Життя монарха: 3 причини дивитися серіал «Корона» від Netflix
У неділю, 15 листопада, на Netflix з’явиться четвертий сезон драми «Корона» про життя чинної королеви Сполученого Королівства Єлизавети ІІ. Тому ми вирішили, що це чудовий привід нарешті розповісти про причини дивитися цей серіал. Тим паче, що новий сезон багато критиків уже охрестили найкращим у серіалі — і дякувати за це треба Джилліан Андерсон у ролі Марґарет Тетчер та Еммі Коррін у ролі молодої Діани Спенсер, майбутньої принцеси. Розповідаємо, чому «Корона» досі вважається одним з найпрестижніших проєктів стрімінг-велетня.
Величезний бюджет і увага до деталей
Перше, що ви побачите, якщо захочете почитати про цей серіал — це згадки про неймовірний бюджет, який Netflix виділив на його виробництво. Перший сезон обійшовся платформі в 130 мільйонів доларів — по 13 мільйонів на серію. Останні сезони коштували вдвічі дешевше — по 65 мільйонів, адже головні декорації вже були побудовані. Але все одно ця сума перевищує бюджет реальної корони, адже утримання двору королеви Єлизавети ІІ обходиться британському бюджету у 50-60 мільйонів доларів на рік.
І коли ви дивитеся серіал, не виникає жодних запитань, на що ж пішли ці гроші. Інтер’єри, костюми, масовка, відтворення історичної епохи — усе це в серіалі майже бездоганне, що підтверджується численними «Еммі» за найкращий дизайн костюмів (три нагороди з трьох можливих) та найкращу роботу художника-постановника (дві нагороди з трьох можливих). Додайте до цього одну перемогу та дві номінації на «Еммі» за операторську роботу, і виходить, що цю красу ще й надзвичайно майстерно знімають.
Акторська гра
Довгі десятиліття «актор на телебаченні» і «актор в кіно» були дуже різними професіями, але «Корона» якнайкраще демонструє, що ці часи залишилися позаду. Байопіки завжди привертали увагу акторів, а в «Короні» кожен сезон — це 10 годин байопіків. Причому серіал не женеться за дешевою драмою, дозволяючи акторам грати стримано. Сприяє цьому й сетинг: Великобританія загалом і королівський двір зокрема славляться своєю манірністю та нелюбов’ю до яскравого вираження почуттів (принаймні до появи Бориса Джонсона, але його ми в серіалі навряд чи побачимо).
У цьому, можливо, і полягає особлива привабливість серіалу для акторів — можливість проявити себе в умовах мінімалізму, показати емоції чи внутрішні конфлікти поглядом, виразом обличчя, жестами. Бо королеві британськими законами заборонено давати коментарі щодо політичних чи соціальних питань, і ця непереборна суперечність між де-юре найвищою посадою та де-факто повною безпорадністю — один з найцікавіших компонентів серіалу. За виконання ролі молодої Єлизавети Клер Фой отримала «Еммі» та «Золотий глобус», Олівія Колмен теж матиме ще один шанс поборотися за ці нагороди.
Проте яскраві ролі не обмежуються самою тільки королевою. Джон Літґоу отримав «Еммі» за своє зображення Черчилля; бунтівну принцесу Марґарет у 3 й 4 сезонах зіграла Гелена Бонем Картер; а про Джилліан Андерсон у ролі Тетчер уже було згадано на початку. Окремо хотілося б відзначити Метта Сміта в ролі принца Філіпа в перших двох сезонах. «Одинадцятий доктор» настільки майстерно втілив суперечливого чоловіка головної героїні, що стає важко повірити, що це той самий мандрівник у часі.
Новітня історія Великобританії крізь унікальну призму
Можливо, зараз це вже важко уявити, але коли Єлизавета ІІ тільки сходила на престол, більше десятка африканських країн залишалися британськими колоніями, серед яких Нігерія, Уганда та Кенія — здавалося б, уже давно незалежні та самостійні країни. І Пітер Морґан, шоуранер «Корони», вміло поєднує історичний масштаб змін, безпосереднім свідком яких стала Єлизавета ІІ, з її власними сімейними драмами.
Причому завдяки тривалості (10 годин щосезону), інші дійові особи теж отримують достатньо часу, щоб проявити себе: Едуард VIII, який відрікся від престолу заради жінки; Георг IV, молодший син, який несподівано став королем; принц Філіп, який виховувався суворим чоловіком, а тепер мусить бути вічно другим (у тому числі буквально, бо «корона завжди йде першою»); Вінстон Черчиль, який виграв війну, але програв вибори, а потім виграв вибори завдяки тому, що виграв війну; принцеса Марґарет, яка пливе від коханця до коханця, намагаючись при цьому не підставити сестру під удар дошкульної преси. Сценаристи драматизують події, намагаючись при цьому утриматися від сенсаціоналізму чи відвертої «жовтухи».
В одному з інтерв’ю Морґан зізнався, що за серіалом стежать і в Букінгемському палаці, але, як і заведено, офіційних коментарів не дають. Щоправда, «спільні знайомі» часом повідомляють шоуранеру, що «одні друзі» позитивно відгукнулися про ту чи іншу серію чи сюжетну лінію, а іншу сприйняли не дуже добре. Проте така комунікація відбувається вже постфактум, коли серія вийшла в ефір. Члени королівської родини не отримують сценаріїв чи чорнових версій відзнятого для погодження, бо, як публічні особи, не володіють правами на власний образ у кіно.
Можливо, не всі сезони «Корони» рівні, але за амбітністю цей серіал не поступається жодному іншому проєкту Netflix — гарантовані шість сезонів, які будуть охоплювати 60 років королеви Єлизавети на престолі. Після найсвіжішого, четвертого, сезону, серіал візьме паузу тривалістю в рік, після чого глядачі побачать останню інкарнацію королеви, цього разу у виконанні Імельди Стонтон. Достатньо часу, щоб встигнути подивитися вже готові сезони.
