Огляд серіалу «Правду кажучи»
Чи бувають у вас думки, що кілька років тому ви зробили щось не зовсім правильне або таке, що запустило ланцюгову реакцію і справи пішли геть кепсько? У мене бувають і досить часто . Ось і вирішили в США зняти на цю тему детективну драму або юридичний трилер, так до кінця і не ясно. Вийшло у них зовсім непогано.
Історія стартує досить динамічно, як і прийнято в США, це не скандинавські зав’язки з десятками додаткових ліній та помірним темпом. Відома журналістка Поппі Парнелл починає підозрювати, що два десятки років тому, могла допомогти посадити за грати невинного. Тоді молодого хлопця Уоррена Кейва, за звинувачення у вбивстві свого сусіда – відомого письменника, засадили на довічне ув’язнення. Її сумніви у його невинності зростають, коли спливає доказ, на який раніше ніхто не звертав уваги і котрий з’явився при додатковому перегляді справи.
І тут же ми можемо зіткнутися з першим питанням до авторів – що ж це за адвокати були у Кейва, які пропускають настільки важливий доказ. Адже, через недосконалий розгляд справи хлопець сідає у в’язницю на пожиттєве. А тепер, 19 років потому, саме цей доказ сіє сумніви в голові журналістки, чиї статті допомогли суспільству повірити в те, що хлопець винен та додали громадського тиску у справу. Навіть батько Кейва, після виходу матеріалів від Поппі, дав свідчення проти свого сина у суді.
Журналістка бачить в цій справі резонанс та вирішує хайпанути на старій темі, вона починає випускати нові програми про Уоррена. Також у своєму подкасті, їй хочеться з’ясувати чи не помилилась вона, чи справді хлопець винен та що ще приховує ця справа.
Вже в першій серії Поппі і Кейва зіштовхують в одній кімнаті. І ось сюрприз, білий хлопець, відсидівши більшу частину свого життя у в’язниці став нацистом. Це перша проблема, яку зачіпає картина. У серіалі покажуть яка стіна стоїть між афроамериканцями та білими у Штатах та яким чином її можна зсунути. Також багато акцентів буде зроблено на тому як себе поводить поліція по відношенню до усього населення.
Після невдалої зустрічі з Уорреном, журналістка хоче навідатися до його батьків і намагається дізнатися якісь подробиці того, що відбувалося в ніч вбивства 19 років тому. Однак, батько Кейва, після того як посадили його сина, пішов із дому до іншої жінки. А мати, хоч і продовжує вірити в його невинність та регулярно відвідує у тюрмі, але вже навряд чи зможе битися за сина.
І тут глядачеві оголюють другу проблему серіалу – відносини батьків та дітей. Підкреслюється, що рідні Уоррена Кейва вже змирилися з тим, що відбувається і їм особливо не до того, щоб колупатись у справі, які відбулась багато років тому. Вони залишили сина за гратами і старі-нові докази у справі сприймають доволі дивно. Особливо, не хоче чіпати справу Уоррена його батько, через що Поппі приділяє йому більше уваги та намагається з’ясувати, що той приховує вже 19 рокв. Також, по ходу серіалу будуть підніматися і відносини самої Поппі Парнелл з сім’єю. Її батько обходився з нею жорстоко і навіть залишив на кілька місяців з прийомними батьками, а сестри не дуже підтримують те, що вона вирішила узятись за покинуту справу нациста.
Після невдалих спроб, дізнатись хоч щось нове у справі Кейва, Парнелл намагається розшукати сестер Беркхам, які в ніч вбивства їх батька-письменника були в будинку і могли щось приховати від слідчих, адже саме невпевнені свідоцтва однієї з них дали привід Поппі засумніватися в своїх діях багаторічної давнини. А їх матір після вбивства чоловіка поводить себе надто дивно та викликає підозри.
Таким чином, вже в першому епізоді глядача підводять до третьої основної проблеми серіалу. Творці проекту задаються питанням, на що готові піти родичі, щоб уберегти один одного. І в сюжеті стрічки буде десятки моментів, коли одні будуть покривати інших, аби ніхто так і не почув правди.
Картина є відносно малобюджетною, але тут вдосталь гарних акторів, за рахунок чого і хотіли витягнути серіал. У трейлері глядачі відразу бачать популярного Аарона Пола, який раніше блиснув в серіалах «Пуститися берега», «Світі Дикого Заходу» і «Шлях».
Також після успішних оскарівських номінацій за фільми «Приховані фігури» і «Форма води», у серіали вирішила повернутися Октавія Спенсер, обравши для себе досить суперечливого персонажа. Їх гра була доволі посередньою, особливо Аарона Пола, і якщо ви хотіли дивитися серіал тільки через нього, – не поспішайте. Усі герої стрічки, звичайно ж, проходять досить складний шлях, але тут присутня найбільш виразна фігура, що варта вашої уваги.
Я хочу відзначити роботу Ліззі Каплан, яка в серіалі грає відразу двох сестер Беркхам. Хоча на хвилину я все ж подумав, що у картині реально зняли двох близнючок. Ось вона дійсно витягла картину і показала, що на одних старих успіхах неможливо рухатися вперед і необхідно розвиватися від ролі до ролі. Їй вдалося розділитись в кадрі і майстерно показати характер обох сестер. Ви мали змогу бачити її в «Касл-Року» або роботі «Майстри сексу».
Зазначу, що серіал заснований на реальні історії журналістки Сари Кеніг, яка записала один з найпопулярніших подкастів в історії під назвою Serial, присвячений справжній кримінальній справі Аднана Сайеда. Однак, до сюжету додали ще роман «Ти спиш авторства Кетлін Барбер, який не мав особливо успіху. Продюсувала картину проявляюча активність останнім часом Різ Уізерспун, для сервісу Apple TV +, який намагається скласти хоч якусь конкуренцію Нетфліксу.
У серіалі є ряд сюжетних дірок, які прикриті, нібито, випадковостями. Автори намагаються зробити все, щоб глядач в це повірив, але у мене чогось не вийшло.
Кілька сцен більше схожі на сюр, але це недоліки шоуранерів, які намагалися запхати в проект занадто багато сюжетних ліній і просто їх недопрацювали або не змогли виразно донести до глядачів. Як підсумок, замість міцного детектива ми отримали трохи зім’яту суміш Мисливця за розумом, сімейної драми та проекту про «справжню» Америку.
Якби не оригінальні сюжетні повороти в серіалі, то я, швидше за все, так би його і не додивився, але в певний момент картина захоплює та вабить за собою.
Фінал автори трохи прикрасили, але він вийшов досить логічним і тепер їм необхідно зробити найголовнішу річ – закрити проект і більше до нього не повертатися. Історія не стала дуже атмосферною та навряд чи надовго запам’ятаеться, але у картині є над чим поміркувати в процесі перегляду.