Часовий мандрівник, який зміг: як Dark впорався зі своєю популярністю
Німецький серіал Dark розпочався три роки тому і на перший погляд міг здатися чимось на кшталт європейської копії Stranger Things. Утім, діти в головних ролях та заплутаний фантастичний сюжет, певно, єдині речі, що споріднюють ці два шоу. Серіал почав виходити в часи, коли частка не-англійських проєктів на Netflix була вкрай малою, але за дуже короткий строк він зміг завоювати світову популярність та стати справжнім хітом у сервісі. Автори «Пітьми» наважилися на сміливий крок — вони створили надзвичайно глибоку історію про подорожі у часі, вплели у неї складний соціальний трилер, а основним лейтмотивом зробили потужне філософське послання — і при цьому не припустилися жодної помилки.
Початком низки доленосних подій в житті маленького містечка Вінден стає загадкове зникнення Міккеля Нільсена, одинадцятирічного хлопчика, якого востаннє бачили його друзі, що разом із ним прогулювалися лісом. Відчуваючи свою провину, один із друзів, Йонас Канвальд, намагається довідатися, куди ж подівся Міккель, та натомість розкриває безліч тривожних секретів щодо того, як влаштовано світ. Під проводом долі Йонас дізнається про можливість подорожувати у часі, бо ж причина всіх бід ховається деінде — у минулому чи, може, навіть у майбутньому.
«Пітьма» несеться шаленим темпом із перших серій, з кожним новим епізодом продукує густу купу саспенсу, яка не закінчується аж до самого фіналу. Кожна серія неначе будується на одних лиш кліфгенґерах, що разом складають великий заплутаний клубок, де загадкові фантастичні події переплітаються з силою-силенною людських взаємовідносин. У маленькому Віндені на диво багато таємниць, які ось-ось вийдуть назовні, щоправда, не обов’язково саме в поточному часі. А мешканці міста навіть не підозрюють, що вже давно замішані в усіх дивах, що тут кояться.
Заплутаність «Пітьми» дуже важко з чимось порівняти — це основна фішка серіалу, він не намагається бути зрозумілим, але водночас вимагає від вас високої концентрації. Важливо пам’ятати найголовніші події з усіх часових відрізків, яких тут чимало, і тоді ефект від раптового осяяння й усвідомлення закритої сюжетної прогалини буде феноменальним. Протягом усіх трьох сезонів автори тільки те й роблять, що ставлять нові запитання, та вкрай рідко наважуються давати хоча б крихітні відповіді. А тому більшість часу за переглядом протікає в режимі «дуже цікаво, але ніц не зрозуміло» — і це нормально, особливо коли дивитися серіал не запійно, а з перервами в рік між сезонами.
Долі персонажів через подорожі у часу переплелися найдивнішим чином. Осягнути все відразу вам чи навіть Йонасу не вдасться. Невдовзі головному герою доведеться зрозуміти, що кожна дія призводить до наслідку, який вже відобразився на стані світу, — це дуже елегантний спосіб позбутися часових парадоксів у подібних сюжетах, але із тим досить складний в реалізації. Історія «Пітьми» подається умовною «петлею» і зводиться до філософського вчення детермінізму: всі події у світі зумовлені долею і розгортаються винятково за накресленою схемою. Тож герої серіалу намагаються цю петлю розірвати, вплинути на майбутнє та водночас виправити помилки минулого. Та, знову ж таки, звертаючись до ідей детермінізму, можна зробити висновок, а чи можливо це взагалі.
Авторам серіалу хочеться аплодувати за те, як майстерно вони впоралися з усіма сюжетними лініями, розкиданими по різних часових відрізках, та як уміло звели воєдино всі причини та наслідки. Адже витягнути історію про подорожі в часі, до того ж такі хитромудрі, дуже нелегко — зазвичай сценарії скочуються в суцільну банальщину, мають море сюжетних дірок або ж починають пояснювати події раптовим роялем у кущах. «Пітьмі» вдається робити все послідовно, повільно й упевнено зводячи все до єдиного знаменника. Часом надміру роздуті діалоги хоч і змушують кілька разів закотити очі, однак добре пасують загальному стилю холодної й похмурої драми, а їхні потаємні смисли здебільшого розкриються лиш в останній серії.
Dark варто дивитися, якщо не боїтеся зламати мозок, здатні запам’ятати з десяток-другий німецьких імен, а закінчивши перегляд, готові поринути у довгі філософські роздуми щодо будови всесвіту. Сподіваюся, Netflix не наважиться продовжити серіал — тоді ми матимемо гарний приклад вчасно та дуже вдало завершеного проєкту, якому на самій вершині популярності вдалося уникнути нескінченного витискання ідей.
