Docudays UA 2020: 13 фільмів, які варто побачити на фестивалі

24 квітня в Києві розпочинається 17-й кінофестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. Цього року у зв’язку з карантином фестиваль пройде у форматі онлайн. Така осучаснена форма, до слова, перегукується з цьогорічною концепцією фестивалю — TEEN SPIRIT.

Організатори представлять 50 стрічок у безкоштовному доступі до 10-го травня на платформі DOCU/SPACE. Всі перегляди безкоштовні, варто лише пройти реєстрацію. Між тим на сайті фестивалю усі бажаючі можуть сплатити за перегляд довільну суму або зробити благодійний внесок. Окрім стрімів кіно, у доступі будуть 45 онлайн-трансляцій правозахисних заходів RIGHTS NOW! та подій майстерні документалістики DOCU/КЛАС.

Конкурс цього року, традиційно, складається з трьох секцій — DOCU/Україна (повнометражні фільми), DOCU/Коротко (короткометражні фільми), DOCU/Світ (міжнародна секція). На відміну від решти фільмів, стрічки з програми DOCU/Україна  будуть доступні за розкладом лише одну добу. Також зверніть увагу, що на деякі фільми фестивалю встановлені обмеження по кількості переглядів (умови правовласників іноземних стрічок). Саме тому, хоч відсутність часового розкладу і дозволяє самому визначитись, коли ви подивитись той чи інший фільм, краще не відкладати перегляди на останні фестивальні дні. 

Окрім вже звичних секцій DOCU/ХІТИ, Ретроспектива чи Спеціальні покази, запланована низка нових програм, среде яких, наприклад, захопливий експериментальний формат документалістики ВИБАЧТЕ, ЗОБРАЖЕННЯ ВІДСУТНЄ, або ЗНАХОДЖЕННЯ: ШОТЛАНДІЯ У ФОКУСІ з унікальним стрічками від шотландський документалістів. Так само буде представлена окрема програма TEEN SPIRIT, яка досліджуватиме тему дорослішання та покоління Z.

Редакція Vertigo готується до фестивалю і вже обрала кілька фільмів з позаконкурсних секцій, які, на нашу думку, не варто пропускати.

P.S. Фільми конкурсної програми ми радимо дивитися абсолютно всі.

«Боги Моленбеку»

Режисер: Реетта Гугтанен
Програма: Фільм-відкриття

Відкриватиме фестиваль повнометражний документальний дебют Реетти Гугтанен з Гельсінкі. Картина розповідає про двох маленьких жителів комуни Моленбек у Брюсселі, яку вважають примарною столиця джихадистів. Шестирічні Аатос та Амін прислухаються до павуків, виявляють чорні діри і сваряться через те, хто буде командиром летючого килима, який має понести їх на землі своїх предків. Хлопці живуть в одній будівлі, але походять із різних світів Аатос хоче мати власного бога, бо Амін вже має Аллаха. Але питання ускладнюється переконанням його друга Фло про те, що люди, які вірять у Бога, божевільні. Раптом загроза зі світу дорослих перериває гру дітей у мить, коли на станції метро поблизу вибухають закладені терористами бомби.

«Земля блакитна, ніби апельсин»

Режисер: Ірина Цілик
Програма: Docu/Україна, Docu/Світ

Так, ми радили не пропускати жодного фільму з конкурсної програми, але все ж на одному фільмі хотіли сфокусуватися. Українська стрічка Земля блакитна, ніби апельсин» Ірини Цілик цього року отримала режисерську нагороду в документальній секції кінофестивалю «Санденс», а на Docudays UA потрапила водночас і в світову, і в українську конкурсні програми. Це дещо оптимістична історія у песимістичному сеттингу — 36-річна Ганна виховує чотирьох дітей у «червоній зоні» військових дій. Попри щоденну загрозу, родина намагається вести нормальне життя — грати на музичних інструментах і навіть знімати кіно.

«Без сонця»

Режисер: Кріс Маркер
Програма: Вибачте, зображення відсутнє

У новій програмі документального кіно на межі експерименту, інтригуюче виглядає фільм Кріса Маркера «Без сонця» 1983 року. Маркер був французьким режисером та мультимедійним художником, родоначальником жанру кіноесеїстики. Короткі сцени, склеєні у послідовному монтажі супроводжує жіночий голос, що розмірковує на вільні теми в формі звернення до покійного режисера (вигаданого). Ряд образів утворюють головним чином сценки з життя футуристичного мегаполісу Токіо і замальовки з Гвінеї-Бісау (як казав режисер, «найбільш забута країна Африки»). Закадровий голос пояснює, як ці два географічних полюса зближує прихильність анімізму, архаїчна віра в одухотвореність всього на світі.

«За кордоном»

Режисер: Сон-А Юн
Програма: Docu/Хіти

Документальна картина, як стала тріумфатором на Варшавському та Гемптонському кінофестивалях. Французька кінематографістка родом з Південної Кореї Сон-А Юн розповідає вражаючу історію одного з численних філіппінських навчальних центрів для хатнього персоналу. Щороку на Філіппінах жінок відряджають за кордон працювати домашніми робітницями та няньками. Їдучи бозна-куди, вони часто залишають удома власних дітей. Група учениць готується стикнутися з тугою за домом та ймовірними знущаннями, що чекають попереду. Картина фактично висвітлює питання сучасного рабства в нашому глобалізованому світі, вдаючись до прийомів ігрового кіно.

