Монстри-аристократи: чи варто дивитися серіал «Революція» від Netflix
Французькі революції та повстання – тема, яку кінематографісти люблять трохи менше за, скажімо, Другу світову війну, але яка нерідко зображується на екрані. «Марія Антуанетта» Софії Копполи, «Перо Маркіза де Сада» Філіппа Кауфмана, періодичні екранізації «Знедолених» Віктора Гюго – франкофілам-кіноманам є з чого обрати собі фільм на вечір. Але цієї осені Netflix вирішив додати до цього списку і випустив франкомовний серіал «Революція», який зображує події цього турбулентного історичного періоду під, скажімо, доволі оригінальним кутом. Розповідаємо, чи варто дивитися цю криваву і похмуру історію про народні повстання, жорстоку аристократію та монстрів, які полюють на невинних.
Варто дивитись через:
Ви любите горори з соціальним підтекстом. Ну добре, посил «Революції» настільки прямолінійний, що його навіть складно назвати «підтекстом». Серіал розповідає про загадкову хворобу, яка поширюється серед французьких аристократів напередодні 1789 року. Симптоми цього вірусу доволі символічні: представники знаті перетворюються на неконтрольованих, надзвичайно сильних та майже безсмертних чудовиськ, які полюють своїх підданих. Але ось найцікавіша трансформація, яка відбувається з дворянами – їх кров буквально стає блакитною. Так, я ж попереджала, що тонкі та ненав’язливі метафори – не сильна сторона цього серіалу.
Розслідувати дивні вбивства та зникнення молодих простолюдинок доводиться Жозефу Гійотену (Емір Ель Касем) – тому самому французькому лікарю, якому помилково приписують винахід гільйотини. Власне, у хлопця і так є привід недолюблювати аристократію – його найкращого друга колись убили за те, що він закохався у місцеву графиню.
Ви любите похмурі, стильні історичні фантазії. Цікаво, що попри надзвичайну кількість серіалів, які переосмислюють історію та заграють з фантастичними елементами в історичному сеттінгу, «Революція» – чи не єдине нещодавнє шоу, в якому ревізіонізм поєднується з прямолінійними горор-елементами. Серіал складно назвати по-справжньому страшним, але гнітючої атмосфери та кривавого насильства тут вистачає. Часом аж надто – у кожній серії когось обов’язково розривають на шматки, а протагоніст досліджує новий вірус доволі неприємними методами. Наприклад, проводить експерименти на щурах, чи розтинає трупи.
Але з візуальної точки зору «Революція» вийшла доволі цікавою – вона виглядає порівняно недешевою (тут навіть знайшовся бюджет для нормальних костюмів!), і шоураннери вочевидь роблять ставку не на діалоги чи оригінальних персонажів, а на картинку. Довги плани закритих густим туманом лісів, драматичні кадри монументальних історичних споруд та постійний слоу-моушн – усе це не надто розкриває сюжет, зате виглядає надзичайно привабливо.
Вас дратує сонячний і пастельний Париж з серіалу «Емілі в Парижі». Як ви вже напевне здогадались «Революція» – історія про холодну, несправедливу та жорстоку дореволюційну Францію, в якій бідолашні селяни регулярно вмирали від голоду, а могутні аристократи мерзли у своїх розкішних, але темних та незатишних маєтках. Як для фентезійного серіалу, тут доволі реалістично зображено побут тогочасної Європи – це брудний, похмурий світ, повний злочинності, непорушних старомодних правил та жорсткої соціальної ієрархії. І жодних стереотипів про французів і вино – в героїв просто немає часу насолоджуватися життям. Навіть життя аристократів далеке від тієї пастельної ідилії, яку Софія Коппола змалювала у своїй «Марії-Антуанетті».
З часом повільний та песимістичний темп серіалу трохи набридає – схоже, сценаристи принципово не написали жодного жарта (чи хоч один відносно легковажний діалог!), а хімія між героями практично відсутня. Але якщо вам подобається антураж дореволюційної Франції, то «Революція» може стати непоганою розвагою на вечір.
Не варто дивитись, якщо:
Ви хоч щось знаєте про Французьку революцію (і цінуєте історичну достовірність). Як для серіалу, який непогано зображує побут у 18 століття, «Революція» постійно вражає своїм небажанням дотримуватися історичних фактів. Цілком реальний Жозеф Гійотен, який народився у звичайній заможній французькій родині, чомусь отримує надзвичайно драматичну передісторію – у серіалі він стає сиротою, який з усіх сил намагається побудувати кар’єру медика. І це вже я мовчу про те, як серіал зображує початок самої Французької революції – тут в усьому винен зловісний вірус. Тож якщо вам цікаво дізнатися щось нове про цей період, «Революцію» краще оминати десятою дорогою.
А ось якщо вам треба нове осіннє guilty pleasure, яке можна увімкнути просто у якості атмосферного білого шуму, «Революція» – далеко не найгірший варіант.
