Епізод 1: «Дещиця істини»
Другий сезон «Відьмака» не витрачає багато часу на розкачку і починає майже з того самого місця, на якому зупинився перший сезон. Епічна битва за Содден закінчилася, і Тіссая з Ґеральтом намагаються знайти серед вцілилих Єннефер. Не знайшовши її на полі битви, обоє припускають, що вона померла. Як нам показують пізніше, чаклунка вціліла, але потрапила в полон до Фрінґілли на чолі невеличкого загону нільфґардців-утікачів.
Свій сюжет серія запозичує в однойменного оповідання, яке традиційно ставиться першим або другим у внутрішній хронології всієї саги, задовго до того, як Ґеральт зустрів Єннефер чи Цірі. Власне, цим і пояснюються казкові мотиви. Якщо вам здалося, що історія Нівеллена, перетвореного на монстра, сильно нагадує «Красуню та чудовисько», то це не випадково. Як і у багатьох перших оповіданнях про Відьмака, тут літературною основою теж стала популярна європейська казка. Недарма, наприклад, в історії Ренфрі з першого сезону так багато паралелей з Білосніжкою.
Але якщо «Красуня і чудовисько» асоціюється переважно з Францією, то вампіриха-брукса, якою виявляється обіцяна «красуня», прийшла до нас із португальської міфології. Вважається, що бруксами після смерті стають жінки, які за життя були відьмами. В іспанській мові, дуже подібній до португальської, словом bruja називають узагалі будь-яку відьму.
Уже в першій серії помітно, що обіцянки Кевілла про те, що Ґеральт у другому сезоні говоритиме більше, були не пустими словами. Відьмак сам пропонує Нівеллену гру на випивання, охоче підтримує розмову біля вогнища і навіть цікавиться, що наснилося його молодій супутниці. Словом, крижане серце нашого біловолосого героя уже потроху починає танути, а головне — у нього зʼявляється складніша мотивація, ніж «просто дайте мені спокій».
