Карлики, психопати, кролики й перестрілки. Аналіз фільмів Мартіна Макдони.

Карлики, психопати, кролики, перестрілки. Одні й ті самі актори. Дрібниці. От з чого у двох рядках складається всесвіт Мартіна МакДони. Режисер зняв всього чотири картини. 3 повнометражних і оскароносний короткометражний дебют – «Шестизарядний».
Непідготований, або неуважний глядач може побачити в стилі Мартіна МакДони явну схожість з Квентіном Тарантіно чи Гаєм Річі. Вони всі використовують діалоги як один з козирів фільму, але в Мартіна ще й прекрасні монологи — чого варта промова карлика в «Залягти на дно в Брюгге». В усіх них є актори-улюбленці. Всі люблять кров і лайку, але тільки Мартін ірландець. Він ніколи не забуває про справедливість. Справедливість — коник його фільмів та персонажів. На цьому засновані два його найбільш успішних фільми «Залягти на дно в Брюгге» й «Три білборди на кордоні Еббінгу, Міссурі».
Закцентую свою увагу саме на цих двох фільмах. «Залягти на дно в Брюгге» це приклад чистої меланхолії в якій вимочили кіноплівку і показали нам. Схоже, що меланхолія тече по річці Хандельском, яка омиває береги одного з найстаріших міст Європи — Брюгге. Цей фільм приклад того, коли місто картини грає одну з найважливіших ролей, якщо не найважливішу. Половина діалогів, жартів й практично весь сюжет розвивається в старовинному бельгійському містечку. Вежа в центрі міста стає однією з найважливіших сцен фільму, музей з картинами Босха також вдало обіграний. Кожен, хто дивився фільм закохується в це місто, на відміну від героя Коліна Фаррелла. Колін невдоволений, йому нудно, він плоть від плоті Дубліну і як квітка, яку зірвали з дерева, так і Колін засихає вдалі від свого дерева – Дубліну. Проте засихає він не через своє місцеположення, а через свої дії. І тут в гру вступає ще один козир Мартіна МакДони – флешбеки.
В кожному фільмі вони присутні і обов’язкові, за допомогою них він пояснює мотивацію персонажів й через них ми розуміємо переживання головних героїв. На протязі всього фільму головний герой Рей затухає й не може собі пробачити вбивство дитини. Так само не може пробачити вбивство дитини й Мілдред Хейз з «3 білбордів», але вже своєї. В цій історії також важливу роль грають флешбеки. Вони розказують історію сім’ї Мілдред, Джейсона Діксона і з рештою всього Еббінгу.
Одні й ті самі актори. Мартін МакДона дуже любить Брендана Глісона, Коліна Фаррелла, Сема Роквелла, Вуді Гаррельсона. Ці всі актори незвичайні, майже всі вони ірландського типажу, або ірландці. Всі вони вміють прекрасно поєднувати драму і комедію, а це необхідно для фільмів Мартіна. В них навіть найсумніша подія, може стати комічною. Це він показує вже в «Шестизарядному», за який він забрав «Оскар», він мав брати ще один за останній свій фільм, але кіноакадеміки знов довели свою бездарність.
Гостра соціальна трагікомедія. «Три білборди на кордоні штату Еббінгтон, Міссурі» це сценарій вищого ґатунку. Якщо в попередніх своїх картинах сценарії Мартина були сильні, тут він доходить до досконалості. Вгадати кінцівку неможливо, а розкрившись сценарій дає переосмислити героям свої погляди на життя. Місто знов обрано невипадково. В Міссурі йшли найбільш жорстокі битви громадянської війни.
В першому акті він майстерно розкриває сторони конфлікту. Білборди парою речень розказують історію, й вони в той же момент є каменем зіткнення. Це контрольна точка історії. Це тупик для минулого героїв, й зруйнування цього каменю є дорогою в майбутнє. Також ми розуміємо витоки конфліктів. Для сім’ї Мілдред це домашнє насилля, для сім’ї Діксона його належність до американських південців. Обидва головних героїв сповнені ненависті і бажають насилля. Як раз вищезгадані білборди зіштовхують лінії героїв і спонукають їх піддатись бажанню творити насилля.
В момент цього зіткнення помирає шериф, герой Вуді Гаррельсона. Його смерть відкриває дорогу до насилля, і дозволяє героям не дотримуватись правил, оскільки з шерифом помирають і вони. Далі відбувається знищення сторонами один одного, але письма шерифа рятують це місто і головних героїв. Вони змінюють їх і дозволяють Еббінгу переродитись. Яскравий символ переродження — білборди, які згорають в кінці другого акту, й як фенікс знов народжуються на початку третього. 9 з 10 режисерів зробили б геппі-енд в цьому фільмі, але Мартін розумніший. Цим фільмом він показує абстрактність й циклічність життя.
МакДона любить відкриті кінцівки, вони дозволяють нам лишитись з героями в тому ж місці, де ми з ними зустрілись. Герої пережили цю історію, але вони лишились з нами. Їх історія незакінчена. Герой Брендана Глісона в «Шестизарядному» стріляє в кролика замість себе, зациклює кількість смертей доводячи до шести і лишається в тому жахливому дні, коли в нього померла дружина. Рей, який можливо вже в чистилищі під час подій фільму, відправляється в медичну лікарню, й намагається вирішити, що робити, якщо йому вдасться вибратись з Бельгії. Мілдред і Діксон в кінцівці теж не знають, що робити. Вони втомились від насилля, але не впевнені, що можуть по іншому.
Мартін МакДона геніальний сценарист. Він неймовірно прописує героїв. Його деталі грають важливі ролі в розвитку сюжету. Так монетки, які не прийняв охоронець в героя Брендана Глісона при підйомі на вежу в «Залягти на дно в Брюгге» дозволяють тому врятувати героя Коліна Фаррелла і такі приклади є в його кожному фільмі. В картинах Мартіна прекрасний, справедливий ірландський дух, неймовірна іронія й ти ніколи не знаєш чи ти дивишся комедію, чи драму, хто помре наступний, і як закінчиться фільм. Його діалоги стали мемами, чого варте порівняння чистилища і Тоттенгему з «Залягти на дно в Брюгге», а він може стати легендою. Він вже є єдиним з часів Вільяма Шекспіра автором, 4 п’єси якого одночасно йшли в лондонському королівському національному театрі. Він вже взяв «Оскар» за короткометражний фільм, лишилось забрати головну статуетку, але для Мартіна визнання не головне. Від кожної історії він отримує задоволення разом зі своїм глядачем.
Хто більше? Це питання.