Стрімінг під час чуми: що означає рішення Warner Bros. для кіноіндустрії
Сьогодні стало відомо, що всі фільми кіностудії Warner Bros. наступного року вийдуть одночасно в кінотеатрах та на стрімінговій платформі HBO Max, де будуть доступними для перегляду на загальних умовах підписки (без додаткової ціни). Провисівши там місяць, вони зникнуть, а потім з’являться в цифровому просторі за звичною схемою: спершу в магазинах на кшталт iTunes та Google Play, потім на стрімінгах, DVD та Blu-Ray. Це стосується в тому числі й усіх флагманів кіностудії: «Дюни» Дені Вільнева, «Матриці 4» Лани Вачовскі та «Загону самогубців» Джеймса Ґанна.
Спробуємо розібратися, навіщо студія наважилася на цей крок, що це означає для кінотеатрів та що це означає для нас, звичайних українських глядачів.
Навіщо Warner Bros. це зробили?
Очевидно, що почати варто з пандемії, яка закрила чи принаймні підкосила кінотеатри по всьому світу. Це позбавило кіностудії головного джерела доходів — власне театрального прокату своїх фільмів. Різні студії відреагували на це по-різному. Наприклад, Universal і Paramount просто заморозили виробництво фільмів і перенесли прем’єри на цілий рік. А от Disney проекспериментували, показавши «Мулан» на власній платформі Disney+ за додаткову плату в абсурдні 30 доларів. У розмові з акціонерами CEO компанії заявив, що вони залишилися задоволені такою схемою, але наступна прем’єра стрімінгу (піксарівська «Душа») буде доступною вже всім підписникам без додаткового цінника.
Warner Bros. опинилися в ситуації, схожій на Disney. На відміну від Universal і Paramount, у них занадто багато фільмів уже готові та перебувають у виробництві, і якщо відкласти всі стрічки на рік, то це просто перекриє кисень кіностудії.
Спершу вони ризикнули з кінотеатрами, але ризик не виправдався. Загальні збори «Тенета» склали близько 360 мільйонів при бюджеті в 200, а значить, студія втратила на фільмі від 50 до 100 мільйонів доларів (нагадаємо, що після відрахувань прокатникам і видатків за маркетинг кіностудії отримують приблизно половину американських касових зборів і третину міжнародних). Тому з наступним своїм блокбастером — «Диво-жінкою 1984» — Warner Bros. вирішили спробувати іншу схему: одночасний реліз фільму в кінотеатрах і на власному стрімінговому сервісі HBO Max.
Головним стимулом для такого рішення стали показники HBO Max, які балансують між провалом і катастрофою. Попри величезну бібліотеку (переважно фільмів, а не серіалів), за пів року існування стрімінг набрав менше 9 мільйонів активних підписників. Для порівняння, Disney+ за рік роботи зібрав більше 70 мільйонів підписників.
Реліз «Диво-жінки» дав сигнал іншим стрімінгам, що «Ворнери» готові до нестандартних рішень. Першим підготував нестандартне рішення Netflix, запропонувавши минулого тижня більше 200 мільйонів доларів за право випустити «Годзіллу проти Конга» одразу на стрімінгу. Це майже повністю компенсує витрати на виробництво фільму, дозволяючи студії Legendary, яка зробила стрічку для Warner Bros., фактично вийти «в нуль». Але «Ворнери» відмовились, давши початок спекуляціям, що вони готують щось масштабніше. Так і сталося.
У стрімінгових війнах, де головним ресурсом є оригінальний контент, HBO Max отримали настільки потужне підкріплення, яке тільки можна собі уявити. За 15 доларів на місяць (тобто за ціною у півтора квитка в кіно) американці отримали можливість подивитися одні з найбільших блокбастерів року. А система «кожен фільм доступний тільки перший місяць» змушує тримати підписку цілий рік. Жодного ризику підхопити вірус, не треба кудись їхати, шукати няню для дітей чи переплачувати за попкорн і колу.
Якщо навіть це не дозволить HBO Max радикально збільшити свою глядацьку аудиторію, то, мабуть, місце прокляте. Бо таке рішення Warner Bros. додає платформі не тільки затребуваний контент, але й таку дещо ефемерну річ як «статус». Скільки б грошей не вкладав Netflix у своє оригінальне кіновиробництво, його фільми досі часто сприймаються як «ті, кого не купили мейджори». Сприяють цьому статусу й сумнівні сиквели, які Netflix штампує пачками, де кожен гірший за попередній. HBO Max, у свою чергу, отримує фільми, на яких є знак якості від однієї з найбільших і найуспішніших кіностудій у світі.
Коли ми наводили цифри підписників, ми не зазначили, що підписка на HBO Max коштує вдвічі дорожче за Disney+ та в півтора раза дорожче за Netflix. І якщо з останніми їм поки тягатися рано, то навіть половина аудиторії діснеївського стрімінгу приноситиме Warner Bros. такий самий дохід, як і конкурентам. І неважко порахувати, що з ціною підписки в 15 доларів навіть 70-мільйонна аудиторія приноситиме стрімінгу мільярд доларів на місяць.
