«Джиг-а-бобо»
На цьому тижні режисеркою нового епізоду «Країни Лавкрафта» виступила Міша Грін – шоуранерка та продюсерка серіалу. Цікаво, що Грін взялась саме за восьму серію – одну з найбільш емоційних та складних у цьому сезоні. «Джиг-а-бобо» не надто сильно зациклюється на науково-фантастичних тропах, тут майже немає боді-горору чи подорожей у часі та просторі, а центральний конфлікт запозичено з реального життя. В якомусь плані, це одна з найскладніших та найбільш актуальних історій в серіалі – сценаристи досліджують те, як трагічна смерть темношкірого хлопчика впливає на спільноту.
Трагічна смерть Емметта Тілла
Найбільш уважні (та знайомі з історією американської боротьби за громадянські права) глядачі ще у третьому епізоді «Країни Лавкрафта» підмітили важливу, але надзвичайно сумну деталь. Під час вечірки у маєтку Вінтропа юна Ді (Джада Гарріс) разом зі своїми друзями гралася з дошкою віджи. Це була б звичайна сцена для будь-якого горору, якби не ім’я одного з дітей – маленького темношкірого хлопчика звали Бобо, і в епізоді нам натякнули на те, що на нього чекає неприємна поїздка в Міссісіпі. Що такого важливого у цій сцені? Річ у тім, що Еммет «Бобо» Тілл – реальна людина, 14-річний хлопчик, якого в 1955 році лінчували за те, що він нібито образив білу жінку в продуктовому магазині. Неймовірно жорстоке вбивство дитини (і той факт, що вбивці залишились безкарними) сколихнуло Америку та призвело до чергової хвилі протестів та демонстрацій, а сам хлопчик став одним із символів соціальної несправедливості у 1950-х.
Попри усі свої фантастичні складові, «Країна Лавкрафта» не намагається переписати історію та придумати цій трагедії геппі-енд – як і у реальному житті, Еммета вбивають, і на початку восьмого епізоду герої відвідують його похорони. Подія виявляється травматичною для усіх протагоністів, але особливо засмучує Ді – у дитини нещодавно зникла мати, а тепер вона ще й втратила одного зі своїх найкращих друзів. Дівчинка не витримує і тікає подалі від натовпу, нестерпної літньої спеки і відкритої труни, у якій лежить понівечене тіло Бобо (батьки Еммета справді наполягли на відкритій труні, щоб усі бачили, що вбивці зробили з їх дитиною).
Прокляття Ланкастера
На жаль, Ді не вдається втекти далеко – незабаром на неї натрапляють двоє полісменів, серед яких і наш давній знайомий, мерзенний расист капітан Ланкастер. Пам’ятаєте, у сьомому епізоді він знайшов комікс про Доротею Блу, який Діана намалювала мамі? Детектив вирішив використати магію, щоб дізнатися, що дівчинка знає про родинні справи Фріменів, і наклав на неї зловісне (і доволі слиняве) прокляття. Тепер Ді не може звернутися за допомогою ні до кого з рідних – щойно вона починає розповідати про свою зустріч з поліцейськими, як повітря зникає з її легень. Більше того, її починають переслідувати дві зловісні фігури, немов би запозичені з фільму «Ми» Джордана Піла.
Відчай змушує Діану піти на справді небезпечний крок – навідатись до капітана Ланкастера та напряму запитати, що він від неї хоче. Ось тільки це не дає жодних результатів (окрім катарсису для глядачів, які вже давно чекали на те, щоб хтось плюнув на капітана). Тож дівчині доводиться намагатися самостійно побороти карикатурного кігтястого монстра, який її переслідує.
Одна з центральних тем цього епізоду – різниця між тим, як більш та менш привілейовані персонажі сприймають небезпеку. Якщо Ді не може забути смерть свого друга та постійно відчуває, як їй дихає в спину небезпека, то Крістіна не може усвідомити, як це – жити з почуттям страху та беззахисності. Навпаки, після розмови з Рубі їй приходить в голову моторошна ідея – на власній шкірі пережити усі страждання Еммета. Чужий біль стає для неї атракціоном, черговою розвагою – зрештою, Крістіна чудово розуміє, що у реальному житті їй нічого не нашкодить. На щастя, часом її магічні навички допомагають і нашим протагоністам – завдяки їй Тік отримує чарівну мітку, яка захищає його від злих сил. У фіналі епізоду це рятує наших протагоністів – коли капітан Ланкастер та його люди починають обстрілювати будинок Летті, з-під землі неочікувано з’являється розлючений шоггот, який розриває поліцейських на шматки.
Повернення Джи-ї
Пам’ятаєте Джи-ю, дівчину-куміхо, в яку Тік закохався у Кореї? Попри те, що герої востаннє бачились не за кращих умов, дівчина вирушила в Америку, щоб попередити свого колишнього коханця про смертельну небезпеку, яка на нього чекає. Вийшло трохи незручно — Джи-я розминулася з Аттікусом, зате відразу познайомилась з його новою пасією. Цікаво, чи закінчиться цей любовний трикутник – схоже, бідолашна куміхо досі кохає американця, але він вже переключився на Летті.
Ось тільки шкода, що розкішна Джи-я чомусь в цьому епізоді виглядала неочікувано скромно — особисто мені хотілось би, щоби вона увірвалась в маєток Вінтропів у якісь приголомшливій сукні, і Аттікус відразу пошкодував, що так швидко тікав з Кореї. Знаю, це дрібниця на фоні решти подій серіалу, але поки складається враження, що сценаристи не надто переймаються питанням справедливості для Джи-ї. А шкода – це одна з найцікавіших героїнь цієї історії.
Зате Тік нарешті відверто поговорив зі своїм батьком, і ми дізналися таємницю тієї дивної книги, яку хлопець знайшов у фіналі попереднього епізоду. Якщо вірити обкладинці, то її автор – Джордж Фрімен, поки ще ненароджений син Аттікуса та Летті. Схоже, у майбутньому він дізнається про пригоди своїх батьків та переоповість їх у книзі «Країна Лавкрафта». Утім, Джордж дещо змінив – його версія подій більше нагадує роман-першоджерело: замість Крістіни тут чоловік, дядько Джордж пережив поїздку в Ардем, а в Іпполіти не донька, а син.
У наступній серії:
