Руйнація четвертої стіни: чи варто дивитися перезапуск «Бешкетних анімашок»
20 листопада на стрімінгу Hulu вийшли 13 серій перезапуску «Бешкетних анімашок» (в оригіналі Animaniacs). За право відродити мультсеріал точилася запекла боротьба між майже всіма гравцями стрімінгового ринку: Netflix, Amazon, Apple та Hulu. У результаті перемогу здобув Hulu, замовивши одразу два сезони.
«Бешкетні анімашки» розповідають про пригоди трьох тваринок, найбільше схожих на собак, які живуть на кіностудії Warner Brothers. Власне, двоє з них — це і є брати Ворнери: Якко і Вакко. Третя — їхня сестра Дот. Крім них постійними героями мультсеріалу є дві лабораторні миші: Пінкі та Брейн, які свого часу навіть отримали окремий серіал.
Розбираємося, чи варто вам витрачати свій час на цей мультсеріал, і навіщо його взагалі повернули.
Варто дивитися, якщо ви:
Скучили за мультфільмами «старої школи». Є якась особлива привабливість у простоті старих американських мультфільмів. Подивитися такий мультик це, як казав герой уже сучасної анімації, «туди й назад — пригода на 20 хвилин». Не треба знати, хто ці персонажі, яка у них передісторія, заради чого вони все це роблять. Одразу зрозуміло, хто хороший, а хто поганий. Ці мультфільми не гають часу на експозицію, це чистий екшн: падають ковадла, вибухає динаміт, літають кувалди. Ніколи думати, чим цей мисливець заслужив таке ставлення до себе, або чим завинив цей бідолашний кіт.
Звісно, Animaniacs — це не Looney Tunes, і такого градусу агресії тут немає. Проте серіал, хоч і вийшов 2020 року на стрімінгу, все одно моделює себе за мультфільмами «старої школи». Персонажі опиняються в різних епохах, у різних декораціях. Так само як не треба пояснювати, чому в одній серії Баґз Банні — бейсболіст, а в іншій — диригент, так і тут Ворнери опиняються то у Давній Греції, то на Східному експресі. Зазвичай вони при цьому отримують не надто розумного антагоніста, з якого «по-мультяшному» збиткуються.
От тільки «стара школа» не дарма називається старою. За притаманними їй безцільними пригодами з персонажами, які не змінюються, часом стає нудно спостерігати, особливо якщо порівнювати «Анімашок» із іншими сучасними мультсеріалами, які за ті самі 11 хвилин ефірного часу будують власні неповторні світи. Добре, що анімаційне насилля — не єдина й навіть не головна риса Animaniacs.
Любите, коли ламають четверту стіну. В останні десять років люди, які дивилися «Бешкетних анімашок» у дитинстві, отримали змогу показати цей мультсеріал своїм дітям. А коли передивилися його разом із ними, помітили, що не всі його жарти спрямовані на дітей. Звідси й численні відео «10 жартів Animaniacs, які ви пропустили в дитинстві», «Ще 10 жартів Animaniacs, які ви пропустили в дитинстві» та «Найкращі жарти для дорослих у Animaniacs». Як приклад наведемо, мабуть, найвідоміший з жартів «не для дітей» в оригінальному серіалі.
Але якщо раніше такі жарти та ламання четвертої стіни були скоріше приємним бонусом для дорослих, маленькими поступками, щоб їм було цікавіше дивитися мультик разом із дітьми, то в перезапуску це стає фундаментом шоу. Подекуди складається враження, що сценаристи були зобов’язані виконувати певні нормативи з ламання четвертої стіни, настільки часто вона розлітається на друзки.
Через це дуже важко знайти в серіалі якусь ваду, яку він сам уже не підкреслив. Це перезапуск популярного шоу з метою заробити гроші? Ось пісенька про це, яка критикує Голлівуд і його творчу кризу. Деякі жарти здаються застарілими? Один з персонажів сам скаже: «А ви чого хотіли, ми з 90-х». Якісь алегорії здаються надто поверхневими? Наприкінці серії вам пообіцяють, що треба потерпіти, більше такого не буде. Здається, що стало більше жартів для дорослих, ніж для дітей? Анімашки самі зізнаються, що їхня цільова аудиторія — 30+.
Цей трюк ще називають «підвішуванням лампи» (Lampshade Hanging) — коли персонажі всередині твору самі привертають увагу до використання якихось шаблонів чи тропів. Це де в чому виступає формою захисту від критики: мовляв, ми самі бачимо власні недоліки, тому вам не треба на них наголошувати. Так от, у перезапуску Animaniacs цих ламп підвішено стільки, що важко подивитися серію й не стукнутися головою об декілька з них.
Але разом з тим це дає серіалу надзвичайну свободу. Коли Animaniacs просто так перетворюються на бойове аніме чи на мультик для найменших глядачів, це дозволяє шоу грати новими барвами. І, можливо, не всі з численних жартів влучають у ціль, але коли влучають, то в яблучко.
Не варто дивитись, якщо ви:
Втомилися від американської політики. Пам’ятаю, років 15 тому доводилося чути, що в Україні люди одержимі політикою так, як ніде в світі. Поки в інших країнах найпопулярнішими передачами були якісь реаліті-шоу, у нас із топу не вилазили різноманітні «Свободи слова». Виявляється, Україна в цьому просто випередила свій час. В Америці події 2016 року стали таким шоком для мас, що політика після цього почала впевнено вливатися в попкультуру.
І якщо ви думали, що нібито дитячий мультик може залишитися осторонь, то дарма. Трамп у ролі циклопа, пісенька про Гілларі Клінтон і скляну стелю, питання контролю зброї — ці не зовсім дитячі теми піднімаються настільки часто, що подекуди складається враження, що дивишся не дитячий мультик, а доросле late-night шоу (до речі, одне з таких шоу, Сета Маєрса, теж з’являється в кадрі). Тому ескапізм у перегляді «Бешкетних анімашок» ви навряд чи знайдете.
Цікаво, що оригінальний серіал знайшов нове життя саме завдяки тому, що ламав четверту стіну та іноді говорив на дорослі теми, але те ж саме робить його перезапуск надзвичайно прив’язаним до 2020 року. Уже за десять років жарти про Трампа можуть бути неактуальними, а от кувалдою по зубах — це завжди знайде свого глядача.