Що це означає для кінотеатрів?
Про те, що кінотеатри і кінопрокат уже не будуть такими, як раніше, казали з самого початку карантину. Проте довгий час це залишалося загальними віщуваннями, не підкріпленими конкретикою. І в гіпотетичній ситуації, якби вірус раптово зник, то ті кінотеатри, які витримали локдаун, просто відкрилися б знову й почали показувати фільми так само.
Але згодом почали з’являтися перші реальні зміни. Наприклад, Universal і найбільша американська мережа кінотеатрів AMC підписали багаторічну угоду, яка скорочує прокатне вікно фільмів кіностудії до трьох тижнів, після чого та одразу може виводити їх на стрімінги або в цифровий продаж. За це кінотеатри отримають відсоток, як компенсацію за втрачений дохід від кінопрокату.
Проте рішення Warner Bros. — це зовсім інший масштаб змін. Кіностудія відібрала у кінотеатрів їхній головний козир — ексклюзивність. Тепер для того, щоб привабити публіку, кінотеатри не можуть просто показати їм те, чого вони не побачать вдома. Їм доведеться завойовувати увагу та, головне, гроші глядачів інакше.
Найбільшим ударом це буде для тих кінотеатрів, які давно не дбають про глядацький досвід — з незручними місцями, старими проєкторами, брудними залами. Тих кінотеатрів, куди ви змушені ходити тільки тому, що більше ніде не побачите нову «Матрицю» чи екранізацію «Дюни». Тепер їх можна буде подивитися і вдома.
Стрімінги вже доволі давно протиставляються кінотеатрам, але тепер вони нарешті отримали можливість поборотися в рівних умовах. Звісно, це не означає, що кінотеатри цю боротьбу програють. Так само як театри не вимерли у боротьбі з кінотеатрами, кінотеатри не зникли в суперництві з телебаченням, а телебачення ще тримається в протистоянні з інтернетом.
Театри в ХХ столітті перевинайшли себе — стали елітарнішими, експериментальнішими. Вони стали пропонувати глядачу досвід, який він не міг отримати в кінотеатрі чи, тим паче, вдома. І рішення «Ворнерів» підштовхує кінотеатри до того, щоб вони зробили те саме. Щоб похід у кіно був не просто способом подивитися фільм, а неповторним досвідом, на який ви готові свідомо витратити свій час і гроші.
Цікавим також є те, наскільки 2020 рік змінив акценти в оцінці значення кіностудій та кінотеатрів одне для одного. Простий приклад: вищезгадана угода між Universal і AMC почалася з того, що AMC на початку карантина заявила, що більше ніколи не показуватиме фільми цієї кіностудії на своїх екранах. Причиною такого рішення стали «Троллі 2», яких Universal випустила в iTunes одночасно з кінотеатральною прем’єрою.
Тоді найбільша американська мережа кінотеатрів оперувала з позиції сили, знаючи, скільки грошей втратить кіностудія, якщо її фільми не показуватимуть на екранах AMC. Відтоді пройшло менше року, і таке саме рішення Warner Bros. поки що змушує кінотеатри мовчати. Бо нові гучні прем’єри потрібні їм не менше, ніж кіностудіям. І, за ствердженням «Ворнерів», таке гібридне рішення дозволяє їм дбати і про власні інтереси, і про інтереси кінотеатрів.
Що це означає для українського глядача?
Усе це залишає ще одне важливе запитання: а яке це має значення для українського глядача, який не має змоги підключитися до HBO Max? На території України HBO Max не працює, і навряд чи з’явиться навіть наступного року. Одна з вагомих причин — «Амедіатека», якій належать права на трансляцію контенту HBO на території СНД. Ще одна причина — наш ринок не настільки цікавий американцям, щоб починати міжнародний запуск з нього. Першими, за офіційними планами, підуть Латинська Америка та Західна Європа. Коли дійде наша черга, припустити важко.
Тому українським кінотеатрам не доведеться конкурувати зі стрімінгом. У них, найімовірніше, буде інший, набагато знайоміший ворог — піратство. Щойно фільми з’являтимуться на HBO Max, їх можна буде знайти в мережі в найкращій якості. Звісно, мовою оригіналу. Значить, уже за кілька днів їх можна буде знайти в неліцензійному перекладі будь-якою мовою світу.
Це залишає українським прокатникам козир, якого позбавлені їхні американські колеги — ранній доступ до контенту, що дозволяє зробити якісну локалізацію. Це чудовий привід піднімати й без того високі стандарти дубляжу, які неможливо буде відтворити неякісним аматорським перекладам. Іншими словами, як кінотеатри матимуть доводити, що досвід перегляду стрічки у них кращий за досвід перегляду стрічки на стрімінгу, так само й наші прокатники змушені будуть доводити, що офіційна локалізація краща за те, що можна подивитися в інтернеті нелегально. І сподіваємося, що вони зможуть вистояти в цій боротьбі. Бо інакше нам доведеться вибирати між якісним контентом винятково іншими мовами.
