Share, , Google Plus, Pinterest,

Posted in:

Як «Залізна людина» усіх врятувала: коротка історія кіновсесвіту Marvel

Повертаємося до витоків улюбленої кінофраншизи

Все, як кажуть, почалося з ідеї. Ні, не з амбітного плану створити власний кіновсесвіт, і навіть не з бажання зняти масштабний супергеройський кроссовер. Спочатку ідея була досить скромною – видавництво Marvel, ледве уникнувши банкрутства в 90-х, сподівалося вижити, самостійно спродюсуваши фільм за власними коміксами. Звичайно, екранізації графічних історій цього світу виходили і раніше, але тоді Marvel виступали виключно у ролі правовласників, а не творців картин. Іншими словами – просто позичали студіям своїх героїв, але ніяк не впливали на тональність, сюжет або якість фільмів. Потім, в 2004 році, компанія підписала договір з Paramount Pictures і заклала фундамент для самостійного виробництва кінострічок.

Засновником і генеральним директором Marvel Studios став Аві Арад, але, як ви напевно здогадалися, не його ім’я увійшло в історію MCU. Значно важливішим гравцем виявився молодий хлопець на ім’я Кевін Файгі – самопроголошений гік, кіноман і знавець коміксів. Шлях Кевіна до успіху почався на зйомках перших «Людей Ікс» (2000) – на відміну від більшості студійних працівників, цей юний стажер дійсно розбирався у всесвіті Marvel і став цінним джерелом порад та ідей. Наприклад, запропонував скептичним перукарям відтворити на Г’ю Джекмані знамениті «роги» Росомахи, а не перетворювати персонажа на чергового гладко зачесаного красеня. Зараз ідея здається очевидною, але тоді це було цілком радикальною пропозицією – продюсери були впевнені, що читачів коміксів не так вже й багато, і що глядачів цікавить гострий сюжет, а не відсилання до першоджерела. І все ж, вражена знаннями хлопця, продюсер Лорен Шулер Доннер познайомила Фейгі з Аві Арадом, а той швидко призначив молодого чоловіка його своїм помічником. У 2007 році, якраз під час зйомок «Залізної людини», Кевін зайняв пост глави Marvel Studios.

За словами самого Файгі, створення масштабного кіновсесвіту, у якому переплітаються сюжетні лінії, було його давньою мрією. «Я хотів передати кіноглядачам ті емоції, які вже 80 років відчувають читачі коміксів, коли герой з однієї улюбленої серії несподівано з’являється у геть іншій історії», – любить він повторювати в інтерв’ю. І все ж, як стверджує Кевін, ніхто не ставив створення франшизи за самоціль – первинним завданням було зняти хороший фільм, що міг би сподобатися навіть тим людям, які не захоплюються супергероїкою. Першими такими проектами повинні були стати картини про Залізну Людину і про Галка – причому, на фільм про Брюса Баннера покладалися набагато більші сподівання, адже цей персонаж вважався одним з найпопулярніших з усього марвеловского пантеону.

Адаптація коміксів про Залізну людину була не новою ідеєю – різні студії вже давно намагалися розповісти історію Тоні Старка. 20th Century Fox колись планували екранізувати її з Томом Крузом у головній ролі (справа була, звичайно, у 90-х), а New Line розглядали проект фільму з Ніком Кассаветісом («Щоденник пам’яті») у режисерському кріслі. Реалізували ідею тільки в кінці 2000-х, після того, як права на персонажа знову опинилися у Marvel. Режисером картини призначили Джона Фавро – несподіване рішення, враховуючи, що найуспішнішим фільмом постановника була різдвяна комедія. Як виявилося, саме такий підхід був правильним – якби постановником опинилася людина, що звикла працювати в жанрі бойовиків, ми б отримали зовсім іншу історію.

Фавро відразу наполіг на тому, що ідеальним Старком був би Роберт Дауні-молодший, але у продюсерів були сумніви щодо цього. Справа в тому, що актор вважався вже дуже ненадійним – хто міг гарантувати, що він знову не загримить до в’язниці або у реабілітаційну клініку? Ідею врятували фанати – як тільки з’явилися чутки про те, що Дауні, можливо, зіграє Залізну людину, шанувальники коміксів настільки голосно її підтримали, що у студії просто не залишилося вибору.

Знаменита сцена після титрів, що поклала початок кіновсесвіту, теж виникла практично випадково – Файг задумав її як пасхальне яйце для фанатів і всерйоз не припускав про те, що у неї будуть якісь наслідки. Як мінімум – за його словами. Більше того – її навіть не показували критикам під час перших прес-показів. Але щойно фільм вийшов в прокат, Marvel Studios почали буквально засипати питаннями про те, чи буде стрічка про Месників. А ось «Неймовірний Галк», стрічка, яку студія сприймала як свій рятівний круг, стала комерційним провалом, хоча і зібрала пристойні відгуки критиків. Можливо, в її невдачі винні сварки, які відбувалися до, під час і навіть після зйомок – режисер фільму і Едвард Нортон хотіли більш похмуру і довгу розповідь, а студія вимагала динаміки. Наприклад, продюсери рішуче відмовилися залишати у фільмі сцену спроби самогубства Брюса, вважаючи її надто похмурою. Навесні 2008 року, за пару місяців до виходу «Галка» в прокат, навіть з’явилися чутки про те, що Нортон відмовився займатися просуванням фільму і взагалі не хотів спілкуватися про нього з пресою. Це було не зовсім правдою – актор все ж видав суху заяву про те, що задоволений картиною, але напружений прес-тур і дивна сцена після титрів, яка ледве об’єднує «Залізну людину» і «Галка», говорять про своє.

Пам’ятаєте, ми писали про те, що Кевін Файгі всерйоз не планував створити повноцінну медіа-імперію? Озираючись на історію створення MCU, закрадається враження, що цей візіонер аж надто скромно відгукується щодо своїх планів. Вже за пару днів після виходу «Залізної людини», Marvel анонсували ще чотири нових проекти: сіквел про Тоні Cтарка, картини про Тора і Капітана Америку і, звичайно, «Месників». Втім, критики і публіка не відразу повірили в те, що настільки масштабний план вийде реалізувати – частина журналістів скептично писала, що це лише ідеї, які можуть і не втілитися у реальність. Їх можна зрозуміти, але якщо подивитися на ризик, на який пішла студія, стає зрозуміло, наскільки їм було важливо, щоб божевільна ідея Кевіна Фейгі окупилася.

Marvel Studios не просто взяли у борг $ 500 мільйонів, а й зважилися використовувати у якості застави права на власних супергероїв. Якби студія керувалася звичайною фінансовою моделлю, а «Залізна людина» виявився комерційно неуспішною, все б пропало – але у Фейгі був хитрий план. Як ми бачимо зараз, ключовим був не прибуток окремих стрічок, а популярність персонажів. Навіть якби вкладення не окупилися відразу після виходу картини про Тоні, але герой зібрав би істотну фан-базу, ситуацію врятували б «Месники», на яких точно б прийшли всі шанувальники Старка. Звичайно, все спрацювало ще краще, ніж сподівалися продюсери – «Залізна людина» зібрала солідну касу, як і кожний наступний фільм MCU (крім бідного «Галка»). Але ж хтось колись думав, що супергеройські картини – це не круто.

Щоправда з Coca-Cola Zero все дивитися цікавіше.