Як перестати боятися та полюбити аніме
Важко заперечити, що останні роки популярність аніме відчутно зростає. Голлівуд випустив високобюджетні адаптації «Аліти» та «Привида в латах», Netflix з кожним роком збільшує інвестиції у виробництво власного аніме-контенту та ліцензування японського, не відстають від них і конкуренти. У 2021 році на Netflix має вийти аніме про скандинавську міфологію від Зака Снайдера, у 2022 – аніме у сеттингу гри Cyberpunk 2077.
Та попри це аніме й досі часто сприймається як окрема специфічна субкультура з доволі високим порогом входження, що може відлякати деяких потенційних глядачів, які колись у дитинстві дивилися «Покемон» чи «Сакуру» і хотіли б спробувати щось, крім фільмів Міядзакі. Адже для того, щоб дивитися аніме, зовсім не обов’язково бути «отаку», вчити японську чи навіть знати, чим відрізняється «-чян» від «-куна». Спробуємо розвіяти поширені побоювання та стереотипи щодо цього напряму анімації.
Аніме – не жанр, а саме напрям в анімації, у межах якого представлені всі ті самі жанри, що й у фільмах, серіалах чи коміксах.
Жанрове одноманіття
Передусім хотілося б зазначити, що аніме – не жанр, а саме напрям в анімації, у межах якого представлені всі ті самі жанри, що й у фільмах, серіалах чи коміксах. Просто в інших пропорціях. Найбільш поширені жанри аніме це фентезі/фантастика та комедія (зокрема slice of life, зображення пересічних побутових ситуацій за участі цікавих персонажів).
Якщо ви вважаєте, що фентезі/фантастика з попереднього речення – це не один жанр, то вам тим паче варто звернути увагу на аніме. Бо поки західні фільми та серіали нескінченними приквелами, сиквелами та рімейками паразитують на трупах уже знайомої інтелектуальної власності, аніме відпрацювало майже всі можливі жанри фентезі й фантастики та створило свої. Кіберпанк, стимпанк, біопанк – у аніме є пропозиції на будь-який смак.
Тривалий час своєрідною «візитівкою» аніме вважався жанр «меха» – про велетенських бойових роботів. Але це залишилося в минулому. Останні роки беззаперечним лідером жанрових перегонів є «ісекай» – історії про потрапляння пересічних японців у фентезійні світи. Першою ластівкою став Sword Art Online, про хлопця, який змушений жити в MMORPG-грі, але згодом формула стала ускладнюватися. У фентезійний світ потрапляли дівчата, що мріяли створити бібліотеку в середньовіччі; «попаданці» перетворювалися на слиз, брали із собою смартфони, отримували щит як єдину зброю та багато іншого. І це тільки один піджанр фентезі.
Та навіть якщо фентезі й фантастика це не ваше, не поспішайте ставити хрест на аніме. Детективи, мелодрами, горор, кримінальні драми, пригоди, спорт – у аніме є все.
Специфічна анімація
Великі очі чи перебільшені реакції, які, мабуть, найбільше асоціюються з аніме, навряд чи можуть чимось здивувати західного глядача. Адже Осаму Тедзука, «батько аніме», надихався в дизайні персонажів анімацією Волта Діснея, «батька західної анімації». А от що справді може кинутися в очі, то це статична картинка, де іноді може рухатися тільки рот персонажа, або різкі зміни планів замість плавних переходів. Пояснення такому стилю анімації дуже просте – гроші. Бюджети майже всіх аніме просто мізерні порівняно з західними мультфільмами, і японські аніматори намагаються зрізати кути всюди, де це можливо.
На щастя, тотальне поширення комп’ютерної анімації значно полегшило роботу мультиплікаторів. Тепер малюванням проміжних кадрів, що додають плинності й динаміки, займаються комп’ютери, завдяки чому навіть телевізійне аніме (у якого бюджети нижче, ніж у повнометражних мультфільмів) не викликає бажання перевірити, чи не підвисла картинка.
Фансервіс
Мабуть, головна причина, чому за аніме міцно закріпилося реноме «мультиків для збоченців». Фансервіс – це зображення персонажів, переважно жіночих, у провокативних позах, майже оголеними чи у спідній білизні. Деяким жанрам фансервіс притаманний більше, деяким менше, але поширений він майже всюди. Можливо, сприймати його стане значно легше, якщо усвідомити, що його причина – не лише збоченість частини японців, а й гроші.
У 1995 році шалений успіх «Євангеліону» показав японським студіям, що справжні гроші – не в телебаченні чи продажі аніме на дисках і касетах, а в мерчандайзі: фігурках, постерах, костюмах тощо. А щоб викликати у глядача бажання купити фігурку персонажа, іноді доводиться показати товар з усіх боків.
