Забуті сторінки анімації Disney: п’ять не надто відомих мультфільмів компанії
Рівно 35 років тому на екрани вийшов «Чорний котел», один з найбільш дивних і незвичних повнометражних мультфільмів студії Disney. На честь цього згадуємо його та інші мультфільми, що не входять до пантеону компанії.
«Пригоди Ікабода та пана Жаби» (1949)
Незвичайне поєднання одразу двох екранізацій в одному фільмі – «Вітру у вербах» Кеннета Ґрема та «Сонної лощини» Вашингтона Ірвінга . Так-так, задовго до того, як Тім Бертон зробив із «Сонної лощини» похмурий готичний горор, оповідання класика американської літератури отримало діснеєвську адаптацію, до того ж доволі вірну першоджерелу. Кожна історія отримала свого зіркового оповідача – про пана Жабу глядачам розповів Безіл Ретбоун, а події в Сонній лощині переповів Бінг Кросбі.
Найбільше уваги в цій екранізації привертає абсолютно нехарактерний для студії Волта Діснея стиль. Замість повільних, майже балетних постановок, «Пригоди Ікабода та пана Жаби» пропонують глядачам різкі та швидкі рухи й перебільшені вирази обличчя. Через це складається враження, що ти дивишся епізод Looney Tunes чи Merrie Melodies. Особливо якщо врахувати, що мультфільми від Warner Bros теж любили звернення до літературних джерел.
«Меч у камені» (1963)
Враховуючи, що цей фільм розроблявся майже 20 років, а джерелом була популярна книжка про дитинство короля Артура, можна було очікувати, що результат стане класикою на рівні з «Піноккіо» та «Білосніжкою». Адже ніхто не володів формулою перетворення старих казок на нові шедеври настільки майстерно, як компанія Волта Діснея. Натомість мультфільм загубився в історії, і зараз згадується хіба що як кандидат на лайв-екшн адаптацію, що, можливо, виправить помилки свого анімаційного першоджерела.
Головною вадою мультфільму слід визнати сюжет. Він не стільки розповідає історію молодого короля Артура, скільки складається з набору віньєток, у яких наставник Мерлін перетворює хлопця на тварин, риб і птахів. Результатом кожного перетворення стає вивчений урок. Через це мультик нагадує не повнометражний хіт, а шкільне освітнє відео. Спостерігаючи за цим, неможливо не шкодувати за втраченим потенціалом цієї адаптації.
«Чорний котел» (1985)
Темне фентезі мало не увійшло в історію як мультфільм, що поховав анімаційний відділ компанії Волта Діснея. Так само, як і у «Меча в камені», сценарій писався довго й непросто. Та й задача сценаристів була непростою: об’єднати події перших двох книжок циклу епічного фентезі за мотивами валлійської міфології в один повнометражний мультфільм. Звісно, для цього історію довелося суттєво скоротити. Але на цьому обрізання сценарію не завершилося. Подейкують, що діти на тестових показах картини від страху вибігали з зали, тому з уже готового фільму вирізали ще 12 хвилин, які містили найбільш лячні сцени.
Подібні пертурбації суттєво вплинули передусім на персонажів, які зазвичай є найсильнішим компонентом мультфільмів студії Disney. У «Чорному котлі» вони вийшли непереконливими та занадто простими. При цьому загальний тон і о́брази стрічки залишилися моторошними і темними (буквально, бо світлі кадри є тільки на самому початку та в самому кінці мультику). Мультфільм починається словами «Колись жив король, настільки жорстокий і злий, що навіть боги його боялися, тому кинули його живцем у розплавлене залізо». Погодьтеся, не найбільш звичний для дитячих мультфільмів зачин.
У результаті мультфільм (на той момент найдорожчий в історії) настільки провалився в прокаті, що компанія 13 років не випускала його на відеокасетах, бажаючи, щоб про нього всі якнайшвидше забули. Тим не менш, зараз мультфільм вважається культовою класикою, передусім через свою незвичайність.
«Великий мишачий детектив» (1986)
Якщо «Чорний котел» мало не поховав діснеївську анімацію, то «Великий мишачий детектив», можна сказати, відродив віру в неї. Зі скромним бюджетом у 14 мільйонів мультфільм став хітом кінопрокату, ставши своєрідним фундаментом ренесансу компанії 90-х років. Мультфільм повертає характерні для Disney яскраві кольори, хореографічні музичні номери та зловісних персонажів, які при цьому не лякають дітей до нічних кошмарів.
Фільм розповідає про Безіла з Бейкер-стріт, славетного мишу-детектива. Цікаво, що ім’я він отримав на честь Безіла Ретбоуна, мабуть, найвідомішого виконавця ролі Шерлока Холмса, а от зовнішність він отримав від Бінга Кросбі. Вам може здатися, що ви вже десь чули ці імена. Мабуть, тому, що саме ці двоє були оповідачами в «Пригодах Ікабода та містера Жаби».
Стрічка пропонує глядачам простий і зрозумілий сюжет з привабливими персонажами та цікавими знахідками. Зокрема, Безіл, розкриваючи справу, влаштовує справжній мишачий CSI: порівнює кулі, аналізує хімічний склад паперу та вираховує траєкторії польоту снарядів. А кульмінаційна сцена вперше в історії компанії містить елементи комп’ютерної графіки. Хоч «Великий мишачий детектив» і не отримав продовження ані у вигляді сиквелу, ані як мультсеріал, його ДНК безпомилково вгадується, наприклад, у «Пригодах Чіпа і Дейла» та «Русалоньці».
«Атлантида: Загублена імперія» (2001)
Сценарій від Джосса Відона, дизайн персонажів від Майка Міньйоли, пригодницький сюжет у стилі Жюля Верна та «Індіани Джонса». Що ще треба, щоб стати черговим діамантом в короні Disney? Натомість «Атлантида» стала ще одним фільмом компанії, який знайшов свого глядача тільки через багато років. Дякувати за це треба саме Майку Міньйолі (творцю «Геллбоя»), стилістика якого пронизує весь фільм. На жаль, підтримати оригінальний дизайн цікавим сюжетом стрічка не зуміла, навіть незважаючи на присутність Джосса Відона.
«Атлантида» була дорогим (бюджет у 120 мільйонів доларів) і амбітним проєктом. Тому її повний провал порівняно зі «Шреком», який вийшов того ж року та виграв «Оскар» за найкращий мультфільм, став одним з передвісників творчого занепаду компанії, що триватиме майже десятиліття. Крах «Атлантиди» став своєрідним символом поразки класичної анімації перед новомодною тривимірною, до якої невдовзі перейде й Walt Disney Animation Studio. Тим не менш, саме неповторний авторський стиль дозволив «Атлантиді» залишитися в серцях фанатів.
