Огляд серіалу Найгучніший голос /// The Loudest Voice та огляд фільму Сенсація /// Bombshell
Режисери дуже часто знімають якісь картини не за оригінальним сценарієм, а по роботі, яка отримала успішні відгуки у літературному або соціальному середовищі. Найчастіше продюсери таких проектів намагаються заскочити у свій потяг хайпу та зробити свою кар’єру за рахунок інших. Саме така історія відбулася з Роджером Айлзом, який став тим самим потягом, на який сіли усі бажаючі. І після того, як про нього написали книгу, вона була екранізована як серіал і як окремий фільм.
Мене звуть Сашко, я дивлюсь серіал за серіалом та розповідаю вам про ті, на які варто витратити свій час.
Історія серіалу про Айлза дуже заполітизована та розповідає про один з найжорстокіших бізнесів – телевізійний. У 1996 році Айлз створив найгучніший голос республіканської партії в Америці – Fox News. Він був упевнений, що коли люди вмикають телевізор, то вони вже точно знають кого вони підтримують і їм зовсім не потрібні об’єктивні програми чи аналітика. Він ставив молодих дівчаток з довгими ногами перед камерами і на його думку було абсолютно неважливо, про що вони розповідають. Відмічається, що саме команда Айлза вигадала робити столи зі скла, аби не ховати жіночі ноги від глядачів.
Сам серіал заснований на книзі Гебріала Шермана, який протягом декількох років писав викривні статті про Fox News та їх боса, а потім видав товстеньку книгу, яка запустила вир подій, що по суті поставили хрест на усьому житті Айлза. Але при усіх своїх мінусах та нестриманості у висловах, Айлз працював з трьома президентами та саме його автори серіалу Найгучніший голос називають архітектором перемоги Трампа у 2016 році.
Варто відмітити, що серіал робили Showtime, які є прямими конкурентами мережі Fox News і вони у цій роботі зробили Айлза буквально дияволом. На екрані він знущається над жінками, принижує журналістів та буквально втоптує у бруд кожного, хто має свою думку на телевізійні процеси.
Звичайно прикрасою серіалу є Рассел Кроу, який буквально став Роджером Айлзом. Він його не зіграв, він саме став ним. З першого погляду, можна не впізнати актора, адже гримери зробили свою справу на сто відсотків. Він блискуче контролює накладне тіло і сцена за сценою створює портрет наскільки близкий к оригиналу, настільки й зловісний. Недарма йому вручили Золотий глобус за кращу чоловічу роль.
Поданий на екрані образ Айлза не може викликати нічого окрім огиди до його способу життя та мислення. Саме його історія з харрасментом заклала перші камінці у фундамент руху під назвою Metoo.
Серіал сконструйовано таким чином, що глядач бачить лише поворотні моменти у кар’єрі Айлза. Від створення каналу та 11 вересня, до перемоги Обами та Трампа. Картина підкреслює, як невдалі моменти в житті країни можна обіграти на свою користь та досягти успіху, не виходячи з кімнати. Головне, щоб в ній ваш голос був найгучнішим.
Окремо варто поговорити про сексуальну сторону серіалу. Вона ж найбридкіша та показана настільки реалістично, наскільки можна собі уявити. За сюжетом серіалу, фатальною жінкою у долі Айлза стала Гретхен Карлсон, яку зіграла Наомі Воттс. Жінка заявила, що її звільнили через те, що вона відкинула наполегливі залицяння Айлза. Той нібито коментував її фігуру, давав поради по одягу, який цю фігуру міг би підкреслити. Карлсон повідомила, що Айлз розповів їй про відносини з трьома іншими дівчатами, які здобули титул «Міс Америка». І вона вирішила кинути імперії Fox виклик, та пішла до суду. У серіалі яскраво підкреслено момент того, як інші жінки боялися Айлза та до останнього терпіли його знущання. Сама ж Карлсон ризикнула своєю кар’єрою, сім’єю та репутацією в першу чергу заради себе, але також і заради тих жінок, що боялися вимовити й слова у великій команді Fox News.
Фатальним чоловіком для Айлза став Гебріал Шерман, якого також декілька разів показали в картині. До Айлза він не дістався прямо, той не збирався з ним зустрічатися, але Шерман зустрівся близько з 600 людьми та фанатично назбирав стільки компромату, що відмитися медіамагнату було просто неможливо.
І якщо Шерман лише на словах намагався зруйнувати імперію Айлза, то Карлсон оперувала фактами та позовами до суду. Та досі невідомо, чи був якийсь сексуальний примус у відносинах медіамагната та ведучої новин. А ось хто точно постраждав від дій Айлза, то це Лорі Лан, що 20 років була коханкою боса Fox News і вже декілька років намагається відстояти свою репутацію у судах проти авторів серіалу та сім’ї Айлза.
Найгучніший голос це не найпростіша для перегляду картина. Тут немає особливої динаміки, хоча автори намагаються виправити цей недолік за допомогою нелінійного монтажу, але як політичний трилер серіал безумовно гарний, особливо з огляду на те, що він заснований на реальних подіях із зовсім недавніх подій в історії США.
Не чекайте від сюжету цього серіалу про ЗМІ карколомних розслідувань – як не чекаєте їх, швидше за все, й від самого Fox News. «Найгучніший голос» – це інсценування того, як зароджувався один із найпопулярніших «таблоїдних каналів», як Айлз домігся можливості робити нішеве ТБ всупереч тим, кого називав ліберальною елітою, як Fox зумів примножити глядацький капітал попри перенасиченість кабельного ринку та як ведучі каналу зуміли розколоти Штати на два табори.
