Олдскул по-геловінськи
Інді-гра про Джека-ліхтаря (у нашому випадку Джека-гарбуза), що розроблялася однією людиною протягом чотирьох років, несподівано стала не лише приємним доповненням до геловінського настрою, а й цілком самодостатнім проєктом, від якого так і віє духом олдскульних платформерів. У таких несподіваний спосіб Pumpkin Jack зайняла відразу дві ніші, які давно страждають браком чогось нового й оригінального, — тематичних сезонних ігор та, власне, 3D-платформерів старого зразка на кшталт MediEvil, Spyro чи Jak & Daxter.
Як це й пасує подібним іграм, Pumpkin Jack зусібіч просякнутий іронією, а історія нагадує типову спотворену казку про протистояння добра і зла, де не зовсім зрозуміло, хто є хто. У Мирному Царстві Нудьги було так мирно й нудно, що сам Диявол почав сходити з розуму. Щоби хоч якось розважитися, він звалив на царство своє прокляття, однак люди почали чинити опір і закликали могутнього чародія, аби той їх урятував. Маючи в рукаві останній козир, Диявол призвав Джека, Владику гарбузів, якому тепер належить дістатися до чаклуна, перемогти його й поновити диявольську вечірку.
Сюжет, вочевидь, — не те, куди розробник Ніколас Мейсоньє вклав усі свої сили. Він коротко оповідається в красивих відеовставках між рівнями, а персонажі час від часу спілкуються в текстовому форматі. Великого акценту на історії гра не робить, натомість вона нашпигована купою кумедних діалогів, посилань на популярну культуру та безперечною геловінською атмосферою. Разом вони виводять наратив на достатній рівень, щоби інтерес до гри не полишав вас до самого фіналу.
Утім, такий підхід розробника очевидний та раціональний, і не лише з міркувань обмежених ресурсів. Адже олдскульні платформери це, насамперед, геймплей — і з цим у Pumpkin Jack все навіть краще, ніж можна було уявити. Гра розбита на шість рівнів, кожен з яких виконаний у власному стилі. Не важко вгадати, в яких локаціях відбуватимуться події такої гри: кладовища з привидами, покинуті шахти, імлисті болота та ще кілька помірно жахних місцин зі своєю унікальною інфраструктурою та мешканцями.
Попри всі побоювання, до дизайну рівнів у мене не виникло жодної претензії. Кожен новий рівень якісно відрізняється від попереднього, пропонуючи гравцю спробувати різні ігрові механіки. Скажімо, на рівні з шахтами вам доведеться кататися на «реактивних» візках по вигинистих рейках, а на рівні з болотами — стрибати по пругких гігантських грибах. Ви точно бачили схоже в безлічі інших ігор, але Pumpkin Jack не соромиться таких запозичень, адже формує собі збірний образ ностальгійної відеогри, яка має нагадати вам про колишню велич жанру.
Та, мабуть, головна особливість більшості локацій — це вертикальність. Височенні споруди, між якими пролягають вузькі небезпечні стежки, постійно кидають виклик Джеку та вашій вправності. Їх подолання — це завжди захоплива пригода, сповнена ризиків та адреналіну, бо ніколи не знаєш, коли випадково звалишся униз і почнеш усе спочатку. На щастя, керування в грі достатньо зручне, щоби швидко до нього звикнути й не припускатися зайвих помилок.
В арсеналі Джека з кожним витком історії з’являється новий вид зброї. Тож почнете ви зі звичайною лопатою, а закінчите з косою, рушницею та чарівним мечем, що розмовляє. У кожної зброї свій набір анімацій та візуальних ефектів, що додає розмаїття в побитті ворогів, які на кожному рівні також робляться інакшими. Щоправда, баланс між сутичками зі звичайними монстрами та босами здався мені дивним. Боси безперечно беруть різновидами атак та загалом вигадливому поставленню боїв, однак назвати їх хоч трохи складними не вийде. Натомість звичайні вороги під кінець гри змусять вас нервувати від стрімких втрат здоров’я.
Pumpkin Jack постійно дивує своїм умінням розважати, закидаючи на черговий шалений атракціон посеред рівня. Тому готуйтеся до забігів по руїнах, що розсипаються прямо під ногами, в найкращих традиціях Tomb Raider, чи до польотів у лапах горгулій, чи перегонів з п’яними лицарями на дрезинах — гра демонструє якийсь неймовірний рівень жвавості подій, за своєю структурою нерідко нагадуючи типовий блокбастер, аніж бюджетну інді.
Розробник Ніколас Мейсоньє зміг не лише вдало використати тему Геловіну, а й наповнити цю атмосферну обгортку справді хорошою грою. Він не намагався щось переосмислити чи видозмінити — метою Ніколаса як фаната було вдихнути в жанр нове життя, лишивши на місцях все те, за що його так любили в минулому. І це йому, безперечно, вдалося. Pumpkin Jack неодмінно відізветься в серця любителів платформерів, а всім іншим допоможе виповнитися святковим настроєм та згаяти кілька вечорів у компанії Джека на шляху його диявольскої місії.
+ геловінська атмосфера
+ якісний платформинг
+ розмаїття механік
+ дизайн рівнів
— баланс сили ворогів
— баги та нестабільна робота на Nintendo Switch
