Аnother brick in the wall

Якщо мова йде про найдорожчий голлівудський блокбастер, знятий у Китаї, то від фільму, як мінімум, варто чекати запаморочливих візуальних ефектів з культурним колоритом сходу. І в такому випадку «Велика стіна» Чжана Імоу не мала б розчарувати. Втім, фентезі про оборону Великої Китайської стіни від міфічних монстрів, як то кажуть, did not fail to disappoint. Адже «Велика стіна» — той самий випадок амбітного проекту, який не став якісним симбіозом візуально-героїчного стилю Чжана Імоу і монументального розмаху зйомки, що їх дозволяв бюджет фільму (наданий Голлівудом і Китаєм). Чому ж комбінація не спрацювала?

Дія фільму відбувається у Середньовічному Китаї десь у…власне, точно сказати, коли саме відбувається дія, важко. Часові рамки подій «Великої стіни» навмисне розмиті, десь між 11 і 15 століттям, надаючи їй антуражу легенди, або ж уникаючи кричущих історичних невідповідностей. Двоє європейських найманців Вільям (Метт Деймон) і Перо (Педро Паскаль) прибувають до Китаю у пошуках димного пороху. Тікаючи від набігу варварів, головні герої опиняються перед однією з веж Великої китайської стіни, де їх бере в полон військо імператора. Згодом головним героям належить дізнатись, що велична споруда захищає китайські землі не від ворожого вторгнення іноземців, а від орди міфічних монстрів, що жадають знищити все живе, атакуючи головну захисну споруду Китаю через кожні 60 років вже котре століття поспіль.

Надалі сюжет сконцентрується виключно на протиборстві людей і монстрів, демонструючи весь військовий потенціал Середньовічного Китаю, в тій чи іншій мірі дофантазований. Як не дивно, але центральна лінія оповіді, попри свою здавалося б важливість, ледь вибудована: поясненню хто, власне, ці ящероподібні істоти із зеленою кров’ю і чому вони хочуть знищити все живе, сценаристи виділили не більше трьох хвилин.

Ок, картина поставлена великим Чжаном Імоу (автор культових і глибоких блокбастерів «Герой» і «Дім літаючих кинджалів»), а отже можна не перейматись тим, що сцени баталій у фільмі домінують — він-то картинку зробить першокласну. І Чжан Імоу, чесно, з усіх сил старається виправдати наші сподівання. Хореографія боїв у парі з роботою камери і візуальними ефектами, можливо, навіть виправдають ваші 3D-сподівання. Не обійдеться тут і без улюбленого прийому режиссера «Arrow Cam», коли камера йде за випущеною стрілою. Прийом хоч і не новий у кіно, зате свого часу вражаюче реалізований саме Чжаном Імоу у фільмах про східні бойові мистецтва жанру «уся».

Коментар незадоволеного редактора:

Чесно сказати, хореографії бою тут як такої немає. Кудись поділися східні бойові мистецтва. Максимум, на який здатні актори — це штрикнути монстра в око або випустити у нього стрілу. Нудно і викликає чергові запитання, адже найвправніші китайські воїни не здатні подолати монстрів, яких європейці б’ють ледь не голими руками.