Рожевий оксамит
Трохи кітчевої естетики початку 2000-х, сюрреалізм Девіда Лінча, відсилки до джалло, сатира у дусі скетч-шоу Saturday Night Live, безвихідь Франца Кафки та влучна критика жіночої соціалізації – ось вам і рецепт фільму «Трава зеленіша». Хоча, навіть таке порівняння не повністю охоплює радикальну новизну стрічки. Дебютна повнометражна комедія режисерок Жослін Де Бур та Доун Люббе створює тактильний, абсурдний світ, який працює за власними правилами та існує десь на межі консюмеристських фантазій та нічних жахів ляльок «Барбі». Можливо, ви ще деякий час не захочете повертатись до нього після перегляду, але точно ні з чим не сплутаєте.
Перманентно усміхнені та трохи невротичні домогосподарки Ліза Веттботтом (Люббе) та Джил Дейвіс (Де Бур) живуть у закритому приміському комплексі з ідентичними пастельними будиночками, білими огорожами та рівними зеленими газонами. Головна розвага подруг – спостерігати за спортивними змаганнями своїх дітей, теревенити про побутові справи та влаштовувати затишні родинні пікніки. Часом теми їх розмов стають трохи більш різноманітними – наприклад, коли місцевий серійний вбивця знаходить собі нову жертву. Якщо ви щойно здивовано перечитали останнє речення, раджу звикати – наявність у історії маніяка можна назвати її найменш дивною складовою.
На початку фільму Ліза усвідомлює, що не помітила дещо важливе – у Джил нещодавно народилася ще одна дитина, гарненька дівчинка на ім’я Медісон. Ліза робить подрузі комплімент, а та вдячно посміхається і пропонує віддати маля хоч зараз: «Хочеш її забрати? Це не проблема, серйозно, вона дуже мила!». У світі стрічки все вирішується саме так – героїні зациклені на тому, щоб здаватись якомога ввічливими, турботливими та щедрими. Вони піклуються лише про зовнішність та те, як їх сприймають оточуючі – наприклад, в одній сцені протагоністи випадково цілуються з чоловіками одне одного, і усвідомлюють це лише за декілька хвилин. Дівчат можна зрозуміти – складно розрізняти двох цілком середньостатистичних білих американців, одягнутих в однакові світлі шорти та сорочки поло.
ОРИГІНАЛЬНА НАЗВА
GREENER GRASS
ХРОНОМЕТРАЖ
101 ХВ
ПРЕМ'ЄРА
17 ЖОВТНЯ 2019
ЖАНР
КОМЕДІЯ
СЦЕНАРІЙ
Жослін Де Бур
Доун Люббе
В РОЛЯХ
Доун Люббе
Жослін Де Бур
Д'Арсі Карден
Джим Каммінґс
ПРОКАТНИК
ARTHOUSE TRAFFIC
«Трава зеленіша» неочікувано добре вписується у контекст нещодавніх дискусій про гумор і політкоректність.
Кожен аспект їх комфортного, продуманного до дрібниць життя постійно піддається покращенню – візуальним символом цієї нездорової потреби в саморозвитку стають брекети на зубах усіх дорослих персонажів. До речі, завдяки брекетам на зубах протагоністки, вступні титри вдало перегукуються з вже класичним опенінгом «Шоу Роккі Горрора» – і там, і там нам аж занадто близько показують губи центрального персонажа. Але у видпаку «Трави», рот героїні ще й викривлено у болісну, тремтячу посмішу, від якої хочеться пошвидше відвести погляд.
«Трава зеленіша» неочікувано добре вписується у контекст нещодавніх дискусій про гумор і політкоректність – Де Бур та Люббе вдало уникають конвенційно-провокативних жартів та ведуть свій сценарій у протилежну сторону, до гіперболізованої, маніякальної ввічливості. Відкинувши усі очевидні теми для сатири, авторки знаходять щось смішне у найбільш неочікуваних місцях – наприклад, виводять сюжетну лінію про чоловіка (Бек Беннет, ветеран SNL), який так полюбив смак води зі свого нового басейну, що почав носити її з собою у ресторани. Чи повчальний сюжет про те, як контраверсійне шоу «Діти з ножами» (нам навіть показують частину епізоду цього серіалу!) перетворює глядача-школяра на істеричного, впертого маленького монстра.
Часом складається враження, ніби сценаристки втрачають фокус та розриваються між усіма своїми дивними ідеями. Часом вони заграють з цілком серйозними горор-елементами (у першу чергу – завдяки музиці), а потім спонтанно переключаються на черговий абсурдний жарт про хлопчика, який став псом. Але усі ці замальовки органічно складаються у сміливий, хаотичний світ, в якому може відбутися що-завгодно. Здається, перед нами майбутня культова стрічка.