У не-еротичному аніме фансервіс найчастіше використовується в комічному контексті, і його успішність залежить від того, чи поділяєте ви почуття гумору творців серіалу. Якщо гумор досить невинний, а жарти вдалі, то фансервіс може пройти для вас майже непоміченим.
Традиційно найбільше грішить фансервісом (знов-таки, якщо це не еротичне аніме, зроблене спеціально для фансервісу) аніме для хлопців віком від 15 до 30 років, «шьонен». У ньому зображення жінок часто нагадує Руду Соню з коміксів 70-х років, яка воювала у броньованому бікіні. Але, по-перше, не в усіх «шьоненах» усе настільки відверто. По-друге, тенденція до тотальної об’єктивації жінок в найпопулярнішому аніме знижується, передусім через збільшення ролі західного ринку, де інші запити до зображення жіночих персонажів. По-третє, можна дивитися аніме і при цьому не дивитися «шьонен», вибору, як було зазначено, достатньо.
Тому коли ви бачите в кадрі дівчину в делікатній позі, пам’ятайте: це не для вас, а для хлопця в підвалі, готового віддати 150$ за її ляльку.
Труднощі перекладу
Через те, що аніме тримається дещо відокремлено від інших фільмів і серіалів, воно часто асоціюється з неякісним фанатським перекладом, який калькує японські слова й вирази. Але часи змінюються, і хоча перекладом досі займаються фанати, тепер він переважно не поступається якістю іншим любительським студіям озвучення, які, на жаль, досі становлять основну частку українськомовного контенту. Цікаво, що часом українську озвучку якогось аніме знайти простіше, ніж англійську, бо англомовна публіка віддає перевагу субтитрам. Але як український, так і англійський переклади демонструють тенденцію до відмови від гонорифіків (-сан, -кун, -чян після імені) та запозичень з японської, що значно спрощує сприйняття тексту.
Якщо ви вже не боїтеся та готові спробувати щось нове, у вас може виникнути запитання, з чого ж почати. Спробуємо дати кілька порад залежно від того, чого ви хочете.
Можна почати з чогось знайомого, наприклад, супергероїв?
Авжеж, японська анімація не могла оминути супергеройську тематику, яка домінує в кінематографі останнє десятиліття. Найбільш вдалими прикладами супергеройського аніме є «Ванпанчмен» і «Моя геройська академія».
One Punch Man
«Ванпанчмен» розповідає про лисого супергероя, який настільки сильний, що перемагає всіх ворогів одним ударом (звідси й ім’я). Комедія будується на контрасті між негеройською зовнішністю й поведінкою протагоніста та його абсолютно абсурдною силою. Перші декілька серій доволі шаблонні: з’являється злодій, який, здавалося б, точно спричинить проблеми нашому герою, але Ванпанчмен усе одно перемагає його одним ударом. Проте згодом аніме розширює всесвіт навколо героя, додає нових персонажів і показує, як часто презентація важливіша за суть.
My Hero Academia
«Моя геройська академія» зображує світ, де більшість людей мають надзвичайні здібності, що підштовхує одних стати супергероями, а інших – суперзлодіями. Але головний герой Ідзуку Мідорія, хоч і є найбільшим фанатом супергероїв, народився без здібностей. Коли він за примхою долі все ж отримує надприродну силу, то потрапляє в елітну академію з підготовки супергероїв, де йому доводиться швидко навчитися контролювати свої нові здібності.
А якщо я хочу почати з чогось найпопулярнішого?
Резонно – якщо ці аніме привернули увагу мільйонів людей, то щось у них таки є. На сайті myanimelist, найбільшому англомовному ресурсі, присвяченому аніме, найпопулярніші серіали це «Зошит смерті», «Атака титанів» і «Сталевий алхімік: Братерство».
Death Note
Attack on Titan
«Атака титанів» – фентезі про світ пізнього середньовіччя, де все людство сховалося за трьома стінами від навали велетенських титанів-людожерів. Головний герой Ерен Єґер мріє помститися титанам за те, що вони вбили його матір. Для цього він вступає в лави розвідників – відчайдушних воїнів, що взялися за нездійсненну задачу звільнити людство. Це аніме підкупає не тільки видовищними повітряними боями на пневматичних тросах, але й продуманим оригінальним світом, серйозними темами і просто карколомною кількістю сюжених поворотів і сюрпризів. Наразі 17 серія 3 сезону («Герой») є другою за середньою оцінкою серед користувачів IMDb, поступаючись тільки епізоду Ozymandias з останнього сезону Breaking Bad.
