Перший млинець

Те, що Михайло Хома рано чи пізно з’явиться на великому екрані, було зрозуміло ще по YouTube-каналу гурту Dzidzio — команда регулярно знімала 10-15-хвилинні відео про життя власних вигаданих персонажів. У 2017 році у кінотеатрах вийшов «Контрабас», який, за словами продюсерів, не лише окупився, але й заробив. У такому разі не дивно, що ми побачили «Перший раз» — другу частину пригод Дзідзя в кіно. Щоправда вона виявилась ніяк не зв’язана з першою.

Історія обертається навколо безробітного Дзіздя, який запізнюється на літак в Португалію, до мами, за що та його виганяє з міської квартири до села. Там цнотливий хлопець знайомиться з сестрою свого друга Квіткою і, як годиться, події набувають романтичного забарвлення.

Для «Першого разу» творча команда для чогось вирішила перезапустити історію. Образи Дзідзя та його мами залишилися незмінними, а от актори другого плану, атмосферу та жанр вирішили змінити.

Я вже писав у рецензії на «Скажене весілля», що вважаю «Контрабас» найкращою українською комедією останніх років. Попри всі проблеми з акторською грою та сценарієм, картина вирізнялась з-поміж решти конкурентів актуальним гумором, розумінням власної цільової аудиторії та локальним сатиричним тоном, який став візитівкою короткометражок гурту Dzidzio. Після перегляду картини були сподівання, що у невідворотному сиквелі автори попрацюють над помилками. На жаль, все вийшло навпаки.

Для «Першого разу» творча команда з невідомих причин вирішила перезапустити історію. Образи Дзідзя та його мами залишилися незмінними, а от акторів другого плану, атмосферу та жанр вирішили змінити. Замість сатири нам демонструють романтичну історію, яку намагаються подати під виглядом секс-комедії. Щоправда сексу в фільмі з таким позиціонуванням майже немає, а тема цнотливості головного героя використовується хіба для кількох банальних і постановочних гегів.

Загалом основним лейтмотивом картини стає шаблонність. У нас тривіальний сюжет з очевидними сценарними рішеннями, передбачувані і клішовані жарти, більшість з яких застаріли ще десять років тому. Гумор у картині нагадує екранізацію старих анекдотів — дуже дивно бачити подібний підхід від людини, яка побудувала кар’єру на вдалому сатиричному образі.

96 хв / ХРОНОМЕТРАЖ
25 жовтня 2018 / ПРЕМ’ЄРА

комедія ЖАНР

РЕЖИСЕР:
Тарас Дронь
Михайло Хома

СЦЕНАРІЙ:
Тарас Дронь
Михайло Хома

В РОЛЯХ:
Михайло Хома
Сергій Либа
Анна Тихомирова
Ольга Кіяшко
Руслан Ніконенко
Володимир Карковський

ПРОКАТЧИК:
b&h film distribution

Залишається незрозумілим, навіщо було відмовлятися від попередніх сценарних доробків на користь кальки з не найкращих голлівудських комедій середини 2000-х.

Щоправда часом Дзідзя все ж прориває на звичне для нього жартівливе обігрування західноукраїнського життя. Це створює суперечливе враження, ніби автори навмисно обмежували оригінальний підхід персонажа, щоб створити щось абсолютно нове. Залишається незрозумілим, навіщо було відмовлятися від попередніх сценарних доробків на користь кальки з не найкращих голлівудських комедій середини 2000-х. Як взагалі можна було всунути у стрічку 2018 року сцену абсолютно нереалістичного наркотичного тріпу, зробивши його ледь не кульмінацією? Що чекати далі? 10-хвилинну сцену мастурбації? Ой, таке нас теж чекає.

Нудні та нецікаві жарти тягнуть за собою таку саму історію. Якщо «Контрабас» розповідав оригінальний сюжет, то «Перший раз» починається як спроба зробити український «Американський пиріг», але через 30 хвилин сюжет різко змінює плани і йде по канві «зустрілися — закохалися — посварилися — помирилися». Завдяки такій зміні, про наявність якоїсь мотивації у персонажів можна навіть не говорити. Більше того, їхні дії зазвичай не мають жодних наслідків. Такий підхід перетворює стрічку у черговий набір скетчів.

«Перший раз» хочеться похвалити за один хороший сценарний хід — дівчина, у яку закохується Дзідзьо (її грає Анна Тихомирова) має вроджені проблеми зі слухом, які кілька разів дуже мило обігруються.

Не допомагає поліпшити ситуацію і акторська гра — особливо через самого Михайла Хому в образі Дзідзя. Не зрозумійте мене неправильно, він чудово знає власного персонажа і прекрасно тримається в кадрі, чим лише підкреслює погану гру решти присутніх у кадрі, які у своїй більшості обмежуються чіткою декламацією власного тексту. Так само засмучує і режисерська робота — Тарас Дронь цікаво підходив до короткометражок проекту Dzidzio, а у повному метрі себе не проявив.

Щоправда «Перший раз» хочеться похвалити за один хороший сценарний хід — дівчина, у яку закохується Дзідзьо (її грає Анна Тихомирова) має вроджені проблеми зі слухом, які кілька разів дуже мило обігруються. Враховуючи, що людей з особливостями у нас зазвичай не показують у кіно, то абсолютно здоровий підхід до персонажа (без бажання посміятися над ним) додає фільму крихту актуальності та оригінальності.

У мене немає сумнівів, що ми все ж побачимо третю частину пригод героя Михайла Хоми у кіно. У такому разі хотілося б, щоб автори перестали бездумно копіювати нерелевантні ідеї, а дотримувалися власного стилю. Тоді у них виходить набагато краще.