Деяким може здатися, що в серіалі висміюються певні цінності, але це не так. Автори справедливо розкривають типаж людей, яким притаманно лобіювати тільки свої інтереси. А полювання за особливим статусом такі люди одягають в релігійність і любов до батьківщини – компрометуючи і те, і інше.
Творці серіалу Найгучніший голос спробували показати, як Роджер Айлз з непоганої в принципі людини з власними, нехай і трохи перекрученими принципами, за 20 років перетворився на справжнього параноїка і монстра, готового на все, щоб відстояти свою точку зору і захистити Америку від небезпек, більшість з яких він сам і вигадав. Як щоденна маленька брехня отруювала його, його оточення, його співробітників, його країну.
Це дуже якісний серіал про журналістику і внутрішню кухню життя новинних каналів. Адже люди не хочуть нічого знати, вони хочуть думати, що щось знають, хіба ж не так?
Та на цьому телевізійники не відпустили історію Айлза і в тому ж 2019 році про його непросте життя випустили фільм під назвою Сенсація. Якщо бути точним, то в ньому детально розкладають по поличкам останні два роки життя Айлза, коли на поверхню випливла історія з домаганнями.
«Сенсація» – це фільм, де три амбітні журналістки квапливо передають одна одній сюжетну лінію, немов естафетну паличку. З перших кадрів видно, що автори фільму намагалися зроби все, аби не повторювати серіал. Головні героїні картини, з самого початку задають дуже швидкий темп та розповідають історію навіть в очі глядачам, зламуючи четверту стінку, але всі їх прийоми, нажаль, видихаються вже у середині перегляду.
Звичайно про фільм почали говорити усюди саме через підбір акторів. Якщо у Найгучнішому голосі головною скрипкою був Рассел Кроу, то тут їх було відразу три і звичайно не обійшлося без гриму.
Шарліз Терон зіграла відому ведучу Меган Келлі, якій не було приділено уваги у серіалі. Хоча досі невідомо – чи були у неї інтимні відносини з Айлзом. Вона одною з останніх заявила про те, що Айлз її домагався. Але ніяких фактів так і не було наведено, хоча жінка працювала на телеканалі з 2006 року.
Марго Роббі випала роль Кайли Поспісіл, вигаданої стажерки, яка тільки починала свою кар’єру через кабінет Айлза. Та саме за неї у фільмі переживаєшь більш за всіх. Бо актриса була живою та натуральною, на відміну від своїх колег.
Ніколь Кідман у великій кількості гриму зіграла Гретхен Карлсон. І як на мене, в неї це дуже погано вийшло, від слова зовсім. І вона навіть не отримала номінацію на Оскар, хоча Терон та Роббі були в списках.
Сюжет закручують навколо ситуації з Карлсон, яка виступає проти Айлза та чекає підтримки від інших жінок, та вони не поспішають говорити хоч слово у бік боса.
І таким чином фільм доходить майже до половини, але в один момент збивається з ніг та вже не підіймається. Якщо глядачі не дивилися серіал Найгучніший голос або не читали щось про цю історію, вони просто не зможуть зібрати все до купи та зрозуміти що до чого. Мабуть у Штатах кожен другий швидко зведе всі сюжетні лінії та поставить крапку, але поза США такий фільм можна було і не показувати.
Немає глибини і у характерах трьох основних героїнь фільму, ми практично до кінця сюжету не розуміємо їх мотивів і історії, логіка їх вчинків не до кінця зрозуміла глядачу.
У фільмі, на відміну від серіалу, бекграунд, мотиви, передісторія Айлза абсолютно не зрозумілі, він постає перед нами вже досить немічним літнім чоловіком, що пересувається за допомогою тростини, маневруючи між інтересами каналу і вимогами кандидата в президенти Дональда Трампа.
Фільм як би розвалюється на дві частини, перша присвячена конфлікту Келлі – Трамп, друга – Карлсон – Айлз; очевидно, автори сценарію намагалися провести паралелі між кандидатом в президенти і главою Fox News, показати схожість їх поведінки по відношенню до жінок, їх нещадну експлуатацію та безкарність. Але композиційний зв’язок між цими двома історіями простежується погано і створює відчуття того, що в проєкт вмістили все, що тільки можна було вмістити.
Якщо в серіалі були філігранно показані психологічні і фізичні наслідки такої поведінки Айлза по відношенню до жінок, тонко передано відчуття страху молодих журналісток перед босом, то у фільмі героїні здаються всередині такими ж восковими і штучними, як і грим на їхніх обличчях, за деякими виключеннями.
«Сенсація» поступається серіалу «Найгучніший голос» як в актуальності, так і в глибині підходу і переконливості. А головне: фільм нічого не додає до історії Роджера Айлза, нічого нового, крім трійки актрис – Шарліз Терон, Ніколь Кідман та Марго Роббі.
Розумію, що не зовсім правильно порівнювати серіал та фільм. Але в цьому випадку історії достатньо схожі. Тому глядачу вирішувати, яку з картин йому дивитись, та на мою думку Сенсація трішки доповнює Найгучніший голос та більш детально розкриває саме момент того, на що готові піти люди заради кар’єри. І якщо серіал залишає хоч якусь надію на те, що не всі готові на будь-що, то фільм підкреслює, що у сучасному світі тільки великі гроші можуть змусити боротися за свою гідність.
Тому залишаю вам дві історії про бридкий телевізійний світ, та починаю знов дивитись серіал за серіалом.