«Вигорання»

Режисер: Жером ле Мер
Програма: Спеціальні події

Спеціальною подією цього року стане показ картини 2016 року бельгійця Жерома Ле Мера, що торкнеться проблеми вигорання серед працівників громадського та приватного секторів, яка наразі досягає масштабів епідемії. Протягом двох років режисер спостерігав за працівниками хірургічного відділення однієї з найбільших лікарень Парижа. Вони весь час у стресовому стані, їм бракує рук, урізають бюджетне фінансування. Працівники борються одне з одним за ресурси. Тим часом менеджмент нав’язує їм все більш суворі вимоги ефективності та прибутковості.

«Будда в Африці»

Режисер: Ніколь Шефер
Програма: Teen Spirit

Кінорежисерка із ПАР Ніколь Шефер розповідає вражаючу історію підлітка із Малаві. Енок Алу живе у китайському буддистському сиротинці, розриваючись між своїм африканським корінням і китайським вихованням. Колись Енок був зіркою сцени і мріяв стати героєм бойових мистецтв, як Джет Лі. Проте за останній шкільний рік він має прийняти непрості рішення щодо свого майбутнього — повернутися до родичів у рідне село чи навчатися за кордоном, у Тайвані.

«Чисте мистецтво»

Режисер: Максим Швед
Програма: Docu/Art

Саркастична стрічка-спостереження білоруського режисера Максима Шведа. Малярки ЖЕКу Зіна й Інна старанно зафарбовують на стінах Мінська написи, залишаючи після себе різнокольорові прямокутники. Натхненний яскравими фігурами художник-абстракціоніст Захар Кудін виходить на міський пленер. Заінтриговані перехожі, намагаючись інтерпретувати творчість Захара, висловлюють свою думку не тільки про мистецтво. Спостерігаючи за народженням артфеномену, фільм з іронією і любов’ю показує сучасну Білорусь.

«Салют, Кубинці»

Режисер: Ан’єс Варда
Програма: Вибачте, зображення відсутнє

Хай і 30-ти хвилинна короткометражка, але все ж помітно виділяється у експериментальній програмі картина «Салют, Кубинці» від легендарної Ан’єс Варда. Стрічка вийшла в 1963 році. Через чотири роки після приходу до влади Фіделя Кастро Варда привезла з Куби 1800 фото та зробила з них вражаючий документальний фільм-есей.

«Медова земля»

Режисер: Любомир Стефанов, Тамара Котевська
Програма: Docu/Хіти

Цьогорічний хіт документалістики, що отримав Гран-прі «Санденсу» і був номінований на «Оскар». Македонські режисери Любомир Стефанов і Тамара Котевська демонструють історію 50-річної Хатідже із забутого македонського села. Вона займається бджолярством все життя — наспівує бджолам співанки, працює без маски і рукавичок. Удома жінка дбає про саморобні вулики і прикуту до ліжка матір, а ще час від часу їздить до столиці продавати свій крам. Одного дня поруч оселяється кочова родина, і до мирного царства Хатідже вторгаються шуми моторів, семеро галасливих дітей і 150 корів.

«Там, де я, — тут: 100 років Маргарет Тейт»

Режисер: Маргарет Тейт
Програма: Знаходження: Шотландія у фокусі

Показ до сторіччя народження Маргарет Тейт — однієї з найбільших новаторок та незалежних представниць шотландського кіно. Складена з понад тридцяти короткометражних фільмів, ця добірка представляє частину творчості, яку Тейт називає своїми «фільмами-поемами». Вони зняті у двох місцях, де Тейт жила й працювала більшу частину свого життя: Единбурзі та на Оркнейських островах. У своїх роботах Тейт показує зворушливі портрети людей та місць, з якими добре знайома.

«Підборіддя»

Режисер: Лайза Менделуп
Програма: Teen Spirit

Вражаюча стрічка юної режисерки Лайзи Менделуп, яка вже встигла отримати нагороду «Санденсу» у категорії «Кращий молодий режисер». «Підборіддя» — це погляд на життя підлітків-зірок соціальних мереж. Красивому 16-річному хлопцю Остіну Тестеру стає затісно у рідному містечку. Проте в інтернеті Остіна обожнюють тисячі молодих дівчат, які прагнуть його «лайків» і уваги. Фільм занурює нас у цей бурхливий онлайн-світ, де Остіна знаходить менеджер і здійснює його мрії.

«Опівнічній мандрівник»

Режисер: Хассан Фазілі
Програма: Docu/Хіти

Лячна автобіографічна історія режисера Хассана Фазілі, що отримала відзнаку журі на Берлінале та «Санденсі». У 2015 році, після виходу документального фільму Фазілі «Мир в Афганістані» на національному телебаченні, «Талібан» убив головного героя стрічки і призначив нагороду за голову режисера. Разом із дружиною і доньками Хассан змушений тікати. За роки поневірянь у пошуках безпеки сім’я могла впливати на своє становище лише в один спосіб — завдяки камерам своїх мобільних телефонів. «Опівнічний мандрівник» — це історія, створена родиною втікачів, відвертий портрет люблячої сім’ї та безлічі інших мандрівників, яких вони зустрінуть на своєму шляху.

«Село»

Режисер: Клер Сімон
Програма: Ретроспектива Клер Сімон

Новий для фестивалю формат — документальний серіал, який буде з’являтись на сайті Docudays UA протягом всього фестивалю по одному епізоду щодня. «Село» – це історія знята Клер Сімон на півдні Франції. Роками режисерка знімала єдину вулицю Люсса, де об’єдналися, наче в Голлівуді, різні фахівці документальної кіноіндустрії. Серед виноградників і фруктових дерев народжується кооператив з онлайн-дистрибуції фільмів та амбітний задум провести свій власний кінофестиваль.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: