Sony та Netflix: новий альянс стримінгових війн
Учора стало відомо про те, що кінокомпанія Sony підписала з Netflix п’ятилітній контракт, згідно з яким стримінгова платформа отримує ексклюзивні права на показ фільмів Sony в США після прокату в кінотеатрах та платних онлайн-майданчиках на кшталт iTunes і Google Play. Вартість угоди склала більше мільярда доларів, і вона вступить у силу вже з 2022 року. До числа фільмів, на які вона розповсюджується, входять, зокрема, «Морбіус», Uncharted та сиквели до «Людини-павука» з Томом Голландом, «Джуманджі», «Венома» й «Людини-павука: Навколо всесвіту».
За умовами цього контракту Netflix отримує ексклюзивні права на показ фільмів Sony у США протягом 18 місяців, після чого вони можуть продаватися й на інші платформи. Також Netflix отримує 2-3 нові фільми на рік, які не будуть показані в кінотеатрах, а одразу з’являтимуться на стримінгу. Щоправда, ця деталь у різних видань відрізняється. Deadline повідомляє, що Netflix отримує право першої купівлі для тих фільмів, які Sony вирішить не показувати в кінотеатрах. NY Times же каже, що Sony робитиме два-три фільми на рік спеціально для Netflix, на додачу до своєї основної лінійки. Щоправда, якщо врахувати тенденцію Netflix купувати все, що їм пропонують, на практиці ці розбіжності можуть бути непомітними.
Навіщо це потрібно Netflix?
Netflix — найпопулярніший стримінг-сервіс Америки. Але вже далеко не єдиний, і темпи, з якими він зростає, помітно відстають від його конкурентів: Amazon, Disney+, Hulu та HBO Max. За останніми дослідженнями, ринкова частка Netflix у США складає 20%, хоча ще минулого року складала 29%. Це втрата 31% ринкової частки за дуже короткий час. Зазначимо, що це стосується саме американського ринку, бо на глобальній арені у них досі немає конкурентів (наприклад, у більшості країн узагалі немає Disney+ чи HBO Max).
Що ще важливо, з постанням нових конкурентів Netflix почав втрачати не тільки нових абонентів, але й істотну частину бібліотеки. Адже фундаментом, на якому будувався успіх компанії, були фільми та серіали інших кіностудій, які можна було дивитися за сталу місячну плату. Коли студії зрозуміли, що конкурент нарощує собі аудиторію за їхній рахунок, вони почали відкликати свої фільми та серіали, і з кожним роком на Netflix почало з’являтися все менше відомих картин від голлівудських студій і все більше ексклюзивів, часто сумнівної якості.
Ще раз наголошу, що йдеться саме про американський Netflix. На ньому ви не знайдете ні фільмів Крістофера Нолана, ні «Друзів» та «Теорії великого вибуху», ні «Шрека», хоча всі ці фільми та серіали є на Netflix для українців. Принаймні, поки що є, бо у нас ще не з’явилися HBO Max, Peacock чи Paramount+.
І в подальшому ситуація тільки погіршуватиметься, адже з «великої п’ятірки» голлівудських кіностудій (куди входять Disney, Warner Bros., Universal, Paramount і Sony) всі, крім Sony, створили власні стримінг-сервіси, куди й відправлятимуть свої нові фільми. А це означає, що зовсім скоро бібліотека Netflix складатиметься винятково з власного контенту, а ті фільми, які були в кінотеатрах, можна буде подивитися тільки деінде.
Саме тому сервіс не пошкодував ані пів мільярда за дві частини «Ножі наголо» (фільму, який успішно йшов у кінотеатрах), ані мільярда доларів на ексклюзивні права Sony. Бо хоч бібліотека Sony й поступається Disney чи Warner Bros., але це принаймні фільми, які матимуть власну промокампанію, які показуватимуть у кінотеатрах і які не асоціюватимуться тільки з дешевим домашнім переглядом.
Навіщо це потрібно Sony?
За останні кілька років чотири з п’яти студій вищезгаданої «Великої п’ятірки» відкрили власні стримінг-сервіси. Першим став Disney+ від Disney (листопад 2019), потім пішли Peacock від Universal (квітень 2020), HBO Max від Warner Bros. (травень 2020) і, нарешті, Paramount+ від Paramount (березень 2021). Sony — єдині, хто залишився без власної платформи і, схоже, наступні п’ять років утримаються від боротьби на цьому фронті.
Причин, чому Sony вирішили не ризикувати з власним стримінгом, декілька. По-перше, у них уже є невдалий досвід відкриття платформи потокового відео. Не всі згадають, але сервіс PlayStation Video почав роботу ще в 2010 році й навіть експериментував із власним контентом, створивши «Сили» за однойменним коміксом Браяна Майкла Бендіса. Цей серіал став єдиним ексклюзивом платформи, яку закрили на початку цього року, після десятиліття майже непримітного існування.
По-друге, вони вже встигли побачити, наскільки непросто запустити власний стримінг, навіть коли маєш вражаючу бібліотеку контенту. Найяскравіший приклад — HBO Max, про проблеми якого ми вже згадували. Що й казати про бібліотеку Sony, яка поступається конкурентам і за глибиною, і за впізнаваністю контенту. І HBO Max — ще не найгірший приклад.
Quibi — стримінг-сервіс, «фішкою» якого були короткі відео (тривалістю до 10 хвилин) — протримався на ринку менше року, з квітня по грудень 2020. За цей час він встиг витратити більше мільярда доларів на виробництво власного контенту, який згодом продав американській медіакомпанії Roku за суму менше 100 мільйонів. Про долю Paramount+ судити поки рано, але вони принаймні мають в арсеналі не тільки фільми, а ще й велетенську бібліотеку серіалів CBS (від «Зоряного шляху» до «CSI»), арсенал мультфільмів Nickelodeon та спортивні трансляції.
Очевидно, що Sony вирішили не лізти стрімголов у цю штовханину й подивитися, як зміниться ландшафт медіапростору в наступні роки. Якщо всі чотири «студійні» платформи міцно встануть на ноги, то можна сміливо очікувати, що через п’ять років ми побачимо Sony+ або реінкарнацію PlayStation Video. Якщо ж ринок не витримає стількох бійців, то значить, що боротьба за бібліотеку Sony стане ще запеклішою. Поки що ж компанія стала багатшою на мільярд доларів, отримавши надійний і вже популярний майданчик для додаткового промоушну своєї бібліотеки.
