Олкок). Вона лякається, потім злиться і навіть не відразу помічає, що при аварії зламала руку.
Двоє ненавидять один одного, стоять і кричать на порожній дорозі. Але робити їм нічого: Мег через травму не може вести, а машина Лакі розбита. Цінне піаніно перевантажують в пікап дівчинки, і герої пускаються в шлях, не перестаючи лаятись.
Так починається подорож на вісім днів для персонажів і вісім епізодів для глядачів. Обидва героя їдуть в далеке місто до своїх матерів. За різними, але однаково трагічними причинами.
Не можна сказати, що зав’язка серіалу дуже оригінальна. Відразу можна припустити, що Лакі і Мег потраплять в якісь халепи і пройдуть шлях від ненависті до справжньої дружби.
Але ж не всім історіям потрібно бути заплутаними і несподіваними. Тут важливий навіть не результат їхньої подорожі, а сама поїздка і спілкування. Адже на дорозі, що називається, «зустрілися дві самотності» – люди, які не можуть знайти своє місце в житті.
Лакі колись накоїв бід, через що втратив сім’ю. У Мег проблеми з батьком і важка втрата в минулому. Вони обидва зляться на життя і один на одного за жорстокі і можливо, незаслужені випробування, які їм доводиться проходити.
Але з кожною хвилиною все зрозуміліше: головна проблема героїв в тому, що вони не можуть пробачити себе. Тому Лакі, як скаже його попутниця, виглядає набагато старше за свій вік, залишаючись при цьому незрілим підлітком.
Саме ця роль найкраще розкриває справжній драматичний талант Мінчина. Образ в «Блудливій Каліфорнії» все ж виглядав максимально гротескним і пародійним, чого не приховував сам актор. Тут же він чудово балансує на межі смішного і трагічного.
Лакі часто жартує, але за всім цим втрачена людина. У складних ситуаціях він моментально зривається. А юна Мег вибрала для себе образ циніка, приховуючи свої проблеми. Спочатку вона бреше абсолютно про все.
Спілкування випадкових знайомих з різних поколінь і з різним світоглядом перетворюється для обох в своєрідну терапію. Вони звикли замикатися в собі, і кожен не хоче розповідати про емоції. Але насправді просто тому, що у них немає людини, якій можна було б довіритися.
Гонки з злочинцями і пейзажі Австралії
Але якщо хтось подумав, що «Піаніно» лише про розмови і страждання двох попутників – даремно. Суперечки і флешбеки займають значну частину сюжету. Але не менше і пригод. Причому вони не беруться з нізвідки, а логічно випливають з поведінки героїв.
На початку дорослого чоловіка і юну дівчинку всі вважають батьком і дочкою. І з цим краще не сперечатися, щоб не подумали щось гірше.
Аварія призводить їх до проблем з грошима. Слідом тягнуться все більші провини і злочини. А на довершення ще й деякі зустрічні виявляються далеко не найприємнішими людьми.
Подорож перетворюється то в погоню, то в дику вечірку у відкритому полі. А Мег не упускає можливість в черговий раз обдурити Лакі.
Але весь цей екшен не спрацював би так круто, якби не місця зйомок. Австралійські ландшафти незвичні українському глядачеві, і виглядають вони просто чарівно – одне безкрає сольове озеро чого варте. А заодно герою вдасться поняньчити маленького кенгурятка і отримати укус від змії. І те, і інше для місцевих жителів майже норма, тому все виглядає ще смішніше.
І наостанок варто сказати, що в багатьох сценах з Лакі впізнають себе майже всі, хто займався музичною діяльністю. Побачивши людину з піаніно, всі зустрічні діляться на дві категорії: перші відразу просять виконати що-небудь, другі починають розповідати, як в юності займалися на якомусь інструменті. Звичайно ж, Мінчін не раз зіграє і навіть заспіває: в кузові пікапа або навіть просто прямо на тлі неймовірного пейзажу.
Здавалося б, «Піаніно» – одна з багатьох історій про подорож чоловіка і дівчинки. Але щось не дає цьому невеликому серіалу змішатися в пам’яті з подібними сюжетами.
Можливо, чарівні персонажі, які буквально через пару серій вже сприймаються як близькі люди. А може прозаїчність історії, адже проблеми героїв знайомі багатьом: помилки минулого, труднощі спілкування з рідними. Або ж ідеально вивірене поєднання смішного і сумного: при всіх проблемах персонажів «Піаніно» виглядає чудовою комедією.
Або ж не надто складні, але витончені зйомки, які викликають бажання при першій можливості відправитися в Австралію і орендувати там автомобіль. Ймовірно, працює все відразу. І від цього так добре.