Fullmetal Alchemist
«Сталевий алхімік: Братерство» – одне з найвпливовіших аніме в історії, ДНК якого можна побачити від мультсеріалу «Аватар» до вищезгаданої «Атаки титанів». Слово «Братерство» в назві потрібне для того, щоб відрізнити це аніме від попередника, який називався просто «Сталевий алхімік». Річ у тім, що перше аніме встигло закінчитися раніше, ніж манґа-першоджерело, тому, з огляду на дику популярність, проєкт перезапустили, розповівши всю історію від початку до кінця.
У центрі сюжету – брати Альфонс і Едвард Елріки, алхіміки. Намагаючись повернути з мертвих свою матір, вони порушили заборону на людську трансмутацію, за що поплатилися. Едвард втратив праву руку та ліву ногу, а Альфонс взагалі все тіло, тому тепер його душа прив’язана до сталевих лат. Як і «Атака титанів», «Сталевий алхімік» може похвалитися оригінальним і продуманим світом, видовищними бійками, серйозними темами та пам’ятними персонажами.
Я не хочу фентезі, можна щось душевне?
Аніме – це не завжди бійки у вигаданих світах, у ньому є місце й для мелодрам.
Your Lie in April
«Твоя квітнева брехня» розповідає про молодого обдарованого піаніста, який припиняє грати після смерті матері. Усе змінюється, коли він зустрічає скрипальку Каорі, яка додає барв у його життя та нагадує, наскільки важливою є для нього музика. Якщо 22 серії мелодрами – це для вас забагато, то зверніть увагу на повнометражні фільми.
A Silent Voice
5 centimeters per Second
«5 сантиметрів на секунду» теж медитує над темами дорослішання, але в контексті підліткового кохання. Фільм складається з трьох частин, які охоплюють десять років життя Такакі і Акарі. Спочатку школярі, а потім молоді люди замислюються спочатку над природою, а потім справжністю почуттів одне до одного. На відміну від американських фільмів, аніме не гарантує «хепі-ендів».
Grave of the Fireflies
А веселе щось є?
Радити комедії завжди важко, бо почуття гумору – штука специфічна. Тим паче, що майже в кожному аніме є комічні елементи. Проте ризикнемо порадити два суто комедійні серіали.
Kaguya Wants to be Confessed To
«Каґуя хоче, щоб їй зізналися: війна любові та розуму геніїв», або просто «Каґуя», – такий собі комедійний «Зошит смерті». У центрі сюжету віцепрезидент школи Каґуя Шіномія та президент школи Міюкі Шіроґане, які палко закохані одне в одного, але не бажають у цьому зізнаватися. Тому вони планують різні схеми, щоб змусити іншого зізнатися у своїх почуттях першим. Кожна серія – набір з двох-трьох таких спроб. Через це серіал спочатку здається трохи мозаїчним, але згодом коло персонажів розширюється, персонажі стають глибшими, а попередні сюжети отримують своє продовження. Через це навіть невиражені стосунки між головними героями поступово еволюціонують.
KonoSuba: God's Blessing on this Wonderful World!
«Хай буде благословенним цей прекрасний світ!» (абсурдно довгі тайтли – ще одна особливість аніме), або просто «КоноСуба» – чудовий варіант для досвідчених гравців у РПГ. Це ісекай, де головний герой – звичайний японський школяр, який відроджується у фентезійному сеттингу, схожому на РПГ. От тільки замість того, щоб показати всім, як треба прокачуватися, він застрягає на ранніх левелах з найгіршою можливою групою. Їхній танк – паладин-мазохістка, для якої приймати на себе демедж – не робота, а найвища насолода. Їхній ДПС – маг, яка володіє тільки одним заклинанням, але настільки потужним, що може кастонути його тільки один раз за бій. А їхній хілер – вічно п’яна богиня, яка опинилася в цьому світі випадково з вини головного героя. Проте слід зазначити, що жарти «КоноСуби» вульгарніші, ніж у інших серіалах, тому навряд чи це аніме, з якого слід починати звикати до японського гумору.
А що далі?
Якщо ви спробували різні стилі, жанри та визначилися з тим, що вам до душі, то немає нічого простішого, ніж стежити за новинками аніме. Усе телевізійне аніме виходить сезонно, чотири рази на рік: зима, весна, літо, осінь. Тривалість кожного сезону три місяці, тому серіали тривають зазвичай 12/13 або 24/26 серій.
Більшість аніме мають тільки один сезон, але популярні серіали отримують продовження, особливо якщо є першоджерело. І навіть якщо в поточному сезоні ніщо не привернуло вашої уваги, уже за кілька місяців буде наступний, з новими пропозиціями, причому кількість серіалів постійно збільшується. А тим часом можна підібрати собі щось із попередніх сезонів. Саме тому популярність аніме як розважального контенту останні роки невпинно зростає: його пропозиція може задовольнити найширший попит.
